Ухвала суду № 27618237, 29.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року м. Київ К-16925/10-С

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010

у справі №9/522

за позовом Дочірнього підприємства «Автоальянс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.01.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010, позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва №0005582309/0 та №0005592309/0 від 09.07.2008.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2007 за результатами якої складено акт №320/23-9/32382975 від 19.06.2008.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.1.32 ст.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв'язку з неправомірним віднесення до складу валових витрат вартості отриманих послуг мобільного зв'язку, які не пов'язані з веденням господарської діяльності; пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених за послуги, вартість яких не відноситься до складу витрат позивача у звітних періодах, та які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005582309/0 від 09.07.2008, яким за порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2508,00 грн., у т.ч. основний платіж 1672,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 836,00 грн., та №0005592309/0 від 09.07.2008, яким за порушення п.1.32 ст.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3318,00 грн., у т.ч. 2243,00 грн. основного платежу та 1075,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з господарською діяльністю та необхідністю покращення роботи відділу продажу автомобілів та їх технічного обслуговування, згідно наказу директора позивача №б/н від 01.09.2003, укладено договір з ЗАТ «Цифровий стільниковий зв'язок України»про надання послуг мобільного зв'язку від 01.09.2003, а з ТОВ «Астеліт»договір про надання телекомунікаційних послуг від 02.02.2007. Використання послуг цифрового стільникового зв'язку у господарській діяльності покладено на начальника відділу продажу автомобілів позивача ОСОБА_2 Віднесення оскаржуваних сум до складу валових витрат здійснено позивачем на підставі первинних документів, що є доказами зазначених витрат, наявність яких відповідачем не заперечується.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З огляду на викладене правильним є рішення судів попередніх інстанцій про пов'язаність витрат на оплату мобільного зв'язку з господарською діяльністю позивача та про наявність у нього правових підстав для віднесення до складу валових витрат вартості придбаних згідно договору послуг мобільного телефонного зв'язку з метою забезпечення необхідного рівня зв'язку та координації господарських процесів.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Відповідно до пп. 7.4.5 вказаної статті не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За підтвердження правомірності включення позивачем до складу валових витрат суми витрат на придбання послуг мобільного зв'язку, віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбання послуг, до складу податкового кредиту також є правомірним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук