Ухвала суду № 27633224, 15.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4667/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Степанюка А.Г., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 р. у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протипранвим та нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 р. позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миронівському районі Київської області № 0000742353 від 23 вересня 2011 року.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, де посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, виразив прохання скасувати це рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Судом першої інстанції, як і колегією суддів апеляційного суду, встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято на підставі заактованих результатів документальної перевірки позивача (акт від 06.09.2011 року за № 328/23-011/00951770).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставність формування податкового кредиту відповідачем не доведено, аргументуючи свою позицію наступним.

Відповідач не довів, що відомості, закріплені в наданих позивачем первинних документах, якими зафіксовано здійснення господарських операцій ПП «Ространсагро», не відповідають реальним взаємовідносинам сторін.

Колегія суддів погоджується з обґрунтуванням окружним судом свого рішення тим, що платники податків при формуванні показників податкової звітності повинні опиратися на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчислення податків та зборів, ведення яких передбачено діючим законодавством.

Так, суб'єкт господарювання ПП «Ространсагро»поставив ВАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»продукцію на загальну суму 2 140 884,41 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 356814,07 грн. та виписав податкові накладні на загальну суму 2 140 884,41 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 356814,07 грн.

В рахунок оплати отриманого товару ВАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»перерахував на користь ПП «Ространсагро»грошові кошти в розмірі 2135 846,8 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 355974,47 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

На підставі зазначених первинних документів позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

На підтвердження використання в господарській діяльності придбаного товару та реальності господарських операцій свідчать наступні документи: копії банківських виписок по взаєморозрахунках з ПП «Ространсагро»за поставлений товар за листопад 2010 року; копії податкових накладних, отриманих від ПП «Ространсагро»за період з 01.11.2010 р. по 31.03.2011 р.; копії видаткових накладних, коригуючи накладних, отриманих від ПП «Ространсагро»за період з 01.11.2010 р. по 31.03.2011 р.; копії витягів із книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів; копії накладних на відпуск зерна в переробку; копію виробничого звіту по переробці соняшника; копії товарно-транспортних накладних, отриманих від ПП «Ространсагро»; копію витягу із кількісно-якісного обліку по контрагенту ПП «Ространсагро»за період з 01.11.2010 р. по 30.11.2011 р.; копію журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (надходження за період з 01.11.2010 р. по 31.03.2011 р.); копії рахунків-фактур за листопад 2010 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним являється документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; первинні документи мають силу лише при фактичному здійсненні господарської операції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку мають братися до уваги лише ті документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто події, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Укладений ж позивачем з ПП «Ространсагро»договір потягнув за собою зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тому підстави не брати до уваги наявні первинні документи - відсутні.

Колегією суддів встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача ПП «Ространсагро»був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 010642.

Також суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, а судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів не встановлено, що постачальник позивача ПП «Ространсагро»здійснюючи поставку товару та виписуючи позивачу податкові накладні, допустив порушення податкового законодавства.

Зокрема, підставою для висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та неправомірне відшкодування з бюджету відповідачем визнано висновки акту позапланової перевірки ПП «Ространсагро»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Агропрайд»за період з 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р. від 17 березня 2011 року № 22/23/34337070 згідно з якими фінансово-господарські взаємовідносини ПП «Агропрайд»з ПП «Ространсагро»є фіктивними правочинами. Відповідно до позиції податкового органу, оскільки угоди постачальника позивача ПП «Ространсагро»з ПП «Агропрайд»визнані фіктивними то, як наслідок, угоди позивача з ПП «Ространсагро»також є фіктивними, а тому за вказаними угодами позивачем не може бути сформовано податкового кредиту.

За даних обставин, при відсутності факту встановлення нереальності господарських операцій, на відповідача покладений обов'язок доведення наявність умислу в діях осіб уклавших правочини, змісту умислу, обставини виникнення умислу, тощо.

Останнє відповідачем не доведено, а судом не встановлено.

Так, відповідач не наводить логічного зв'язку між зазначеними вище актом перевірки контрагента позивача щодо взаємовідносин з ПП «Агропрайд»та взаємовідносинами позивача з ПП «Ространсагро».

Отже, податковим органом безпідставно зроблено висновок щодо участі позивача в незаконній діяльності зовсім інших компаній по ланцюгу, оскільки у правовідносинам він з ними не перебував.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг.

При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

По змісту ж п. 1.4 статті 1, п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування являються операції з поставки товарів та послуг, тобто будь -які операції за цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію; у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця складається податкова накладна у двох примірниках, яка видається поставляючим послуги (товар) платником податку отримувачу та є підставою для нарахування податкового кредиту; датою виникнення податкових зобов'язань з поставки вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого кошти від покупця зараховуються на банківський рахунок платника податків; не підлягають включенню до складу податкового кредиту лише суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними; сума податку, що підлягає сплаті визначається, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

З наявних матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, отримані позивачем від ПП «Ространсагро», містили всі необхідні обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак були належним чином оформленими.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, а також той факт, що позивач придбав товар у ПП «Ространсагро»з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а також те, що придбання товарів супроводжувалось отриманням податкових накладних, які містили всі обов'язкові реквізити, передбачені чинним законодавством, та беручи до уваги цивільну дієздатність учасників господарських відносин, та не завдання шкоди державному бюджету внаслідок таких правовідносин, колегія суддів, як і суд першої інстанції, рахує безпідставним зменшення відповідачем податкового кредиту по господарських операціях з ПП «Ространсагро».

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в повній мірі досліджені обставини справи та вірно встановлені обставини по справі, а рішення прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ж з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення, його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 20.11.2012.