Постанова № 27616881, 06.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

06 листопада 2012 року Справа №2а-4616/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявою

Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

до

державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка»

про

стягнення заборгованості у розмірі 165870грн.,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва (далі –прокурор) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі –ДПІ у Шевченківському районі, позивач) з позовною заявою до державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка»(далі –ДП «ДСВ «Техніка», відповідач), в якій просить прийняти постанову про примусове стягнення податкового боргу перед державним бюджетом з ДП «ДСВ «Техніка»у розмірі 165870грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що згідно з даними податкового обліку відповідачем всупереч вимогам Податкового кодексу України не сплачено заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 43161грн. 40коп. та з податку на додану вартість в сумі 122708грн. 60коп.

У судовому засіданні представник позивача зауважував на дотриманні процедури стягнення податкового боргу шляхом направлення на адресу ДП «ДСВ «Техніка»першої податкової вимоги від 06 травня 2009 року №1/3930 на суму 17671грн. 50коп. та другої податкової вимоги від 05 червня 2009 року №2/5287.

ДП «ДСВ «Техніка»стосовно задоволення позову заперечує, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив про те, що вся податкова заборгованість ДП «ДСВ «Техніка»сплачена у повному обсязі. Додатково вказував на те, що позивач ухиляється від проведення взаємозвірки розрахунків податкових зобов’язань.

Ухвалою суду від 26 вересня 2012 року (протокольною) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

28 квітня 1995 року ДП «ДСВ «Техніка»зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа (код за ЄДРПОУ 02473145). Відповідача взято на податковий облік як платника податків ДПІ у Шевченківському районі.

На адресу відповідача ДПІ у Шевченківському районі надіслані перша податкова вимога від 06 травня 2009 року №1/3930 на суму 17671грн. 50коп. та друга податкова вимога від 05 червня 2009 року №2/5287, які були отримані уповноваженою особою відповідача 08 травня та 22 червня 2009 року відповідно.

Згідно з податковими деклараціями: за 3 квартали 2011 року відповідачем визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 21391грн.; за 2011 рік – у розмірі 21254грн. Згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість зобов’язання зі сплати вказаного податку відповідачем визначено самостійно: за серпень 2011 року у сумі 18518грн.; за вересень 2011 року –18611грн.; за жовтень –18663грн.; за листопад 2011 року –23020грн.; за грудень 2011 року – 19875грн.; за січень 2012 року –21103грн.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання зі сплати податку на прибуток підприємств у сумі 43161грн. 40коп. та з податку на додану вартість у розмірі 122708грн. 60коп., прокурор звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі ДПІ у Шевченківському районі.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі –ПК України).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як встановлено судом, податкові зобов’язання з податку на додану вартість та податок на прибуток підприємств визначені ДП «ДСВ «Техніка»самостійно у поданих останнім податкових деклараціях, а тому суми грошового зобов’язання є узгодженою.

Приписи п. 59.1 ст. 59 ПК України визначають, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатись, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Положення зазначеної норми ПК України повністю кореспондуються з приписами пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-III (далі –Закон України №2181-ІІІ).

Так, перша податкова вимога від 06 травня 2009 року №1/3930 на суму 17671грн. 50коп. та друга податкова вимога від 05 червня 2009 року №2/5287 направлені податковим органом відповідно до вимог Закону України №2181-ІІІ та отримані уповноваженою особою відповідача, відповідно, 08 травня та 22 червня 2009 року.

Відповідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Тобто, надсилання позивачем у травні та червні 2009 року відповідачу податкових вимог надає право ДПІ у Шевченківському районі без надсилання іншої податкової вимоги стягувати збільшену суму податкового зобов’язання.

Доказів оскарження першої та другої податкових вимог в адміністративному та судовому порядку відповідачем не подано, а на час вирішення спору сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить без урахування пені (відповідно до зворотного боку облікової картки платника станом на 03 жовтня 2012 року) 42645грн. з податку на прибуток підприємств та 119790грн. з податку на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з Законом України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами цього представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч. 1 ст. 36). Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою (ч. 2 ст. 36 ).

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підтвердження позовних вимог прокурором та позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості. На момент вирішення спору заборгованість не погашена.

Враховуючи викладене, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 7-11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка»(04053 м. Київ, вулиця Обсерваторна, 25; код за ЄДРПОУ 02473145) на користь Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (04107 м. Київ, вул. Багговутівська, 26; р/р 31119029700011 в УДК м. Києва) податковий борг у сумі 165870грн. (сто шістдесят п’ять тисяч вісімсот сімдесят гривень).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.