Рішення № 27619898, 19.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/14457-2012 19.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль»до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн» 2. Колективного підприємства Хорольська фабрика «Промінь»про стягнення 1 180,30 грн. Суддя Босий В.П. Представники сторін: позивача:Лагутін О.О.відповідача 1:не з'явивсявідповідача 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль»(надалі -ТОВ «Мегаполіс-Текстиль») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»(надалі -ТОВ «Нью текстиль лайн») та Колективного підприємства Хорольська фабрика «Промінь»(надалі -КП Хорольська фабрика «Промінь») про стягнення 4 916,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №01/02/12-1ПО від 08.02.2012 р. відповідачем 2 належним чином не виконано зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 3 921,20 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 пені у розмірі 14,50 грн. та штрафу у розмірі 980,30 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Вимоги до відповідача 1 обґрунтовані тим, що відповідно до договору поруки №12/09/12-01Ю від 12.09.2012 р. ТОВ «Нью текстиль лайн»поручилася за повне та своєчасне виконання відповідачем 2 зобов'язань за договором поставки №01/02/12-1ПО від 08.02.2012 р., яке останнім належним чином не виконане.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.11.2012 р.

01.11.2012 р. через канцелярію суду від представника позивач надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 1 заборгованість у розмірі 200,00 грн. та стягнути з відповідача 2 штраф у розмірі 980,30 грн. за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 19.11.2012 р. у зв'язку із неявкою відповідачів та невиконання ними вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача 1 за адресою: 03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 4, оф. 3, на які було надіслано ухвалу суду від 29.08.2012 р., підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та вказана в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 1 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач 1 був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвал суду направив документи та відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що розмір неустойки не може перевищувати граничний розмір, встановлений законом, а тому у заявленій позовній вимозі про стягнення штрафу необхідно відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, пояснення представників позивача та відповідача 2, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2012 р. між ТОВ «Мегаполіс-Текстиль» (постачальник) та КП Хорольська фабрика «Промінь»(покупець) укладено договір поставки №01/02/12-1ПО (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити та передати покупцю текстильну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, визначених у цьому договорі. Право власності на товар у покупця виникає з моменту сплати його повної вартості постачальнику.

Згідно з п. 3.1 Договору ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, зазначається у відповідних накладних та/або рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами даного договору. Загальна кількість отриманого товару за договором визначається на підставі підписаних відповідних накладних та/або рахунків-фактур.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються на умовах відстрочення платежу, який складає 20 календарних днів з дати підписання відповідної накладної та/або виставлення рахунку-фактури.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 3 931,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПО-0108-002 від 01.08.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 3 931,20 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на суму 3 931,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПО-0108-002 від

01.08.2012 р.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар не пізніше 20 календарних днів з дати підписання видаткової накладної №ПО-0108-002 від 01.08.2012 р., тобто до 21.08.2012 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 3 931,20 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

12.09.2012 р. між ТОВ «Нью текстиль лайн»(поручитель) та ТОВ «Мегаполіс-Текстиль»(кредитор) укладено договір поруки №12/09/12-01Ю, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за своєчасне виконання всіх зобов'язань КП Хорольська фабрика «Промінь» за договором поставки №01/02/12-1ПО від 08.02.2012 р., укладеного між кредитором та боржником в розмірі, передбаченому п. 3.2 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодекс України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з п. 3.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за основним договором згідно ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у визначеній сторонами сумі 200,00 грн.

24.09.2012 р. позивач звернувся до ТОВ «Нью текстиль лайн»з вимогою №24/09/12-01Ю (отримана відповідачем 1 24.09.2012 р.), в якій просив погасити заборгованість КП Хорольська фабрика «Промінь»згідно Договору у розмірі 200,00 грн.

Відповідно до ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача 2 перед позивачем у сумі 200,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення відповідачами не надано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості з ТОВ «Нью текстиль лайн»на користь ТОВ «Мегаполіс-Текстиль»у розмірі 200,00 грн. правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 штрафу у розмірі 980,32 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по поставці товару у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Викладене підтверджується постановами Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.

Згідно з п. 6.3 Договору у випадку порушення покупцем п.п. 3.2 та/або 8.1 договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 25% від загальної суми заборгованості, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день такого прострочення.

Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання оплати з поставленої продукції, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 980,32 грн. (3 921,20 грн.*25%).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення: з ТОВ «Нью текстиль лайн»на користь ТОВ «Мегаполіс-Текстиль»заборгованості у розмірі 200,00 грн.; з КП Хорольська фабрика «Промінь»на користь ТОВ «Мегаполіс-Текстиль»штрафу у розмірі 980,30 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»(03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 4, оф. 3; ідентифікаційний код 35756306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль»(04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 7, пов. 5, прим. 538-539; ідентифікаційний код 37826977) заборгованість у розмірі 200 (двісті) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 73 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Колективного підприємства Хорольська фабрика «Промінь»(37800, Полтавська обл., Хорольський р-н, м. Хорол, вул. Кременчуцька, 19; ідентифікаційний код 02971392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль»(04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 7, пов. 5, прим. 538-539; ідентифікаційний код 37826977) штраф у розмірі 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 1 336 (одна тисяча триста тридцять шість) грн. 77 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 21.11.2012 р.

Суддя В.П.Босий