Ухвала суду № 27626764, 02.11.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/6448/2012 Провадження № 22-ц/2590/3336/2012 Головуючий у I інстанції - Жук М. І.Категорія - цивільна Доповідач - Зінченко С. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Зінченко С.П, суддів: Харечко Л.К.., Ішутко В.М. при секретарі: Биховець Н.М.. за участю: ОСОБА_5, представника Державної виконавчої служби України -Назаренко Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.09.2012 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни про повернення виконавчого листа та скасування постанови про повернення виконавчого листа,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м Чернігова від 07 вересня 2012 року у задоволенні скарги ОСОБА_5 на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни відмовлено.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом положень Закону „Про виконавче провадження", просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити по справі нове судове рішення яким задовольнити його вимоги.

Посилається на те, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи.

Зазначає, що суд першої інстанції не з"ясував, який порядок виконання рішень про стягнення коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України існував станом на 13.07.2011 року. На думку апелянта до спірних правовідносин суд не мав права застосовувати положення Постанови КМУ №845 від 03.08.2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.09.2007 року позовні вимоги ОСОБА_5, задоволені, стягнуто з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 683653.99 грн. Зазначена справа неодноразово переглядалася в апеляційному та касаційному провадженні.

Остаточно ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26.05.2011 року рішення суду першої інстанції від 14.09.2007 року залишено без змін.

На виконання вказаного судового рішення старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. 13.07.2011 року відкрито виконавче провадження (а.с.2).

26.06.2012 року постановою державного виконавця Каращук К.Л. було повернуто виконавчий лист стягувачу ОСОБА_5, з підстав існування іншого порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів та роз"яснено скаржнику, що виконавчі документи до виконання пред"являються відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ від 03.08.2011 року №845.

Відмовляючи у задоволені вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції прийшов до висновку, що безспірне списання грошових коштів державного бюджету здійснюється згідно заяви стягувача та необхідних виконавчих документів, які безпосередньо подаються до органу Державної казначейської служби, при цьому суд послався на ч.2 ст.3 Закону України „Про виконавче провадження" та п.п. 7, 41, 42 зазначеного Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду.

Згідно ст.383 ЦПК України , учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення ухвалено відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків

Частина 1 п.9 ст.47 Закону України „Про виконавче провадження" передбачає, що виконавчий лист повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до ч.1 п.9 розділу 6 прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Державним казначейством України у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами передбачений Постановою КМУ від 03 серпня 2011 року №845.

Частиною 7 цього Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуються кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній, оригінал виконавчого документа, судове рішення про стягнення коштів ( у разі наявності), оригінал виконавчого документу, судові рішення про стягнення коштів( у разі наявності). До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів

Відповідно до ст.6 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець зобов"язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.

З врахуванням зазначеного, апеляційний суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв відповідно до наданих йому законом прав та обов"язків.

Доводи апеляційної скарги щодо спірних правовідносин суд першої інстанції мав застосувати постанову Кабінету Міністрів України від 09 липня 2008 року №536 апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки на час виконання рішення суду вона втратила чинність, та діяв інший механізм виконання рішень судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307, 312, 314-315, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу суду Деснянського районного суду м.Чернігова від 07.09.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: