Ухвала суду № 27617350, 25.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Невмержицький С.С.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"25" червня 2012 р. Справа № 2а-18/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "01" лютого 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Овруцької районної державної адміністрації Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 01 лютого 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області прийняти документи та поставити ОСОБА_4 на чергу для отримання компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_2 вартістю 62609,00 грн.

В задоволенні позовних вимог до Овруцької райдержадміністрації відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проживаючи в м. Києві отримала у спадщину домоволодіння АДРЕСА_2 після смерті батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями паспорту, свідоцтва про право на спадщину за законом, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.02.2009 року за №21832207.

Статтею 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про подальше проживання на цій території чи відселення.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до ст.4 цього Закону включає грошову компенсацію у повному розмірі за цінами, становленими на момент звернення щодо неї, громадянам, які не проживали на територіях радіоактивно забруднення, але одержали у спадщину майно, яке не може бути перевезено із зазначених територій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не проживала не територіях радіоактивного забруднення, а у спадщину отримала майно, яке знаходиться на території радіоктивного забруднення, тому здала свій будинок 14.12.2010 року на баланс виконкому Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області для отримання компенсації.

Разом з тим, при зверненні позивача до відповідачів з проханням поставити її на чергу для отримання компенсації, ОСОБА_4 було відмовлено. Відмовляючи позивачеві у постановці на чергу осіб для отримання грошової компенсації, відповідач у такий спосіб усупереч положенням пункту 6 частини першої ст.35 Закону та положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755, позбавив ОСОБА_4 права на компенсацію вартості домоволодіння, переданого на баланс органу місцевого самоврядування.

Згідно з наведеною вище нормою (п.6 частини другої ст.35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") у редакції, що діяла на час існування спірних відносин та звернення позивача до суду з цим позовом, компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до ст.4 цього Закону майно включає: грошову компенсацію у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, громадянам, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення одержали у спадщину майно (жилі, дачні, садові будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яке не може бути перевезено із зазначених територій. Наступне скасування цієї норми не може бути підставою для відмови в позові, оскільки зміни, внесені підпунктом 6 пункту 28 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі Закон №107-VI ) до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (зокрема виключення пункту 6 частини першої ст.35), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), право позивача на отримання передбаченої цією нормою з урахуванням відповідних положень ст.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" компенсацію на момент прийняття Закону №107-VI не було реалізовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 197,198,200,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "01" лютого 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,01001

3- відповідачу Овруцька районна державна адміністрація вул. Радянська, 31,м.Овруч,Житомирська область,11106 Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області вул. Леніна,17,м. Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11106