Постанова № 27620634, 20.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа№ 5011-27/7049-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г

суддів: Алданової С.О.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Кац О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Воробйова Н.В. - дов. №2091 від 11.09.2012р.;

від відповідача : Шелестун Д.М. - дов. №8-01-19/1248 від 06.06.2012р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Національної телекомпанії України,

на рішення господарського суду міста Києва від 19 вересня 2012 року,

у справі № 5011-27/7049-2012 (суддя Нечай О.В.),

за позовом Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний

центр Автономної республіки Крим", м. Сімферополь,

до Національної телекомпанії України, м. Київ,

про стягнення 113 822 грн. 46 коп.,

ВСТАНОВИВ:

ДП "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної республіки Крим" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної телекомпанії України про стягнення збитків в сімі 113 822 грн. 46 коп. (т. І, а.с. 3-7).

Рішенням господарського суду міста Києва від 19 вересня 2012 року по справі № 5011-27/7049-2012 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача збиткі в сумі 113 822 грн. 46 коп. та судові витрати (т. ІІ, а.с. 35-38).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19 вересня 2012 року у справі № 5011-27/7049-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу Національної телекомпанії України по справі № 5011 27/7049 2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 17 жовтня 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011 27/7049-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Мальченко А.О., Алданова С.О.

В судовому засіданні 6 листопада 2012 року відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 20 листопада 2012 року.

В судовому засіданні 20 листопада 2012 року, представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, та просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення яким в задоволенні позову - відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечує та вважає скаргу такою , що не підлягає задоволенню, а рішення суду законним та таким , що не підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За згодою представника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні дата судового засідання було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

30 червня 2010 року, між Державним підприємством "Радіотелевізійний переда-вальний центр Автономної Республіки Крим" (далі - позивач, виконавець) та Національною телекомпанією України (далі -відповідач, замовник) було укладено Договір № 522-40 (далі -Договір), відповідно до умов якого виконавець за допомогою технічних засобів, що зазначені у Додатку № 1 до цього Договору (далі -"Технічні засоби"), надає замовнику телекомунікаційні послуги з розповсюдження (трансляції) програм замовника поза межами державного замовлення (далі - послуги) у 2010 році ( т. І а.с.11-16).

Пунктом 2.1.1. Договору передбачено, що виконавець зобов'язаний забезпечити роботу технічних засобів, задіяних при наданні послуг, що зазначені у Додатку № 1 до цього Договору ( т. І а.с.15-16).

Пунктом 2.2.4. Договору встановлено, що замовник зобов'язаний оплачувати надані послуги в порядку, передбаченому розділом 4 цього Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору виконавець щомісячно, протягом 2 (двох) робочих днів з дати надання замовником розподілу фактичних обсягів послуг за даним Договором складає Акти здавання-приймання наданих послуг і зведення на оплату за підсумками роботи технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1. цього Договору, після чого направляє рахунок, Акти і зведення замовнику (в копіях по факсу та в оригіналі поштою).

Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що в частині розра-хунків Договір є чинним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 3.2 Договору вартість послуг на строк дії цього Договору становить 261 043,73 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 43 507,29 грн., що відповідає вартості трансляції 473,32 годин мовлення.

Між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої п. 3.2. Договору було викладено в наступній редакції: "Вартість послуг за Договором з 01.03.2010 р. по 30.06.2010 р. становить 372 143,49 грн., що відповідає вартості трансляції 670,45 годин мовлення." ( т. І а.с. 17).

Між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої у зв'язку із збільшенням потреб замовника в наданні виконавцем послуг, сторони домовились, що за умови збільшення достатніх обсягів кошторисних призначень, очікуваний загальний обсяг мовлення поза межами державного замовлення за Договором від 30.06.2010 р. № 522-40 з урахуванням Додаткової угоди № 1 до цього Договору може збільшуватись до 1 660,0 годин мовлення та відповідно очікувана вартість послуг за Договором може збільшуватись орієнтовно до 927 688,00 грн., у тому числі ПДВ 154 614,67 грн.( т. І а.с. 18)

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, між сторонами виникли відносини з договору про надання послуг.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині сплати за послуги, надані позивачем, чим завдав позивачеві матеріальних збитків.

