Постанова № 27617125, 23.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

23 листопада 2012 року Справа №2а-12551/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявою Київського міського центру зайнятостідоОСОБА_1простягнення коштів у розмірі 7643грн. 59коп.ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі - Центр зайнятості, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 7643грн. 59коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 в порушення вимог Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02 березня 2000 року №1533-III, «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року №803-XII незаконно отримано кошти як допомогу по безробіттю у розмірі 7643грн. 59коп.

У судовому засіданні представник позивача просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, письмових заперечень на адресу суду не направив, тоді як належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.

Ухвалою суду від 08 листопада 2012 року (протокольною) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

11 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного центру зайнятості в місті Києві з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02 березня 2000 року №1533-III, «Про зайнятість населення»від 01 березня 1991 року №803-XII. В поданій заяві відповідачем зазначено про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та пенсію за вислугу років.

Наказом Солом'янського районного центру зайнятості міста Києва від 11 листопада 2011 року №НТ111111 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Згідно з підпунктом «є»пункту 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення»від 01 березня 1991 року №803-ХІІ, статті 6, пунктів 2, 4 статті 22 та пункту 2 статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі - одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, за період з 27жовтня 2010 року по 31 січня 2011 року відповідачу нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 7643грн. 59коп., що підтверджується довідкою Солом'янського районного центру зайнятості в місті Києві від 31 травня 2012 року №3145.

На підставі отриманих даних виявлено, що відповідач на момент реєстрації у Солом'янському районному центрі зайнятості в місті Києві як безробітного був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Так, зі змісту вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2 зареєстрований 12 січня 2005 року як фізична особа-підприємець.

Так, Солом'янський районний центр зайнятості в місті Києві дійшов висновку, що відомості, зазначені відповідачем у заяві від 11 листопада 2011 року про надання йому статусу безробітного, на підставі яких йому виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 7643грн. 59коп., не відповідають дійсності.

Зазначене зумовило прийняття Солом'янським районним центром зайнятості в місті Києві 24 квітня 2012 року наказу №НТ120424 про припинення виплати відповідачу допомоги по безробіттю, зняття відповідача з обліку з 24 квітня 2011 року у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Також Солом'янським районним центром зайнятості в місті Києві відповідачу направлено претензію від 24 квітня 2011 року №2399 про відшкодування коштів на суму 7643грн. 59коп., яку ОСОБА_1 одержав особисто 14 травня 2011 року. Вказана претензія відповідачем не оскаржена.

ОСОБА_1 визначена Солом'янським районним центром зайнятості у місті Києві сума не сплачена.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі - Основи законодавства №16/98-ВР), Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02 березня 2000 року №1533-III (далі - Закон України №1533-III), «Про зайнятість населення»від 01 березня 1991 року №803-XII (далі - Закон України №803-XII) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 1 Основ законодавства №16/98-ВР загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням відповідно до статті 25 Основ законодавства №16/98-ВР є допомога по безробіттю.

Так, стаття 26 Основ законодавства №16/98-ВР визначає, що допомога по безробіттю належить до страхових випадків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Види забезпечення та соціальні послуги визначені статтею 7 Закону України №1533-III. Відповідно до пункту 1 вказаної статті видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

У статті 2 Закону України №803-XII передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів Закону України №803-XII Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Пунктом 11 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних передбачено, що за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Відповідно до пункту 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Статтею 23 зазначеного Закону встановлюється порядок визначення розміру допомоги по безробіттю.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України №1533-III порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

Як встановлено судом, на підставі заяви відповідача наказом від 11 листопада 2011 року №НТ11111 відповідачу надано статус безробітного як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу відповідно до статей 22, 23 Закону України №1533-III, пункту 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20листопада 2000 року №307, та призначена допомога по безробіттю.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості (пункт 2 статті 12 Закону України №1533-III).

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно з пунктом 3 вказаної статті, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62 затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (далі - Порядок).

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07 грудня 2005 року №121/560/406, Постановою Правління Пенсійного фонду України від 07 грудня 2005 року №23-3, Постановою Правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07 грудня 2005 №368, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 грудня 2005 року за №1523/11803.

Згідно з пунктом 6 Порядку, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 7 зазначеного Порядку встановлено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Відповідно до пункту 8 Порядку, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

З аналізу наведених вище правових актів вбачається, що у разі встановлення робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття належності особи до категорії зайнятих, така особа зобов`язана повернути кошти, виплачені їй у якості допомоги по безробіттю з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення. У разі відмови особи від повернення таких коштів або неповернення їх у встановлений строк, незаконно одержана допомога по безробіттю стягується у судовому порядку.

Водночас, відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон України №755-ІV).

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Як вище встановлено судом, відповідач на час реєстрації у Солом'янському районному центрі зайнятості міста Києва як безробітного був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Частиною 3 статті 46 Закону України №755-ІV встановлено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України №755-ІV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Станом на час розгляду даної адміністративної справи запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній.

За встановлених обставин та враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на час реєстрації у державній службі зайнятості, отримання статусу безробітного, допомоги по безробіттю (11 листопада 2011 року по 24 квітня 2012 року) відповідач мав статус фізичної особи-підприємця, а отже належав до категорії зайнятого населення, а тому правові підстави на подання ОСОБА_1 до районного центру зайнятості відповідної заяви були відсутні. Отже, отримання відповідачем допомоги по безробіттю відбулося з порушенням вимог чинного законодавства, а тому відповідні кошти - 7643грн. 59коп. - підлягають поверненню на користь Київського районного центру зайнятості - органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

На день вирішення даного спору зазначена вище заборгованість ОСОБА_1 не сплачена.

Таким чином, враховуючи, зокрема, вимоги статей 2, 50 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути зі ОСОБА_1 АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б; р/р 37179301900001, ГУ ДКС м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091) кошти в сумі 7643грн. 59коп. (сім тисяч шістсот сорок три гривні 59коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.