Ухвала суду № 27633861, 20.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"20" вересня 2012 р. Справа № 2а/1770/1752/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Острозького комунального підприємства "Теплоенергія" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" жовтня 2011 р. у справі за позовом Острозького комунального підприємства "Теплоенергія" до Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Острозьке комунальне підприємство "Теплоенергія" звернулося до суду з адміністративним позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2011 року № 0000032300 в частині нарахованої суми податку на додану вартість на суму 35274 грн. та штрафної санкції на суму 8818,50 грн., та податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2011 року № 0000042300.

В обґрунтування позову позивач посилався на невірне визначення податковим органом сутності одержаних підприємством в періоді, який перевірявся, сум дотацій з бюджету, що призвело до невірного застосування норм Закону про ПДВ до даних операцій. Зазначає, що ніяких бюджетних дотацій, наданих в межах тарифу, підприємство не отримує.

Також позивач вказує на безпідставність зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та нарахування штрафних санкцій у зв"язку з віднесенням податковим органом коштів, що надійшли від Острозької міської ради на поповнення статутного фонду в загальній сумі 21200 до безповоротної фінансової допомоги .

Постновою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ від 04.04.2011 року № 0000032300 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" за основним платежем 35274 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8818,5 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.04.2011 року № 0000042300 в частині штрафної (фінансової) санкції в сумі 5300 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції сторони не погодились, подали апеляційні скарги.

Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, відповідач просить скасувати вказану постанову суду в частині щодо задоволення позову. Сторони посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В судове засідання представники сторін не з"явились, про день, час та місце судового розгляду справи були належним чином повідомлені, відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що в період 21 лютого по 15 березня 2011 року працівниками Здолбунівської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку Острозького КП "Теплоенергія" (код ЄДРПОУ 32522899) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 092/23-32522899 від 22.03.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення Острозьким КП "Теплоенергія" пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21200 грн., у тому числі за II квартал 2010 року на суму 7500 грн., за III квартал 2010 року на 13700 грн.; пп.3.2.7 п.3.2 ст.3, пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35340 грн., у тому числі:

липень 2009 року на загальну суму 980 грн.,

листопад 2009 року на загальну суму 14130 грн.,

грудень 2009 року на загальну суму 20230 грн.

На підставі акта перевірки Здолбунівською ОДПІ 04.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення форма "Р" №0000032300, яким Острозькому КП "Теплоенергія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)" на загальну суму 44175,00 грн., у тому числі за основним платежем 35340 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8835 грн. та податкове повідомлення-рішення форма "П" № 0000042300, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 21200 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 5300 грн.

Як слідує з установчих документів позивача основним видом діяльності останнього за КВЕД відповідно до довідки АБ № 162383, виданої відділом статистики в Острозькому районі Головного управління статистики у Рівненській області, є - 40.30.0 "Постачання пари та гарячої води" (а.с.7). Відповідно до п.2.2 Статуту підприємства, одним з основних видів діяльності підприємства є виробництво, транспортування та розподіл теплової енергії на опалення і водопостачання та паропостачання об'єктів житлово-комунального, соціально-культурного та іншого призначення.

Актом перевірки встановлено, що позивач в період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року отримував з бюджету дотації на покриття від'ємної різниці, яка склалася між витратами на виготовлення (надання) послуг, і доходами від їх продажу населенню за встановленими тарифами на загальну суму 331866,27 грн.

На думку відповідача, отримана бюджетна дотація на покриття від'ємної різниці, яка склалася між витратами на виготовлення (надання) послуг і доходами від їх продажу населенню за встановленими тарифами в сумі 331866,27 грн., підпадає під дію підпункту 3.2.7 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідачем з огляду на приписи пп.7.4.3 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зроблено розрахунок частки податкового кредиту в оподатковуваних операціях за липень, листопад, грудень 2009 року, відповідно до якого, з урахуванням частки оподатковуваних операцій в загальному обсязі (3/5), частка податкового кредиту, що відповідає частці неоподаткованих операцій в загальному обсязі операцій становить усього 35274 грн.

Відповідач вважає, що платником не враховано пп.3.2.7 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", порушено підпункти 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 статті 7 цього Закону, відповідно до яких платник податку, який здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'ктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 цього Закону, повинен суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), відносити відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) і до податкового кредиту не включати. Відтак, податковий орган дійшов висновку про безпідставність включення позивачем до податкового кредиту суми 35274 грн., збільшив податкове зобов'язання з податку на додану вартість на вказану суму, та застосував штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 25% донарахованого зобов'язання, що складає 8818,5 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів виходив з того, що тарифи, визначені органами місцевого самоврядування є нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» підприємство отримує з бюджету дотацію на покриття від'ємної різниці між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг. Для житлово-комунальних послуг, на які встановлено регульовані тарифи, базою оподаткування є тариф, який оподатковується ПДВ за ставкою 20% (підприємство не займається пільговою і не пільговою діяльністю).

