Ухвала суду № 27633321, 26.11.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"26" листопада 2012 р. Справа № 2а/1770/1660/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" вересня 2012 р. у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000951745 від 19.04.2012 року.

Постановою від 17 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000951745 від 19.04.2012 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Рівне просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що позивач перебував у фінансово-господарських відносинах з ПСП «Маяк»у липні, вересні, жовтні 2011 року. До податкового кредиту декларацій з ПДВ у розрахунках з вказаним контрагентом ОСОБА_4 включив за липень 2011 року ПДВ в сумі 174357, 65 грн., за вересень 2011 року -186588, 10 грн., за жовтень 2011 року -27758, 75 грн. Вказує, що в результаті перевірки ПСП «Маяк» було встановлено, що між останнім та позивачем по справі було укладено договір купівлі-продажу від 25.06.2011 р. №3 про продаж товару. При цьому, було встановлено, що контрагент позивача є виробником та має в користуванні 254, 24 га землі, наявність тракторів та трудових ресурсів в кількості 5 осіб, але на які площі вирощувалися кавуни (товар), наявність його насіння не підтверджено. Тим самим, на думку апелянта, звіркою суб'єкта господарювання ПСП «Маяк» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з СПД ОСОБА_4 за період з 01.07.2011 р. по 01.09.2011 р. Крім того, у своїй фінансово-господарській діяльності позивач складські, офісні, торгівельні приміщення не використовує, найманих працівників немає, та нічим не підтвердив транспортування товару від продавця до покупця. Апелянт зазначив, що фінансово-господарська діяльність ПСП «Маяк» здійснювалася поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про відсутність в останнього належної правоздатності, а отже й наявність підстав здійснення вказаних операцій.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в м.Рівне проведено документальну невиїзну перевірку СПД-ФО ОСОБА_4 з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПСП «Маяк»(код ЄДРПОУ 30903761) за липень, вересень, жовтень 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт від 04.04.2012 року №86/1745/НОМЕР_1.

Актом перевірки зафіксовано:

В порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України СПД ОСОБА_4 безпідставно віднесено ПДВ в сумі 388 704, 50 грн. до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість, а саме за липень 2011 року -174 357, 65 грн., за вересень 2011 року -186 588, 10 грн., жовтень 2011 року -27 758, 75 грн. по безтоварним операціям з ПСП «Маяк» (код ЄДРПОУ 30903761).

На підставі акта перевірки ДПІ в м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000951745 від 19.04.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання СПД ОСОБА_4 з податку на додану вартість на суму 485880, 63 грн., в тому числі за основним платежем -388 704, 50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 97 176, 13 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді мала місце господарська операція позивача з вказаним контрагентом, згідно договору купівлі-продажу від 25.06.2011 року №3 про продаж товару (овочі, фрукти, масляничні культури та баштанова продукція).

ПСП «Маяк», як суб'єктом господарювання на виконання умов вищевказаного договору документувало відвантаження позивачу по справі баштанну продукцію, обсяги якої відображені у додатках 2 до податкових декларацій (скорочених) з податку на додану вартість за липень ( з врахуванням уточненого розрахунку) та вересень-жовтень 2011 року.

Крім того, в ході розгляду адміністративної справи встановлено, що було залучено фахівців ГВПМ ДПІ у м. Херсоні, ДПІ у Голопристанському районі Херсонської області (матеріали зустрічної звірки ПСП «Маяк» щодо взаємовідносин з СПД ОСОБА_4.(а.с.216-221, т.1)).

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з приписами п.138.1. Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. П.138.1.1. Податкового кодексу визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 Податкового кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

За змістом п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

При цьому, у судовому засіданні досліджено відповідні податкові та видаткові накладні, розрахункові документи, реєстри виданих та отриманих податкових накладних та інші документи фінансово-господарської діяльності, які в повній мірі підтверджують використання у власній підприємницькій діяльності предмету договору купівлі-продажу між позивачем та його контрагентом (а.с.224-250 т.1, а.с.1-250 т.2, а.с.1-125 т.3).

Виходячи з аналізу норм Податкового кодексу України , останній не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В судовому засіданні судом першої інстанції не встановлено, та апелянтом не доведено, що податкові накладні оформлені з порушенням ПК України, або їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язковою.

Відтак, суд першої інстанції правильно вважав, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, контрагентом позивача , які підтверджують факт купівлі-продажу товару, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в ціні товару ПДВ до податкового кредиту.

Колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апелянта щодо відсутності реальних наслідків договору купівлі-продажу №3 від 26.06.2011 року, а відтак і відсутності у позивача права на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які ґрунтуються на відсутності у його контрагента можливостей для виготовлення відповідної продукції.

Колегією суддів не беруться до уваги висновки, викладені в актах обстеження земельних ділянок, розташованих у відповідних контурах Добропільської та Нововолодимирівської сільських рад Голопристанського району, які перебувають в оренді ПСП «Маяк»про відсутність результатів вирощування кавунів (а.с.14-26 т. 4), позаяк вони спростовуються актом обстеження від 14.11.2011 року, листом директора Інституту південного овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та офіційною відповіддю співробітника цього інституту ОСОБА_5 про вибірковість обстеження 03.11.2011 року ПСП «Маяк» і неможливість чіткої ідентифікації території, що обстежувалася (а.с.225 т.3).

В процесі судового розгляду судом першої інстанції не встановлено та не доведено апелянтом невідповідності змісту договору купівлі-продажу, укладеного позивачем з ПСП «Маяк», вимогам ст.203 і ст.215 ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору нікчемним на підставі ст.228 ЦК України.

Досліджені судом першої інстанції докази свідчать про те, що зазначений договір купівлі-продажу укладений позивачем та його контрагентом в межах їх господарської діяльності і безпосередньо направлений на отримання доходу, та фактично виконаний ними.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав безпідставними висновки апелянта щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за липень, вересень, жовтень 2011 року по операції з придбання товару від ПСП «Маяк».

Судом першої інстанції встановлено, що податкові накладні отримані позивачем від його контрагента оформлені у відповідності до вимог п.201.1 Податкового кодексу України і містять необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України.

Вищенаведене спростовує твердження апелянта про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платником податків ПСП «Маяк»

Постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Повний текст Ухвали виготовлено "26" листопада 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 АДРЕСА_1,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33000