Рішення № 27620205, 15.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/14114-2012 15.11.12

За позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 150,03 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Сербіна А.О. (дов. № 3139/18 від 24.10.12)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до ВАТ НАСК "ОРАНТА" про стягнення 4 150,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "СК " АХА Страхування " на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 3562710/05АВ від 28.07.2011 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Vectra», державний реєстраційний номер ВЕ 7869АМ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «INFINITI FX37», номерний знак DT 7722 FX, яким скоєно ДТП, застрахована НАСК «Оранта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/6776470), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/14114-2012, розгляд справи призначено на 15.11.2012.

Представник позивача в судове засідання 15.11.2012 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 15.11.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив, в якому проти позову заперечив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75 на яку було відправлено ухвалу суду від 12.10.2012 р., підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Ухвала суду від 12.10.2012 за вказаною адресою отримана відповідачем.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2011р. між AT Страхова компанія «АХА Страхування»(надалі - позивач) та Тарасовим Ігорем Вікторовичем (надалі - Потерпілий) було укладено договір добровільного страхування № 3562710/05АВ, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу легкового автомобіля EL Vectra», державний реєстраційний номер ВЕ 7869АМ.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання страхових подій, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

19 вересня 2011р. о 16-20 год. на перехресті вул. Нікольської та вул. К.Лібкнехта в м. Миколаєв сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів : застрахованого автомобіля Vectra », державний реєстраційний номер ВЕ 7869АМ та INITI FX37», державний реєстраційний номер DT 7722 FX, який знаходився у володінні та під керуванням Тищук Миколи Івановича .

ДТП сталося в результаті порушення водієм Тищуком М.І. вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою управління ДАІ у м. Миколаїв. Із довідки управління ДАІ ГУ МВС України №8878329 від 19.09.2011 вбачається, що транспортний засіб -автомобільFX37», державний реєстраційний номер DT 7722 FX, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Vectra », державний реєстраційний номер ВЕ 7869АМ, знаходився під керуванням громадянина Тарасова І.В..

Керуючись ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа яка керувала автомобілем була визнана винним у скоєнні адміністративного правопорушення під час ДТП Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва.

20.09.2011 до ПрАТ "СК " АХА Страхування " (надалі за текстом - позивач) звернувся страхувальник із заявою (копія в матеріалах справи) про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування № 3562710/05АВ.

05.10.2011 позивач на підставі Страхового акту № 2011/U/MOD02963/UIA9564 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього (копія в матеріалах справи), виходячи із розрахунку від 03.10.2011 (копія в матеріалах справи), враховуючи Звіт про оцінку № 230/11 від 30.09.2011 (копія в матеріалах справи), здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 4 150,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28668 від 05.10.2011 (копія в матеріалах справи).

Отже розмір страхового відшкодування за даним страховим випадком склав 4 150,03 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 1 466,13 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Тищука М.І. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля FX37», номерний знак ВЕ 7722 АX відшкодовується Тищуком М.І.

Цивільно-правова відповідальність Тищука М.І. як власника автомобіля FX37», номерний знак ВЕ 7722 АX, застрахована Національною акціонерною страховою компанією "ОРАНТА" згідно із полісом №ВЕ/6776470.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача в порядку регресу 4 105,03 грн. страхового відшкодування, розрахунок якого здійснено позивачем на підставі рахунку ремонтної організації ТОВ "Техноконтакт".

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до Висновку № 230-11 від 23.09.2012, який було надано позивачем як доказ визначення розміру матеріального збитку внаслідок ДТП, вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який складає 0,59 дорівнює 2 980,10 грн.

Право на зайняття оцінкою дорожніх транспортних засобів експертом-автотоваровідом ПП Богомоловим В.Є. підтверджується Сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності № 11368/11 від 08.02.2011.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що оціночна вартість відновлювального ремонту автомобіля Vectra», державний реєстраційний номер ВЕ 7869АМ становить 2 980,10 грн., а тому до позивача перейшло право зворотної вимоги саме в межах суми 2 980,10 грн., а не в межах суми заявленої позивачем до стягнення -4 150,03 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач звернувся з заявою про регресні вимоги вих.№1247АР від 08.08.2012 до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4 150,03 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач погодився з розміром регресних вимог позивача в сумі 2 980,10 грн.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 453 грн. 72 коп., на відповідача -1155 грн. 78 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити частково.

2. Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Братська,14 ідентифікаційний код 2047912) суму страхового відшкодування у розмірі 2 980 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 10 коп. та судовий збір у розмірі 1 155 (одна тисяча сто п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп.

3. В іншій частині позову -відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л.Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення -21.11.2012