Ухвала суду № 27633547, 14.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7939/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Салон опалювальної техніки «Будерус»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будерус»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Будерус»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ від 24.12.2010 року № 0001412330/0, № 0001422330/0, якими було нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість 27732 грн. та з податку на прибуток 34665 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 07.12.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У груді 2010 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку TOB «БУДЕ РУС»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток в частині нарахування валових витрат та ПДВ та нарахування подат кового кредиту за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року по взаємовідносинам з TOB «С.Дж. Р.Груп», за результатами якої складено акт від 10.12.2010 року № 1003/1-23-30-32766919. Актом встановлені порушення, які полягають у завищенні валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у 4 кварталі 2008 року за рахунок сплачених на користь TOB «С.Дж.Р.Груп»коштів, згідно з догово ром від 22.11.2008 року № 22/11-1. Висновок про порушення ґрунтується на тому, що правочин між позивачем та TOB «С.Дж.Р.Груп» носять фіктивний характер і в силу ст.ст. 203, 215, 228 ЦК, ст.ст. 207, 208 ГК є нікчемним, а суми за цими правочинами безпідставно віднесено до валових витрат та податкового кредиту.

В результаті перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 24.12.2010 р. № 0001412330/0, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 27732,00 грн. (у т.ч.: 18488,00 грн. - основний платіж, 9244,00 грн. - штраф);

- від 24.12.2010 р. № 0001422330/0, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 34665,00 грн. (у т.ч.: 23110,00 грн. - основний платіж, 11555,00 грн. - штраф).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відне сено до валових витрат і податкового кредиту відповідного звітного періоду суми, сплачені TOB «С.Дж.Р.Груп»згідно договору № 22/11-1 на виконання комплексу робіт, укладеного 22.11.2008 року між позивачем (Замовник) і TOB «С.Дж.Р.Груп»(виконавець).

Згідно з умовами даного Договору, виконавець приймає на себе зобов'язання виконати комплекс монтажних робіт, перелік яких вказано у додатку (комерційна смета на виконання монтажних робіт), на об'єкті Замовника за адресою: пров. Виноградний, 1, с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області. Загальна вартість робіт складає 110929,57 грн. (у т.ч. ПДВ - 18488 грн.). Роботи по монтажу вважаються прийнятими після підписання відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт, які підписуються уповноваженими представниками Виконавця та Замовника.

У підтвердження одержання замовлених робіт і правомірності формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за рахунок сплачених TOB «С.Дж.Р.Груп»коштів, позивач надав копії акта здачі-прийняття робіт від 22.11.2008 року б/н на загальну суму 110929,57 грн. (у т.ч. ПДВ - 18488,26 грн.) і виписаної TOB «С.Дж.Р.Груп»подат кової накладної від 22.11.2008 року № 2318.

Договір, акт здачі-прийняття робіт і податкова накладна складені 22.11.2008 року та підписані директором TOB «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_4 Суд першої інстанції дійшов висновку, що факт обіймання ОСОБА_4 посади директора TOB «С.Дж.Р.Груп»і наявності у нього повно важень на підписання зазначених документів від імені TOB «С.Дж.Р.Груп», під час розгляду справи не підтвердився, оскільки у справі відсутні докази цього. Також, суд зазначив, що надані копії акта здачі-прийняття робіт від 22.11.2008 року і податкова накладна від 22.11.2008 року № 2318 не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим законом вимогам до їх складення в частині підпи сання уповноваженою особою платника податків.

З приводу цього, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон № 334/94) валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94 визначено, що до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна вида ється платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається, що позивачем віднесено до валових витрат і податкового кредиту відповідного звітного періоду суми, сплачені TOB «С.Дж.Р.Груп» згідно договору № 22/11-1 на виконання комплексу робіт, укладеного 22.11.2008 р. між позивачем (Замовник) і TOB «С.Дж.Р.Груп» (Виконавець).

Згідно з умовами даного Договору виконавець приймає на себе зобов'язання виконати комплекс монтажних робіт, перелік яких вказано у додатку (комерційна смета на виконання монтажних робіт), на об'єкті замовника за адресою: пров. Виноградний, 1, с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області. Загальна вартість робіт складає 110929,57 грн. (у т.ч. ПДВ - 18488 грн.). Роботи по монтажу вважаються прийнятими після підписання відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт, які підписуються уповноваженими представниками Виконавця та Замовника.

У підтвердження одержання замовлених робіт і правомірності формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за рахунок сплачених TOB «С.Дж.Р.Груп»коштів, позивач надав копії акта здачі-прийняття робіт від 22.11.2008 року б/н на загальну суму 110929,57 грн. (у т.ч. ПДВ - 18488,26 грн.) і виписаної TOB «С.Дж.Р.Груп»подат кової накладної від 22.11.2008 року № 2318.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені акт здачі-прийняття робіт та податкова накладна не можуть бути прийняті судом як підтверджуючі документи про правомірне формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-XII «Про систему оподат кування», чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено обов'язок платни ків податків і зборів (обов'язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'яз ковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних доку ментів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Договір, акт здачі-прийняття робіт і податкова накладна складені 22.11.2008 року та від імені TOB «С.Дж.Р.Груп»підписані директором ОСОБА_4 Однак факт обіймання ОСОБА_4 посади директора TOB «С.Дж.Р.Груп»і наявності у нього повно важень на підписання зазначених документів від імені TOB «С.Дж.Р.Груп», під час розгляду справи не підтвердився, оскільки у справі відсутні докази цього.

