Рішення № 27620013, 14.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/12698-2012 14.11.12

За позовом Приватного підприємства «Підшипникзбут»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про стягнення 14 244, 09 грн. Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Тимофєєв О.М.

від відповідача: Павлушкіна О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Підшипникзбут»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»про стягнення страхового відшкодування у розмірі 14 244, 09 грн., у зв'язку із пошкодженням належного позивачу автомобіля, особою цивільно-правова відповідальність якої застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія». Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату юридичних послуг в сумі 3 500, 00 грн. та 1653, 50 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2012 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.10.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі розгляду справи відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що при подачі позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі, більшому, ніж встановлено нормами чинного законодавства України та заперечив проти стягнення з нього витрат за надання правової допомоги Приватному підприємству «Підшипникзбут». При цьому, по суті заявлених вимог відповідач заперечень не навів.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 14.11.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2011 р. між Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія»та Демченком Юрієм Миколайовичем укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким застраховано цивільну-правову відповідальність Демченка Юрія Миколайовича, пов'язану з володінням та користування автомобілем «Тойота Корола», державний номер АН5355ЕК.

02.12.2011 р. по вул. Кальміуській у місті Маріуполі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ 2705, державний номер АН 0576ЕВ, який належить Приватному підприємству «Підшипникзбут», та автомобіля «Тойота Корола», державний номер АН5355ЕК, власником якого є Демченко Юрій Миколайович, цивільно-правова відповідальність якого застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія».

В матеріалах справи міститься довідка Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Маріуполя № 8921178, у якій зазначається, що дорожньо-транспортна пригода 02.12.2011 р. по вул. Кальміуській у місті Маріуполі сталася внаслідок порушення Демченком Юрієм Миколайовичем правил проїзду перехресть.

22.12.2011 р. позивач звернувся до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»із заявою про вилиту страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Тойота Корола», державний номер АН5355ЕК.

Як вбачається зі звіту № 121/12/12 від 14.12.2011 р. вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу -автомобіля ГАЗ 2705, державний номер АН 0576ЕВ становить 15 244, 09 грн.

Листом вих. № 1530 від 29.05.2012 р. Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія»повідомило позивача, що випадок, який стався 02.12.2011 р. визнано страховим, про що складено акт № 75-ЦВ/2012 про сплату страхового відшкодування у сумі 14 244, 09 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач, незважаючи на визнання страхового випадку, не здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу -автомобіля ГАЗ 2705, державний номер АН 0576ЕВ, який належить Приватному підприємству «Підшипникзбут».

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, у зв'язку з пошкодженням Демченком Юрієм Миколайовичем, внаслідок експлуатації автомобіля «Тойота Корола», державний номер АН5355ЕК, належного Приватному підприємству «Підшипникзбут»автомобіля ГАЗ 2705, державний номер АН 0576ЕВ, у Демченка Ю.М. виник обов'язок відшкодувати позивачу вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ 2705, державний номер АН 0576ЕВ.

Разом з тим, оскільки цивільно-правова відповідальність Демченка Юрія Миколайовича перед третіми особами внаслідок експлуатації автомобіля «Тойота Корола», державний номер АН5355ЕК застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія», у відповідача виник обов'язок виплати позивачу страхове відшкодування у розмірі вартості ремонту пошкодженого автомобіля.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак станом на день розгляду справи відповідачем не надано суду доказів перерахування на користь позивача грошових коштів у розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ 2705, державний номер АН 0576ЕВ.

За таких обставин, суд визнає вимоги позивача обґрунтованим та такими, що підлягають задоволення судом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволення позову покладаються на відповідача.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату юридичних послуг у розмірі 3 500, 00 грн., суд відзначає, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У контексті наведеної норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені саме адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

У матеріалах справи міститься договір про надання юридичних послуг № 10 від 13.04.2012 р., укладений між позивачем та Приватним підприємцем Тимофеєвим А.М. та платіжне доручення № 113 від 24.07.2012 р. про сплату позивачем на корить Приватного підприємця Тимофеєва А.М. грошових коштів у розмірі 3 500, 00 грн., у якості оплати за надання юридичних послуг про стягнення страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Згідно з п. 14 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи організації та діяльності адвокатури.

Статтею 5 Закону України "Про адвокатуру" встановлено: адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.

З наведеного в сукупності вбачається, що адвокати, адвокатські об'єднання можуть надавати лише юридичну допомогу, а не займатися підприємницькою діяльністю.

Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про адвокатуру"оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Суд вважає, що отримання плати (за договором) за надання адвокатами (адвокатським об'єднанням) правової допомоги та отримання виручки за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) не є тотожними поняттями відповідно до норм чинного законодавства і з урахуванням особливого статусу адвокатури як спеціально уповноваженого недержавного професійного правозахисного інституту.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у Тимофеєва А.М. права на зайняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, вказані витрати позивача не підлягають компенсації за рахунок відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі внесеня у більшому розмірі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Підшипникзбут» задовольнити.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13, код ЄДРПОУ 21130899), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Підшипникзбут»(83087, м. Донецьк, пр. Офіцерський, 69-г, код ЄДРПОУ 23602486) заборгованість у розмірі 12 244, 09 (дванадцять тисяч двісті сорок чотири грн. 09 коп.) грн. та 1 609, 50 (одна тисяча шістсот дев?ять грн. 50 коп.) грн. -судового збору.

3. Повернути Приватному підприємству «Підшипникзбут»(83087, м. Донецьк, пр. Офіцерський, 69-г, код ЄДРПОУ 23602486) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 43, 50 (сорок три грн. 50 коп.) грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.11.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.