Постанова № 27614136, 20.11.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р.Справа № 5016/1580/2012(20/43)Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Воронюк О.Л., Шевченко В.В.

склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №921 від 19.11.2012р. суддю Мирошниченко М.А. замінено на суддю Воронюка О.Л.

при секретарі судового засідання: Головань О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Юг Картон"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.10.2012 р.

у справі №5016/1580/2012(20/43)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Папір-Мал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юг Картон"

про стягнення заборгованості за договором в сумі 241 568,46 грн.

В судовому засіданні 20.11.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Папір-Мал" (далі -ТОВ „Папір-Мал", позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юг Картон" (далі -ТОВ „Юг Картон", відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 104 від 04.05.2011 (далі - Договір) у сумі 241 568, 46 грн., у тому числі: 220 015, 71 грн. -основного боргу, 16 713,93 грн. -пені, 3 738,77 грн. -3% річних від простроченої суми, 1 100,05 грн. -інфляційних нарахувань.

Позов вмотивовано з посиланням на те, що між сторонами був укладений Договір, згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити згідно замовлення товар, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити товар, відповідно до умов договору.

Відповідно до видаткових накладних № 1522 від 23.12.2011 р., № 1541 від 26.12.2011 р., № 1543 від 27.12.2011 р. позивач надав відповідачу товар на загальну суму 288 279, 21 грн.

Станом на день звернення із позовом до суду сума основного боргу відповідача складає 220 015, 71 грн.

Із посиланням на приписи 526, 625, 626 ЦК України та умови договору, позивач просить також стягнути 16 713, 93 грн. -пені, 3 738, 77 грн. -3% річних від суми заборгованості, 1 100,05 грн. -інфляційних нарахувань.

Відповідач проти позову заперечував частково, з підстав викладених у відзиві. В повному обсязі визнає заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 220 015, 71 грн., суму 3% річних в розмірі 3 738, 77 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 1 100, 05 грн.

Щодо нарахованої суми пені в розмірі 16 713, 93 грн. зазначає, що вона є завищеною та нарахована з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України за період понад шість місяців. Відповідно до ст. 258 ЦК України встановлений строк позовної давності в один рік для стягнення пені.

Рішенням господарського суду Миколаївської від 04.10.2012р. по справі №5016/1580/2012(20/43) (суддя Олейняш Е.М.) позов ТОВ „Папір-Мал" задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Юг Картон" на користь ТОВ „Папір-Мал" суму основного боргу -220 015,71 грн., пені -16 713,93 грн., 3% річних -3 738,77 грн., витрат по сплаті судового збору -4 809,36 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ „Юг Картон" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, винести нове рішення, яким відмовити у задоволені позову, оскільки рішення є незаконним та необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Скаржник заперечує щодо стягнення пені та 3% річних, так як вони є необґрунтованими та непідтверджені, оскільки позивачем не доведено факту нанесення відповідачем збитків. Вважає, що висновки, викладені у оскарженому рішенні про доведеність вини відповідача в заподіяні позивачеві збитків не відповідає матеріалам та дійсним обставинам справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий Головей В.М., судді: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) апеляційну скаргу ТОВ „Юг Картон" прийнято до провадження, призначено до розгляду на 20.11.2012р. Названою ухвалою суду було зобов'язано відповідача надати докази доплати судового збору в розмірі 11 грн.

05.11.2012р. ТОВ „Папір-Мал" надано відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим та просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

19.11.2012р. від ТОВ „Папір-Мал" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без представника позивача, у зв'язку з неможливістю явки у судове засідання останнього.

ТОВ „Папір-Мал" та ТОВ „Юг Картон" належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.10.2012р., проте позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.

В судовому засіданні, 20.11.2012р. було оголошено про надходження до суду апеляційної інстанції вищезазначеного клопотання позивача.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила - зазначене вище клопотання позивача задовольнити та розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 04 травня 2011 р. між ТОВ „Папір-Мал" та ТОВ „Юг Картон" укладено Договір купівлі-продажу.

Пунктом 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити згідно замовлення товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Пунктом 1.2 Договору, конкретний асортимент, кількість і вартість товару визначаються накладними, які додаються до даного Договору і є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.3 Договору, оплата товару покупцем здійснюється з відстрочкою платежу на протязі п'ятнадцяти календарних днів з моменту отримання товару.

Пунктом 4.1 Договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним Договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України і умов даного Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору, у випадку порушення терміну оплати за поставлений товар у випадках, передбачених п. 2.3 даного Договору, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

06.05.2001 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій сторони визначили, що вони є платниками податку на прибуток на загальних підставах.

Відповідно до ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідно до зазначеного Договору, 23.12.2011 р. згідно з видатковою накладною № 1522 покупець отримав від постачальника товар: папір для гофрування (2000 мм, Б-0-100/м2) в кількості - 9, 951 т; папір для гофрування (2100 мм, Б-0-100/м2) в кількості 5, 048 т; папір для гофрування (2200 мм, Б-0-100/м2) в кількості - 4, 849 т. на загальну суму 93 285, 60 грн. з урахуванням ПДВ. 26.12.2011 р. відповідно до видаткової накладної № 1541 покупець отримав від постачальника товар: папір для гофрування (2100 мм, Б-0-125/м2) в кількості - 15, 32 т; папір для гофрування (2100 мм, Б-0-100/м2) в кількості 5, 136 т. на загальну суму 96 143, 20 грн. з урахуванням ПДВ. 27.12.2011 р. відповідно до видаткової накладної № 1543 покупець отримав від постачальника товар: папір для гофрування (2200мм, Б-0-125/м2) в кількості - 15, 032 т; папір для гофрування (2200 мм, Б-0-100/м2) в кількості 6 т, на загальну суму 98 850, 41 грн. з урахуванням ПДВ.

Зазначений товар прийнято згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 558 від 16.12.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, отриманий товар по вище названим видатковим накладним № 1522, 1541, 1543 несплачений, що підтверджується також і наявними в матеріалах справи податковими накладними № 1519 від 23.12.11 р., № 1538 від 26.12.11 р., № 1540 від 27.12.11 р.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 220 015,71 грн. У зв'язку з чим, 23.03.2012р. позивачем направлено претензію №03-314 про сплату суми заборгованості. Проте, відповіді на зазначену претензію позивач не отримав.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно оцінені наявні в матеріалах справи докази, правомірно застосовані норми ЦК України та висновок щодо наявності у відповідача заборгованості у сумі 220 015,71 грн., відповідно до Договору, є обґрунтованим.

Щодо нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції, апеляційною інстанцією за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі „Законодавство" було перевірено розрахунки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 16 713, 93 грн. та 3% річних в сумі 3 738,77 грн. є обґрунтованою.

Щодо розміру індексу інфляції з урахуванням дефляції, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду та вважає, що вимога про стягнення індексу інфляції в сумі 1 100, 05 грн. є необґрунтованою, оскільки за спірний період дефляція поглинає інфляцію, відповідно до ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене судова колегія, дійшла до висновку, що місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам і вмотивовано частково задовольнив вимогу позивача про стягнення.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Крім наведеного, судова колегія звертає увагу на те, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2012р. апеляційну скаргу ТОВ „Юг Картон" прийнято до провадження, призначено до розгляду та зобов'язано відповідача надати докази доплати судового збору в розмірі 11 грн.

Проте, відповідачем зазначена вимога щодо доплати судового збору виконана не була.

Отже, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судова колегія вбачає за необхідне стягнути з ТОВ „Юг Картон" до Спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 11 грн.

Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.10.2012р. по справі №5016/1580/2012(20/43) залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юг Картон" до Спеціального фонду Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), символ звітності 206 код ЄДРПОУ суду 26016990) судовий збір у розмірі 11 (одинадцять) грн..

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.11.2012 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Воронюк О.Л.

Шевченко В.В.