Рішення № 27620358, 22.11.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 р. Справа № 5024/1489/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" с. Миколаївське Жовтневого району Миколаївської області

до: дочірнього підприємства "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів Торг" м. Цюрупинськ Херсонської області

про стягнення 57022грн. 92коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Руденко Ю.М

від відповідача - не прибули

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" (позивач) звернулось з позовом, яким просить стягнути з дочірнього підприємства "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів Торг" (відповідача) 54499грн. 98коп. основного боргу та 2522грн. 94коп. пені, посилаючись на несвоєчасні розрахунки відповідача за договором поставки № 011609-01/2012 від 17.01.2012року.

Ухвалою суду від 25.10.2012року розгляд справи відкладався.

Відповідач в засідання не прибув, надіславши до суду клопотання, в якому позовні вимоги визнає та просить розглянути справу без його участі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Сандора" (позивач) та дочірнім підприємством "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів Торг" (відповідач) 17.01.2012року укладено договір поставки № 011609-01/2012, відповідно до якого позивач зобов'язався протягом строку дії цього договору передавати відповідачу у власність, а відповідач - приймати та оплачувати продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої та ін.).

Пунктами 1.2, 1.3 договору поставки від 17.01.2012року № 011609-01/2012 сторони узгодили, що найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент продукції вказуються в накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлення відповідача. Ціна продукції встановлюється позивачем на момент відвантаження, відображається в накладній (рахунку-фактурі) та вважається погодженою між позивачем та відповідачем за наявності печаток та підписів уповноважених осіб. В цьому випадку накладні виконують функцію специфікації та є невід'ємною частиною даного договору. Відповідач підтверджує повноваження осіб, що завіряють своїм підписом факт прийняття товару на накладних (рахунках-фактурах).

Згідно з п. 6.1 договору поставки від 17.01.2012року № 011609-01/2012 цей договір набирає чинності в момент підписання повноважними представниками сторін і діє протягом року. Якщо протягом місяця до закінчення строку дії жодна із сторін не заявить про свій намір припинити договірні відносини або переукласти договір на інших умовах, строк дії договору автоматично продовжується на кожен наступний рік і на тих же умовах.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Відповідно до п. 3.2 договору поставки від 17.01.2012року № 011609-01/2012 відповідач зобов'язаний оплатити продукцію протягом 7 календарних днів з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку-фактурі) шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача або шляхом внесення в касу підприємства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач в період з 08.06.2012року по 14.06.2012року на виконання умов договору поставки від 17.01.2012року № 011609-01/2012 передав відповідачу товар на загальну суму 54714грн.90коп.

Факт поставки товару підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних (арк. справи 9-24), які підписані сторонами та завірені печатками.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 214грн. 92коп., у зв'язку з чим заборгованість відповідача станом на день розгляду справи становить 54499грн. 98коп., що відповідачем не заперечується.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 17.01.2012року № 011609-01/2012 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Доказів перерахування боргу в сумі 54499грн. 98коп. відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені суд виходить із наступних правових підстав.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Відповідно до статті 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При укладенні договору поставки від 17.01.2012року сторони пунктом 4.2 передбачили сплату покупцем пені у випадку несвоєчасної оплати продукції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ простроченої суми за кожний день прострочення.

На вимогу суду позивачем надано обґрунтований розрахунок пені № 10-05-1895/1 від 19.11.2012року, відповідно до якого сума нарахованої пені становить 2493грн.76коп.

З огляду на викладене, на підставі вищезазначених вимог Закону та договору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення оплати отриманої продукції в розмірі 2493грн.76коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 29грн. 18коп. пені суд відмовляє, оскільки ця сума нарахована необґрунтовано, що підтверджується наданим позивачем обґрунтованим розрахунком пені № 10-05-1895/1 від 19.11.2012року

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу підлягає поверненню із спеціального фонду Державного бюджету України 67грн.50коп., у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України,

суд вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів Торг" м. Цюрупинськ Херсонської області, вул. Комсомольська, 11, розрахунковий рахунок 26003065241001 в Банк Національний кредит, МФО 320702 ідентифікаційний код 32785580 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" с. Миколаївське Жовтневого району Миколаївської області, р/р 26006202255300 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005 ідентифікаційний код 22430008 - 54499грн.98коп.основного боргу, 2493грн.76коп. пені та 1608грн.68коп. судового збору.

3. В задоволені позовних вимог про стягнення 29грн. 18коп. пені відмовити.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Сандора" с.Миколаївське Жовтневого району Миколаївської області ідентифікаційний код 22430008 із спеціального фонду Державного бюджету України 67грн.50коп. надлишково сплаченого судового збору платіжним дорученням №38060 від 11.10.2012року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22 листопада 2012 року.

Суддя З.І. Ємленінова