Ухвала суду № 27638046, 26.11.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 листопада 2012 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Решетніка М.О.

при секретарі - Медведєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Жилсервіс-3», третя особа: Дніпропетровська об'єднана Державна фінансова інспекція «Про стягнення заборгованості по зарплаті і середнього заробітку за час затримки розрахунку», -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому вказує, що вона з 01 грудня 2010р. працювала в КП «Жилсервіс-3» на посаді головного бухгалтера по строковому трудовому договору, строк дії якого обмежувався до 28 лютого 2011р., а додатковою угодою від 01.03.2011р. вказаний строк було продовжено до 31 травня 2011р. Наказом №51-к була звільнена з 31.05.2011р.

В червні 2012р. Дніпропетровська об'єднана Державна фінансова інспекція повідомила її, що ними при проведені планової ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства було виявлено, що відповідач з квітня 2010р. по грудень 2011р. невірно нараховував заробітну плату, внаслідок чого вона недоотримала зарплату в сумі 4625грн.84коп. Просила стягнути зазначену суму та середній заробіток за час затримки розрахунку з часу звільнення по дату подачі даного позову до суду.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в заяві. Представник відповідача позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Представник третьої особи вважає, що позов необхідно задовольнити.

В подальшому після оголошеної перерви сторони в судове засідання не з??явилися, причину неявки суду не повідомили, в поданій до суду заяві позивачка просила закінчити розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка з 01 грудня 2010р. працювала в КП «Жилсервіс-3»на посаді головного бухгалтера по строковому трудовому договору, строк дії якого обмежувався до 28 лютого 2011р., а додатковою угодою від 01.03.2011р. вказаний строк було продовжено до 31 травня 2011р.

Наказом №51-к від 31 травня 2011р. позивачка ОСОБА_1 була звільнена з роботи з 31.05.2011р.

Із листа Дніпропетровської об'єднаної Державної фінансової інспекції за №840-24/1514 від 20.06.2012р. на адресу позивачки вбачається, що при проведені ними в період з 28.12.2011р. по 28.03.2012р. планової ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача було виявлено, що останній з квітня 2010р. по грудень 2011р. невірно нараховував заробітну плату працівникам, таке нарахування здійснювалось виходячи з розміру посадових окладів (тарифних ставок розрахованих на підставі розміру мінімальної заробітної плати, який нижче за законодавчо встановлений розмір у відповідному періоді, тобто без урахування підвищення розміру мінімальної заробітної плати, внаслідок чого позивачка зокрема недоотримала зарплату в сумі 4625грн.84коп.

Згідно ст.94 КЗпП України та ст.1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У відповідності до ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться у день звільнення.

Таким чином, законом установлено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, у тому числі й заробітну плату, яку він має право одержувати з урахуванням її розміру, встановленого належним чином.

Відповідачем невірно було визначено розмір заробітної плати позивачки, та відповідно, виплачено у неналежному розмірі таку, недоотриманою сумою є 4625грн.84коп., які і підлягають стягненню.

Згідно ж зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника, або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, за відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Із матеріалів справи вбачається, що з приводу розміру належних до виплати позивачці при звільненні сум між сторонами є спір; ОСОБА_1 не працює у відповідача з 31 травня 2011р.; невірний розрахунок розміру заробітної плати останньої було виявлено Дніпропетровською об'єднаною Державною фінансовою інспекцією за результатом проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача, закінчено яку було лише 28.03.2012р., про таку позивачка дізналася з листа третьої особи від 20.06.2012р.; з вимогою виплатити належні суми до органів управління відповідача не зверталась і 28.06.2012р. подала до суду даний позов, в зв'язку з чим суд вважає, що підстави для стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку, відповідно до ст.117 КЗпП України, відсутні, а тому в задоволені її позову в цій частині необхідно відмовити.

На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 214грн.60коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з КП «Жилсервіс-3»на користь ОСОБА_1 заборгованість по зарплаті в сумі 4625грн.84коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.

Стягнути КП «Жилсервіс-3»судовий збір у сумі 214грн.60коп. на розрахунковий рахунок Управління Державного Казначейства у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №31210206700004, код платежу 22030001, банк отримувача: ГУДКУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ суду 02891368, МФО банку 805012.

Строк апеляційного оскарження рішення -10 днів.

Суддя