Судом першої інстанції встановлено, що в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, територіальна комісія з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу за результатами розгляду розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах (без податку на додану вартість) на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання), що постачалася населенню, яка утворилася у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, затвердженим органами державної влади чи органам місцевого самоврядування, на підставі наданого КП "Теплоенергія" м. Острог розрахунку (а.с.68) та інших документів, що підтверджують наявність і розмір заборгованості з різниці в тарифах, узгодила заборгованість минулих років з різниці в тарифах в обсязі 407 070 грн., що стверджується протоколом № 03 від 03.07.2008 року засідання комісії.

Позивач відповідно до вимог Законів України про Державний бюджет на 2009 рік, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, одержав субвенції з державного бюджету, які перераховувалися місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

У відповідності з п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», бюджетні кошти, отримані у вигляді дотацій і субвенцій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, або бюджетів вважаються доходом з інших джерел і включаються з метою оподаткування податковим на прибуток до складу його валових доходів.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит з податку на додану вартість звітного періоду визначається у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно приписів п.п.3.2.7 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки саме позивач отримує дотації з бюджету і не здійснює операції пов'язані з виплатами таких дотацій (субвенцій інших грошових виплат), а тому на дані спірні правовідносини положення п.п.3.2.7 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» не розповсюджується.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про помилковість тверджень податкового органу щодо порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та правомірно скасував податкове повідомлення-рішення від 04.04.2011 року № 0000032300 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" за основним платежем 35274 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8818,5 грн., - підлягає до задоволення.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ від 04.04.2011 року №0000042300 слід зазначити наступне. Підставою для здійснення донарахування податку на прибуток став висновок ДПІ про заниження підприємством валових доходів впродовж дев"яти місяців 2012 року внаслідок не включення до його складу коштів в сумі 21200 грн., внесених Острозькою міською радою до статутного фонду позивача без реєстрації відповідних змін до установчих документів, що призвело до завищення від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на суму 21200 грн.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, Острозьким КП "Теплоенергія" від Острозької міської ради одержано кошти з призначенням платежу "внески органів місцевого самоврядування у статутний фонд підприємства" згідно платіжних доручень № U674730 від 24.06.2010 року в сумі 7500 грн., № U1124746 від 28.09.2010 року в сумі 21200 грн.

По бухгалтерському обліку дані операції відображені проводками Д-т рахунка 31 "Поточний рахунок у банку" К-т рахунку 40 "Статутний фонд" сума 21200 грн.

Згідно бухгалтерських даних розмір статутного фонду становить:

станом на 01.01.2010 року -1 910 131,07 грн.

станом на 31.12.2010 року -1 931 331,07 грн.

Зміни до статуту Острозького КП "Теплоенергія", якими передбачено розмір статутного фонду в сумі 1 910 331,07 грн., зареєстровані державним реєстратором Острозької міської ради 13.01.2009 року за № 16071050004000091, були чинними в період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року.

Зміни до статуту Острозького КП "Теплоенергія", якими передбачено збільшення статутного фонду до 1 931 331,07 грн. (на 21200 грн.), зареєстровані державним реєстратором Острозької міської ради 31.01.2011 року за № 16071050007000091.

Судова колегія не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі позивача з огляду на таке.

У підпункті 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону N 334/94-ВР передбачено, що суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи не включаються до складу валового доходу платника податку.

Згідно з підпунктом 1.28.2 пункту 1.28 статті 1 цього Закону пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою (ч.4 ст.78 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Статтею 89 Цивільного кодексу України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Отже, закон зобов'язує комунальне підприємство зареєструвати саме рішення про зміну розміру статутного фонду, яке з цього моменту набирає юридичної сили і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, пов'язаних з цим, а не факту зміни (у цьому випадку збільшення) статутного фонду.

Про це свідчить і порядок здійснення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, визначений Законом України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який не містить вимоги до юридичної особи щодо надання будь-яких даних про сплату учасниками внесків до статутного фонду при проведенні державної реєстрації змін до установчих документів.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що кошти, отримані підприємством від учасників (засновників) як додаткові внески, до моменту здійснення державної реєстрації змін до установчого документу (статуту), в якому саме і містяться відомості щодо розміру та порядку внесення вкладів до статутного фонду, не можуть бути визнані прямою інвестицією в емітовані таким товариством корпоративні права в розумінні абзацу другого підпункту 1.28.2 пункту 1.28 статті 1 Закону N 334/94-ВР, оскільки такі права не можуть виникнути до набрання ними чинності.

Таку правову позицію виклав Верховний суд України в постанові від 21.02.2012 р. у справі № 21-942во10.

Ураховуючи наведене, рішення суду першої інстанції у цій справі про відмову у задоволенні позову є правильним.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Острозького комунального підприємства "Теплоенергія" та Здолбунівської державної податкової інспекції в Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" жовтня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Острозьке комунальне підприємство "Теплоенергія" вул.Л.Українки, б.1,Острог,Острозький район, Рівненська область,35800

3- відповідачу Здолбунівська об"єднана державна податкова інспекція вул.Приходька, 1а,м.Здолбунів,Рівненська область,35700