Рішення № 27620110, 14.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.12 Справа№ 5015/4180/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м.Львів

до відповідача-1 Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м.Львів

до відповідача-2 Радехівсько-Кам'янка-Бузького об'єднаного районного військового комісаріату, м.Радехів Львівської області

про стягнення 2 522,51 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Білий Н.Ю. - представник (довіреність №06-6405 від 31.08.2012р.);

від відповідача-1 Куцак В.Л. -представник (довіреність №139 від 16.01.2012р.);

від відповідача-2 Прудіус Р.С. - представник (довіреність вих. № 1905 від 19.10.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Львівгаз" до відповідача-1 Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова до відповідача-2 Радехівсько-Кам'янка-Бузького об'єднаного районного військового комісаріату про стягнення 67 189,31 грн. заборгованості, з яких 64 666,80 грн. основного боргу, 2 115,09 грн. пені та 407,42 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 08.10.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 24.10.2012р. Ухвалою суду від 24.10.2012р. відкладено розгляд справи на 14.11.2012р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання вх. №25801/12 від 14.11.2012р., в якому повідомив суд про сплату відповідачем-1 суми основного боргу та просить суд стягнути з відповідача-1 штрафні санкції в сумі 2 522,51 з яких 2 115,09 грн. пеня, 407,42 грн. 3% річних.

Представник відповідача-1 подав заяву вих. №4008 від 13.11.2012р. (вх. №25789/12 від 14.11.2012р.), в якій просить суд долучити до матеріалів справи документи, зокрема відзив на позовну заяву вих. №4006 від 13.11.2012р., в якому зазначив, що станом на 19.10.2012р. основний боргу в сумі 64 666,80 грн. сплачений. Крім того, у вищенаведеному відзиві просить суд переглянути розмір нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені за несвоєчасну сплату боргу у зв'язку з тим, що КЕВ м.Львова не має можливості провести оплату згідно виставлених рахунків в повному обсязі, оскільки відповідні кошти не були вчасно перераховані з державного бюджету, враховуючи, те що КЕВ м.Львова є бюджетною організацією. В підтвердження сплати заборгованості надав суду платіжне доручення №2000 від 09.10.2012р. на загальну суму 780 215,60 грн.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з Радехівсько-Кам'янка-Бузького об'єднаного районного військового комісаріату. У поданому відзиві на позовну заяву вих.№1904 від 19.10.2012р. (вх.№784 від 22.10.2012р.) зазначив, що обов'язок по сплаті боргу за використаний газ в сумі 67 189,31 грн. лежить на КЕВ м.Львова, оскільки між сторонами було укладено договір поруки від 01.03.2012р., в якому поручитель КЕВ м.Львова зобов'язувався відповідати перед кредитором божника за виконання всіх зобов'язань за договором №1057/12 від 01.03.2012р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд,-

встановив:

01.03.2012р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Львівгаз", від імені якого діє Радехівське управління по експлуатації газового господарства (надалі - постачальник) та Радехівсько-Кам'янка-Бузьким об'єднаним районним військовим комісаріатом (споживач) укладено договір №1057/12 з постачання природного газу за регульованим тарифом (далі по тексту -договір), відповідно до умов якого постачальник постачає природній газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (надалі -пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку №1 до договору.

Відповідно до п.2.9. договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Відповідно до п.4.6. договору оплата вартості оплата вртсті послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленного на наступний розрахунковий період.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного розрахунковим.

Відповідно до п.5.1.2., п.5.3.3. договору постачальник зобов'язувався забезпечувати постачання газу до пунктів призначення на умовах та обсягах, визначених договором. Споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

01.03.2012р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Львівгаз", в особі начальника Філії Радехівське управління по експлуатації газового господарства ПАТ „Львівгаз" (кредитор), Радехівсько-Кам'янка-Бузьким об'єднаним районним військовим комісаріатом (боржник) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова (поручитель) було укладено договір поруки (надалі - договір поруки) за умовами якого поручитель зобов'язувався відповідати перед кредитором боржника за виконання всіх зобов'язань за договором, який був укладений між кредитором та боржником.