У своїх поясненнях суду директор TOB «СОТ «БУДЕРУС»ОСОБА_2 зазначила, що при укладенні та підписанні договору, додатка до нього та акта здачі-прийняття робіт безпосередня зустріч та переговори з керівництвом TOB «С.Дж.Р.Груп» не проводилися, документи підписувалися нею без присутності представника другої сторони (TOB «С.Дж. Р.Груп»), а повноваження і посада особи, яка від імені вказаного контрагента вчинила підпис на договорі та первинних документах позивачем не перевірялися.

До того ж згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 8937841 від 01.03.2011 року директором TOB «С.Дж.Р.Груп»є інша особа - ОСОБА_5, участь якого в господарсько-майнових відносинах з позивачем не підтверджена.

За таких обставин надані копії акта здачі-прийняття робіт від 22.11.2008 року і податкова накладна від 22.11.2008 року № 2318 не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим законом вимогам до їх складення в частині підпи сання уповноваженою особою платника податків, тому не можуть бути належними і допустимими доказами у підтвердження правильності формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

За відсутності належного документального підтвердження, колегія суддів апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком податкового органу про порушення позивачем абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97, вважає безпідставним віднесення до валових витрат у 4 кварталі 2008 року коштів у сумі 92441,00 гри. та до податкового кредиту з ПДВ у листопаді 2008 року коштів у сумі 18488,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 23110,00 грн. та з ПДВ у сумі 18488,00 грн.

Враховуючи, що встановлений під час податкової перевірки висновок про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що донарахування контролю ючим органом податкових зобов'язання і застосування штрафних санкцій відповідає вимогам пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 і пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень немає.

Також, суд першої інстанції вірно зазначив, що твердження відповідача про нікчемність та фіктивність правочину між TOB «СОТ «БУДЕРУС»та TOB «С.Дж.Р.Груп»є необгрунтованими і безпідставними та за відсутності належного документального підтвердження відповідними засобами доказу вання (вирок суду в кримінальній справі або рішення суду про визнання правочину недійсним (фіктивним) ст. 234 ЦК) зазначених в запереченнях відповідача і акті перевірки обставин, вірно не прийняв до уваги.

Посилання відповідача на положення ст. 203 ЦК є помилковими, оскільки такі доводи згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК можуть бути лише підставою для визнання правочинів недійсними в судовому порядку, водночас предмет справи, яка розглядається та предмет доказування по ній не стосується визнання правочину недійсним. Крім цього, такі посилання відповідача не можуть свідчити про нікчемність правочину, оскільки згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом, а недотримання передбачених ст. 203 ЦК вимог стосується недійсності оспорю ваних правочинів, тобто тих, недійсність яких прямо не встановлена законом.

Щодо нікчемності правочину, то відповідачем не зазначено в акті і не надано пояснень під час розгляду справи судом, яким законом прямо встановлено недійсність вчиненого позивачем правочину чи окремих його положень (ч. 2 ст. 215 ЦК). Доказів того, що правочин дійсно порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, суду не надано.

Посилання відповідача як на доказ нікчемності правочину на відсутність контрагента за своїм місцезнаходженням, неподання податкової звітності чи недекларування прибутків, суд першої інстанції вірно зазначив, що дані обставини не призводять до недійсності (нікчемності) укладених договорів, а можуть бути підставами для застосування до такого платника податків відповідних заходів реагування та примусу: ініціювання питання про припинення юридичної особи, анулювання реєстрації платником податків, притягнення до юридичної відповідальності юридичної особи чи її посадових осіб.

Посилання відповідача на постанову про порушення кримінальної справи від 27.09.2010 року № 69-107 відносно директора TOB «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_5 та інших осіб за фактом створення фіктивного підприємства TOB «С.Дж.Р.Груп», за ознака ми злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК, а також на протокол допиту свідка - ОСОБА_5, складений 18.08.2010 року старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області Андрійчуком Р.Б., суд не приймає до уваги, оскільки дані документи не є підставою для висновків під час перевірки, а наведені у постанові та протоколі обставини не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами. Обвинувальний вирок суду в кримінальній справі відсутній.

Що стосується постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України Горбатюка О.В. від 27.04.2011 року, якою кримінальну справу, порушену відносно ОСОБА_5 і невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства TOB «С.Дж.Р.Груп»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК, - закрито за відсутністю складу злочину, то слідчими органами під час закриття провадження по кримінальній справі не досліджувалися обставини і не аналізувалися докази з приводу здійснення саме тієї господарської операції, за результатами якої виписані спірні податкові накладні.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Салон опалювальної техніки «Будерус»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.