Постанова № 27616291, 22.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

Іменем України

(додаткова)

22 листопада 2012 р. № 2а- 13079/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участі:

позивача -не прибув,

представника відповідача -Христофоров О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом

ОСОБА_2 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу було задоволено в повному обсязі.

24.10.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про прийняття додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в якому просить суд постановити додаткове судове рішення і визначити грошовий розмір понесених позивачем витрат, пов'язаних з розглядом справи №2а-13079/11/2070 та які згідно ст.ст.94, 97 КАС України повинні бути компенсовані позивачеві з Державного бюджету України в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та зобов'язати Ізюмське Управління Державної казначейської служби України Харківської області стягнути з Державного бюджету України в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби присуджені позивачеві судові витрати та перерахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код - НОМЕР_3, на рахунок НОМЕР_4.

Позивач, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення поштового відправлення. 12.11.2012 року до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява від 09.11.2012 року про розгляд справи без участі позивача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.3 ст.168 КАС України суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

З огляду на наведене суд вважає за доцільне розглянути заяву ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення без участі позивача.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти задоволення заяви ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення заперечував, посилаючись на те, що постанова у справі ще не набрала законної сили.

Суд, дослідивши обставини, викладені у заяві ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення, встановив наступне.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з положеннями ст.87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Положеннями статті 91 КАС України визначено витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту). Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наданих до заяви документів та наявних матеріалів справи, судом встановлено, що позивач постійно мешкає у м.Борова Харківської області, витрати на проїзд у приміському транспорті згідно квитків складають 442,57 грн.

Суд приходить до висновку, що надані квитки на проїзд з м.Борова Харківської області до міста Харкова та зворотні квитки містять дати, коли відбувались судові засідання у справі, в яких брав участь позивач, отже є належними доказами та вказані судові витрати пов'язані із прибуттям до суду у розмірі 442,57 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Відносно посилань позивача на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663, суд зазначає, що вказана постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року №98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів", тому суд не застосовує норми Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року №98 сума добових витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів складає 30 грн.

З огляду на те, що судом у даній справи було проведено 8 судових засідань 25 жовтня 2011 року, 01 листопада 2011 року, 30 березня 2012 року, 17 квітня 2012 року, 26 вересня 2012 року, 9 жовтня 2012 року, 15 жовтня 2012 року та 17 жовтня 2012 року, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо виплати добових витрат у розмірі 240,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення та задоволення вимог про компенсацію позивачу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у загальному розмірі 682,57 грн., з яких судові витрати пов'язані із прибуттям до суду у розмірі 442,57 грн. та добові витрати у розмірі 240,00 грн.

При цьому суд зазначає, що вимоги щодо компенсації судових витрат з Державного бюджету України в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та зобов'язання Ізюмського Управління Державної казначейської служби України Харківської області стягнути з Державного бюджету України в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби присуджені позивачеві судові витрати та перерахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код - НОМЕР_3, на рахунок НОМЕР_4, суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує судові витрати саме з Державного бюджету України.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 682,57 грн.

Керуючись положеннями ст.ст.87, 91, 94, 168, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код - НОМЕР_3, на рахунок НОМЕР_4) всі здійснені документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 682.57 грн. (шістсот вісімдесят дві гривні 57 коп.).

В іншій частині вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Біленський О.О.