Відповідно до п.1.2. договору поруки за умови невиконання боржником своїх зобов'язань по оплаті за розрахунковий період згідно з договором на постачання природного газу за регульованим тарифом поручитель зобов'язується у 3-х денний термін з моменту прострочення боржником оплати чергового щомісячного платежу, або з моменту отримання вимоги кредитора, відповідати перед кредитором в межах суми боргу за спожитий природний газ та надані послуги з його транспортування, шляхом перерахування коштів на розподільчий рахунок Радехівського УЕГГ у відповідності до вимог договору.

Згідно п.1.4. договору поруки поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

Відповідно до п.2.1.1. договору поруки виконання поручителем зобов'язань за цим договром є безумовними.

Позивач свої зобов'язання за договором №1057/12 з постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.03.2012р. виконав повністю, поставив природній газ споживачу (Радехівсько-Кам'янка-Бузькому об'єднаному районному військовому комісаріату) протягом періоду з березня 2012р. по квітень 2012р.

Проте відповідач-1 (поручитель) та відповідач-2 (боржник) порушили свої зобов'язання, оплату в строки визначені сторонами в договорі №1057/12 з постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.03.2012р. та договорі поруки від 01.03.2012р. не провели.

Відтак, борг по оплаті за поставлений природний газ за період з березня 2012р. по квітень 2012р. станом на 04.10.2012р. (день подання позовної заяви) становив 64 666,80 грн. Вказаний основний борг був сплачений відповідачем-1 09.10.2012р.

Позивач просить стягнути з відповідача-1 пеню в сумі 2 115,09 грн., яка нарахована на підставі п.6.2.2. договору поставки та 3% річних в сумі 407,42 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності із ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору з постачання природного газу за регульованим тарифом №1057/12 від 01.03.2012р. підтверджується актами приймання-передачі природного газу за період з березня 2012р. по квітень 2012р., а саме: акт б/н від 30.03.2012р. та акт б/н від 19.04.2012р.

Предметом позову є заборгованість, яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору постачання природного газу за регульованим тарифом №1057/12 від 01.03.2012р.

Як вбачається із наданого представником позивача клопотання вх. №25801/12 від 14.11.2012р. та відзиву на позовну заяву вих. №4006 від 13.11.2012р. поданого відповідачем-1, станом на 19.10.2012р. сума основного боргу в розмірі 64 666,80 грн. сплачена повністю відповідачем-1.

Факт сплати основного боргу підтверджується платіжним дорученням №2000 від 09.10.2012р. на загальну суму 780 215,60 грн. з яких 64 666,80 грн. зараховано як сплату заборгованості, яка виникла на підставі договору договір №1057/12 від 01.03.2012р.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача-1 на користь позивача правомірно підлягають стягненню три проценти річних за період з березня 2012р. по квітень 2012р., які згідно поданого розрахунку становлять 407,42 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони погодили у п.6.2. договору, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченного платежу за кожен день прострочення платежу.

Представник відповідача-1 у відзиві на позовну заяву вих. №4006 від 13.11.2012р. просить суд переглянути розмір нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені за несвоєчасну сплату боргу у зв'язку з тим, що КЕВ м.Львова не має можливості провести оплату згідно виставлених рахунків в повному обсязі, оскільки відповідні кошти не були вчасно перераховані з державного бюджету, враховуючи, те що КЕВ м.Львова є бюджетною організацією.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України за рішенням суду розмір неустойки може бути зменшений у виняткових випадках, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на те, що відповідач-1 є юридичною особою, яка належить до Міністерства оборони України та фінансується з державного бюджету, суд вважає за доцільне на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України, п.3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 30% та стягнути 634,53 грн.

Відтак, з відповідача-1 підлягає до стягнення 1 041,95 грн. з яких 407,42 грн. 3% річних та 634,53 грн. пені.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №6109 (#30216711) від 07.08.2012р. -1 609,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача повністю, оскільки сплата боргу відбулась після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 551, 553, 546, 599, 610, 611, 612, 625, 627 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-233 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно клопотання про уточнення позовних вимог, задоволити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (79039, м.Львів, Шевченківський район, вул.Шевченка, 3а; код ЄДРПОУ 07638027) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (79039, м.Львів, вул.Золота, 42; код ЄДРПОУ 03349039) 407,42 грн. 3% річних, 634,53 грн. пені та 1 609,50 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 1 480,56 грн. пені відмовити.

4. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 19.11.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.