Ухвала суду № 27618225, 31.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2012 р. м. Київ К-28518/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2008 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 р.

у справі № 2-а-11406/2008 (2-а-11406/08/0570)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Електробудприлад"

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Електробудприлад" (надалі -позивач, ВАТ "Електробудприлад") звернулось до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (надалі -відповідач, Жовтнева МДПІ м. Маріуполя) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2008 р. (суддя -В.В. Стиран), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -С.А. Малашкевич, судді: І.В. Геращенко, Т.Г. Арабей) позов задоволено: рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 16.05.2008 р. №0001092343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Відкритого акціонерного товариства "Електробудприлад" у сумі 333 372,701 грн. визнано недійсним.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ "Електробудприлад" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2007 р., за результатами якої 02.03.2007 р. складено акт № 351/23-3/14312447 (надалі - акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"), а саме: не роздруковано фіскальний звітний чек (Z - звіт) та не збережено його у Книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі акта перевірки прийнято рішення від 16.05.2008 р. №0001092343 про застосування до ВАТ "Електробудприлад" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 333 372 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що податковим органом неправомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, за порушення, які не були зафіксовані в акті перевірки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у висновку акта від 02.03.2007 р. № 351/23-3/14312447 зазначено, що перевіркою встановлено, зокрема, порушення приписів пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Пунктом 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб'єкт господарювання повинен щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Разом з тим, прийнявши на підставі вказаного акта рішення від 16.05.2008 р. №0001092343, податковий орган зазначив, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються до позивача на підставі пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", якими передбачено обов'язки суб'єкта господарювання, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Тобто, судами встановлено, що Жовтнева МДПІ м. Маріуполя застосувала до позивача штрафні санкції за порушення норм Закону, які під час перевірки виявлені не були та доказів вчинення яких не доведено жодним належним доказом.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Відповідач вказує на те, що при винесенні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій допущено описку, про що позивач повідомлений листом. Однак доказів виправлення описки податковим органом також надано не було.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку визнавши недійсним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 16.05.2008 р. №0001092343, про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2008 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 р. у справі № 2-а-11406/2008 (2-а-11406/08/0570) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.