Рішення № 27627081, 16.11.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" листопада 2012 р. Справа № 8/5007/1075/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Домашин Ю.Г. - селищний голова

від відповідача: не з'явився

прокурор: Кондратюк Д.А. - посв. №130

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Баранівського району в інтересах держави в особі Довбиської селищної ради (смт. Довбиш, Баранівський район, Житомирська область)

до Приватного підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 30526,64 грн.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 30526,64 грн. заборгованості по орендній платі відповідно до договору оренди земельної ділянки від 27.09.2006р.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, оскільки ухвала суду направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір оренди землі від 27.09.06р., акт прийому-передачі, рішення селищної ради, листи-вимоги, розрахунки, довідку ЄДРПОУ, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.06р. між позивачем та відповідачем на підставі рішення Довбиської селищної ради №45 від 18.04.06р. (а.с.12) був укладений договір оренди землі (а.с.6-8), відповідно до умов якого позивач (орендодавець) надає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, для комерційного використання, яка знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_2 (п.1 договору).

Згідно з п. 2.1 зазначеного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею - 0,1375 га, в тому числі під будівлями - 0,0485 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0750 га, інші - 0,0140 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 34719,00 грн. (п.2.3 договору).

Відповідно до п. 3 договору, договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом перерахування через банківську установу на рахунок Довбиської селищної ради в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки, що становить 3472,00 грн. за рік оренди земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 4.2 договору).

Згідно з п.4.3 договору орендна плата вноситься на рахунок Довбиської селищної ради щомісячно в розмірі 1/2 частин річної орендної плати в сумі 289,33 грн.

На виконання умов даного договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду визначену договором земельну ділянку, про що свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки від 27.09.06р. (а.с.10).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконував, внаслідок чого в останнього за 2009р., 2010р. та 2011р. утворилась заборгованість перед позивачем.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач неодноразово направляв відповідачеві листи-вимоги про сплату боргу (а.с.13-15).

Відповідач відповіді на зазначені вимоги не надав, суму боргу не сплатив.

Тому прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача суму заборгованості по орендній платі, яка згідно розрахунку (а.с.17-21) становить 30526,64 грн.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору оренди землі від 27.09.06р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено частиною 1 ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати орендної плати у 2009, 2010 та 2011 роках.

Разом з тим, перевіривши розрахунок орендної плати, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок, оскільки позивачем невірно визначено орендну плату за вказаний період.

Як суд зазначав вище, пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Розмір орендної плати за рік становить 3472,00 грн.

Тому, розмір заборгованості за 2009 р. становить 4607,10 грн. (3472,00 грн. х індекс інфляції за 3 роки (2009, 2010, 2011)).

Розмір боргу за 2010 р. становить 4089,84 грн. (3472,00 грн. х індекс інфляції за 2 роки (2010, 2011)).

Розмір заборгованості за 2011 р. становить 3692,92 грн. (3472,00 грн. х індекс інфляції у 2011).

Таким чином, сума боргу, яка підлягає задоволенню, становить 12389,86 грн. (4607,10 грн. + 4089,84 грн. + 3692,92 грн.).

В даному випадку позивачем невірно визначено заборгованість по орендній платі, оскільки позивачем всупереч договору щомісячно збільшував розмір орендної плати на індекс інфляції. Однак умовами договору не передбачено право позивача на збільшення орендної плати на індекс інфляції.

Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 18136,78 грн. (30526,64 грн. - 12389,86 грн.).

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 12389,86 грн. боргу по орендній платі обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 18136,78 грн. заборгованості суд відмовляє в задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, 10002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Довбиської селищної ради Баранівського району Житомирської області, 12724, Житомирська область, Баранівський район, смт. Довбиш, вул. Щорса, 20, код ЄДРПОУ 04344392, на р/р 33210815600039 в УДК м. Житомир, МФО 811039

- 12389,86 грн. - заборгованості по орендній платі за 2009 - 2011 роки.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 18136,78 грн. боргу.

4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, 10002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

- в доход Державного бюджету України - 653,25 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 23/11/12

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)