На підтвердження розміру заборгованості відповідача позивачем додані до матеріалів справи звіти про роботу передавальних засобів мережі мікроретрансляторів РТПЦ АРК, добові журнали роботи ТВ та УКВ ЧМ передавача РТПС РРС по різних містах України, на які розповсюджувалось надання позивачем послуг та тижневий розклад радіо та телевізійних програм з 29.11.2010 р. по 06.12.2010 р. та з 27.12.2010 р. по 03.01.2011 р.

Пунктом 2.2.1. Договору встановлено, що замовник зобов'язаний виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за даним Договором у строк не пізніше 16 числа наступного за звітним місяця для складання Актів здавання-приймання наданих послуг.

З огляду на вищенаведене, наданий відповідачем тижневий розклад радіо та телевізійних програм з 29.11.2010 р. по 06.12.2010 р. та з 27.12.2010 р. по 03.01.2011 р. свідчить про виконання останнім вищезазначеного пункту Договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконувати-ся належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Фактично спір виник з укладеного сторонами договору № 522-40 від 30 червня 2010 року. Проте позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення збитків, який місцевим господарським судом задоволений в повному обсязі.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду І інстанції, з огляду на наступне.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Проте процесі розгляду справи встановлено, що позивач та відповідач в додатковій угоді № 2 передбачили наступне. «за умови збільшення достатніх обсягів кошторисних призначень, очікуваний загальний обсяг мовлення поза межами державного замовлення за Договором від 30.06.2010 р. № 522-40 з урахуванням Додаткової угоди № 1 до цього Договору може збільшуватись до 1 660,0 годин мовлення та відповідно очікувана вартість послуг за Договором може збільшуватись орієнтовно до 927 688,00 грн., у тому числі ПДВ 154 614,67 грн.

Сторони домовились, що взяття юридичних зобов'язань та їх реєстрація здійснюється поетапно в межах затверджених кошторисних призначень.

Джерелом фінансування даного договору є кошти спеціального фонду Державного бюджету України..»

Тобто сторони визначили орієнтовний перелік та обсяг послуг, а остаточної ціни і обсягу послуг сторонами не визначено, крім того, позивачем при визначенні реальності неодержаних доходів не наведено доказів вжиття ним заходів, для їх одержання у розумінні ст. 33 ГПК України, які б підтверджували дані обставини та визначені законом умови.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків.

Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України в аналогічній справі № 20/8 від 8 серпня 2011 року.

За змістом статей 22, 611, 612, 614, 623 ЦК для застосування такого засобу відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вина та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди (постанова Верховного Суду України від 20 червня 2011 р. у справі N 3-56гс11; постанова Верховного Суду України від 4 липня 2011 р. у справі N 3-59гс11; постанова Верховного Суду України від 4 липня 2011 р. у справі N 3-64гс11).

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Національної телекомпанії України підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду міста Києва від 19 вересня 2012 року необхідно скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким у позові - відмовити.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної телекомпанії України на рішення господарського суду міста Києва від 19 вересня 2012 року по справі № 5011-27/7049-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19 вересня 2012 року по справі № 5011-27/7049-2012 - скасувати.

Прийняти нове рішення : « В позові - відмовити»

3. Стягнути з Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної республіки Крим" (95012, м. Сімферополь, вул. Батуріна, 13 код 00918119), на користь Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42 код 23152907) - 1 138 грн. 22 коп. судового збору, за розгляд справи в Київському апеляційному господарського суді.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Справу № 5011-27/7049-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г

Судді Алданова С.О.

Мальченко А.О.