Ухвала суду № 27635624, 15.11.2012, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/1590/10560/12

Головуючий у першій інстанції Криворучка

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Драгомерецького М.М.,

при секретарі: Стояновій Л.І.,

за участю: позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 29 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_2 до Маяківської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, Красноокнянської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Приватне сільське господарство "Маяк" та Сільськогосподарський виробничий кооператив "Новосеменівський", про визнання права власності на земельний пай,

в с т а н о в и л а:

02 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що він працював у колгоспі "Маяк" з 1946 року по жовтень 1968 року, а потім був переведений до м. Котовськ електромеханіком радіозв'язку. Він вважає, що має право на земельний пай із земель колишнього КСП "Маяк", але комісією по розпаюванню землі його не було включено до списку членів КСП. Про своє порушено право на земельний пай він дізнався лише у 2010 році.

Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 386, 392 ЦК України, позивач ОСОБА_2 просив позов задовольнити.

Представник відповідача, Маяковської сільської ради, - Шаргородський А.І., проти позову заперечував і в своїх поясненнях зазначав, що на час розпаювання землі колишнього КСП "Маяк" не був членом КСП і тому не був включений до списку, що додавався до державного акту на право колективної власності на землю.

Представник відповідача, Красноокнянської районної державної адміністрації, в судове засідання не з'явився.

Представник третьої особи, ПСГ "Маяк", Шишканюк В.І. проти позову заперечував з тих самих підстав.

Представник третьої особи, СВК Новосеменівський", в судове не з'явився.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права, а саме, судом безпідставно не враховано те, що він з жовтня 1968 року залишався членом колгоспу, а потім КСП й має право на земельний пай колишнього КСП "Маяк".

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2, пояснення на апеляцію позивача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював у колгоспі "Маяк" с. Маяки Красноокнянського району Одеської області з 02 квітня 1944 року по 30 вересня 1968 року, а потім був прийнятий на роботу електромеханіком радіозв'язку Красноокнянського вузлу зв'язку, де працював до 15 квітня 1995 року (а.с. 3, 4-5, 29).

Згідно довідки Архівного відділу Красноокнянської районної державної адміністрації від 26 вересня 2011 року в червні 1997 року рішенням загальних зборів членів колгоспу "Маяк" колгосп було реорганізовано в Колективне сільськогосподарське підприємство "Маяк", яке, у свою чергу рішенням загальних зборів уповноважених членів КСП "Маяк" від 29 лютого 2000 року було ліквідовано, й на землях колишнього КСП "Маяк" було утворено ПСГ "Маяк" та СВК "Новесеменівський" (а.с. 14).

Державний акт на право колективної власності на землю КСП "Маяк" був виданий 25 грудня 1995 року, що вбачається із довідки Відділу Держкомзему у Красноокнянському районі Одеської області від 26 вересня 2011 року (а.с. 13).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що на час видачі КСП "Маяк" державного акту на право колективної власності на землю та складання списку до нього був членом цього підприємства й працював в ньому або був пенсіонером, який раніше працював в підприємстві.

За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач ОСОБА_2 не набув права на земельний пай колишнього КСП "Маяк". Тому його право не порушено й не підлягає захисту судом.

Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Доводи позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки суд безпідставно не врахував те, що він з жовтня 1968 року залишався членом колгоспу, а потім КСП й має право на земельний пай колишнього КСП "Маяк", не приймаються до уваги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи й спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Колегія суддів вважає, що, відмовляючи у позові, суд обґрунтовано виходив з того, що позивачем ОСОБА_2 не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а саме, те, що на час розпаювання земель КСП "Маяк" він був членом цього підприємства й працював в ньому. Тому його право не порушено й не підлягає у відповідності до ст. ст. 15, 15 ЦК України судовому захисту.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову немає.

При подачі апеляційної скарги позивачем ОСОБА_2 не доплачений судовий збір в дохід держави в сумі 43, 56 грн. (53, 65 грн. -10 грн.). Тому вказана сума підлягає стягненню з позивача у дохід держави за ухвалою суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 29 листопада 2011 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 у дохід держави судовий збір в сумі 43, 65 грн. на банківські реквізити: отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р 31214206780007, МФО 828011, банк отримувача: ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: судовий збір, пункт (номер пункту з таблиці ставок судового збору) КБК 22030001, прізвище, ім'я, по батькові.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

М.М. Драгомерецький