Ухвала суду № 27626695, 23.11.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2516/1072/12 Провадження № 22-ц/2590/3196/2012 Головуючий у I інстанції - Киреєв О.В.Категорія - цивільна Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСКРИПКИ А.А.суддів:ЛАКІЗИ Г.П., ШЕВЧЕНКА В.М.при секретарі:РУДЕНКО О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Колорит-Агро" на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю „Колорит-Агро" про розірвання договорів оренди землі, стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в:

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Розірвано два договори оренди землі, укладені 31 липня 2008 року між позивачем та ТОВ „Колорит-Агро" і зареєстровані 10 червня 2009 року у Носівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДЗК, відповідно за № 040985600108 та за № 040985600109. В задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат, на користь позивача з відповідача стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ „Колорит-Агро" просить скасувати рішення Носівського районного суду від 06 серпня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права і є необґрунтованим. Апелянт зазначає, що суд розглянув справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за відсутності позивача, його представника та представника відповідача, не зважаючи на те, що зазначена справа взагалі не могла бути розглянута, оскільки 03.08.2012 року до початку її розгляду представником відповідача було подано через канцелярію суду апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження. Апелянт вказує, що у суду не було законних підстав для розгляду справи та ухвалення рішення по суті позовних вимог, оскільки справа мала бути направлена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 2 статті 296 ЦПК України. Крім того, напередодні призначеного судового засідання, представником відповідача було подано через канцелярію суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити для участі в судовому засіданні представника відповідача, внаслідок чого розгляд справи належало відкласти, відповідно до статей 157, 169, ЦПК України. Таким чином, апелянт вважає порушеним право на участь його представника у судовому засіданні, подання доказів та заперечень. Крім того, як вказує апелянт, позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження доводів позову щодо несплати орендної плати, тому оскаржуване рішення суду ґрунтується на припущеннях, що є неприпустимим в силу ч. 4 статті 60 ЦПК України. Таким чином, на думку апелянта, при ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції допустився порушення норм статей 5, 6, 10, 11, 212 ЦПК України, що є підставою для його скасування.

В судове засідання апеляційного суду учасники судового розгляду, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ( а. с. 70), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В ході судового розгляду даної справи встановлено та підтверджується її матеріалами, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 03 березня 2004 року, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки загальною площею 3,14 га (2,02 га та 1,12 га), яка розташована на території Носівської міської сільської ради (а.с.11).

31 липня 2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ „Колорит-Агро" були укладені два договори оренди вказаних земельних ділянок, за якими орендар прийняв в строкове платне користування належні позивачу земельні ділянки строком на 15 років. Зазначені договори були зареєстровані в Носівському відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК, про що 10 червня 2008 року вчинено записи за № 040985600108 та № 040985600109 (а. с. 7-8, 9-10).

Умовами вищевказаних договорів оренди, а саме п. 9, передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій та натуральній формах. У грошовій формі 4% від грошової вартості землі, натуральна оплата здійснюється продукцією власного виробництва за ринковими цінами, з 01 січня по 31 грудня кожного року.

Згідно з пунктом 38 укладених договорів, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що орендар порушив істотні умови договору стосовно своєчасної сплати орендної плати, що є підставою для його розірвання. В задоволенні вимог про стягнення орендної плати відмовлено у зв'язку з отриманням позивачем спірних коштів під час судового розгляду.

З даним висновком Носівського районного суду Чернігівської області погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, яке регламентує спірні правовідносини.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», а також договором оренди землі.

Згідно положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Статтею 24 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 32 Закону України „Про оренду землі" та ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено в ході судового розгляду даної справи та підтверджується її матеріалами (а.с.37), відповідач виплатив позивачу орендну плату за 2011 рік тільки після подання ОСОБА_5 позовної заяви, тобто у 2012 році, що свідчить про невиконання умов договору оренди.

Враховуючи вищенаведені норми закону та проаналізувавши обставини справи, суд першої інстанції вірно визначив наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договорів оренди, вказавши, що відповідачем не було виконано обов'язку, встановленого договорами оренди щодо своєчасної сплати позивачеві орендної плати за землю за 2011 рік.

Апеляційний суд вважає, що вказані висновки суду першої інстанції знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, оскільки ТОВ „Колорит-Агро" не надало судам першої та апеляційної інстанції належних та допустимих доказів своєчасної сплати відповідачем позивачу орендної плати за 2011 рік, а доводи апеляційної скарги не містять посилань на вказані обставини.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати, врахувавши, що на час розгляду справи позивач спірні кошти отримав.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції не мав законних підстав ухвалювати судове рішення по справі до розгляду апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у даній справі, не заслуговують на увагу, оскільки оскарження зазначеної ухвали не перешкоджало вирішенню спору між сторонами по суті. Крім того, аналогічна апеляційна скарга відповідача на ухвалу судді Носівського районного суду про відкриття провадження вже була розглянута апеляційним судом та, у відповідності до вимог ч. 3 статті 297 ЦПК України, 06 липня 2012року постановлена ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження (а.с.24).

Відсутність технічного запису судового засідання у суді першої інстанції не є порушенням вимог процесуального закону, оскільки відповідно до приписів ч.2 статті 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Доводи апелянта відносно того, що суд першої інстанції необгрунтовано відхилив клопотання представника ТОВ „Колорит-Агро" про відкладення розгляду справи, призначеної на 06 серпня 2012 року, чим позбавив відповідача можливості надати докази на спростування заявлених позовних вимог, є необгрунтованими та спростовуються наявними матеріалами справи, з яких вбачається, що провадження у справі було відкрито 27 квітня 2012 року, рішення по справі проголошено 06 серпня 2012 року, тобто ТОВ „Колорит-Агро" мало достатньо часу для спростування доводів пред'явленого позову шляхом подання відповідних доказів.

Доводи апеляційної скарги, щодо порушення судом вимог статті 224 ЦПК України через не ухвалення заочного рішення по справі, не приймаються апеляційним судом, оскільки вони грунтуются на невірному тлумаченні апелянтом норм процесуального права, так як правовими приписами зазначеної норми передбачено, що ухвалення заочного рішення у справі є правом а не обов'язком суду.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням вимог закону, який регламентує спірні правовідносини.

Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Колорит-Агро" відхилити.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: