Постанова № 27614091, 19.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.12 Справа № 5008/472/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

Гриців В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево № 1831 від 07.09.2012р. (вх. №443 від 18.09.2012р.)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2012р.

у справі № 5008/472/2012

за позовом: Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал"

до відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево

про стягнення 330 362,36 грн. в т.ч. 220 228,46 грн. -сума основного боргу, 17 041,70 грн. -пені, 25 619,41 грн. -3% річних, 67 472,78 грн. -інфляційні,

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Свідерській Р.О. -представник (довіреність № 2313 від 15.11.2012р.); Христенко О.О. - представник (довіреність №1044 від 21.05.2012р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.09.2012р. у справі № 5008/472/2012 (суддя Кадар Й.Й.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево на користь Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал" суму 330 362,36 грн., в т.ч. 220 228,46 грн.-сума основного боргу, 17 041,70 грн. - пені, 25 619,41 грн. -3% річних, 67 472,78 грн. -інфляційні та суму 6 607,25 грн. відшкодування судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення умов договору відповідач не забезпечив щомісячної оплати наданих йому послуг у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість перед позивачем за надані послуги станом на квітень 2012 року складає суму 220 228,46 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 10.01.2012р. Підстави для припинення зобов'язання відповідача перед позивачем в розмірі 74 960,45 грн. шляхом часткового зарахування зустрічних однорідних вимог -відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що по причині неналежного фінансування з державного бюджету не мав змоги вчасно оплатити заборгованість. Звертає увагу на те, що місцевий господарський суд не врахував майнового стану боржника, та те, що відповідач є бюджетною установою і фінансується з державного бюджету по кошторису Міністерства оборони України. Просить частково скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 03.09.2012р. у справі № 5008/472/2012, прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені, а по інфляційних нарахуваннях та 3% річних -скасувати. Зобов'язати Мукачівське міське комунальне підприємство "Мукачівводоканал" перерахувати суму боргу за надані послуги в період з лютого 2011 року по квітень 2012 року з урахуванням показників лічильників мешканців житлових будинків.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що відповідач не виконав умов договору щодо своєчасної і в повному обсязі оплати наданих йому послуг. Підписавши акт звірки, відповідач визнав наявну заборгованість в розмірі 220 228,46 грн., однак не погасив дану заборгованість. Вважає, що неналежне фінансування не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання договірних відносин. Зауважує, що нараховані штрафні санкції не є надміру великими порівняно з тривалою несплатою відповідачем заборгованості, яка завдала істотної шкоди Мукачівському міському комунальному підприємству "Мукачівводоканал", крім того майновий стан позивача є вкрай важким. Просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево -відхилити.

19.09.2012р. розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду у склад колегії для розгляду справи введено суддів Хабіб М.І. та Якімець Г.Г.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Якімець Г.Г. у відпустці у склад колегії введено суддю Гриців В.М.

Позивач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, 17.10.2012р. надіслав заяву (вх. № 6691 від 22.10.2012р.) про розгляд справи за відсутності представника Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал".

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї та заслухавши пояснення представників відповідача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Закарпатської області від 03.09.2012р. у справі № 5008/472/2012, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між Мукачівським міським комунальним підприємством "Мукачівводоканал" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево (абонент) укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до комунальної каналізації № 96 від 15.06.2006р., предметом якого є відпуск та споживання води із системи комунального водопроводу та скид і приймання стічних вод до системи комунальної каналізації з подальшою очисткою (а.с.6-9, т.1).

В п. 2.1 договору зазначено, що Мукачівське міське комунальне підприємство "Мукачівводоканал" відпускає питну воду, що відповідає ГОСТ 2874-82- «Вода питна»в розмірі встановленого абоненту ліміту в об'ємі 157 208,0 куб.м./рік, 13 101 куб.м./місяць та приймає від абонента стічні води в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 160 940 куб.м./рік, 13 411 куб.м./місяць.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2 Мукачівське міське комунальне підприємство "Мукачівводоканал" зобов'язаний здійснювати водопостачання абонента та відвід стічних вод в каналізацію по об'ємах, заявлених абонентом при укладенні даного договору. Відпускати воду абоненту та приймати від абонента стоки в розмірах установленого ліміту або норм споживання.

Абонент зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі проводити оплату за питну воду і відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (п. 3.4.2 договору).

Згідно п. 5.1 договору всі розрахунки за водопостачання здійснюються абонентом щомісяця на основі рахунків ММКП "Мукачівводоканал" на підставі діючих тарифів за обсяги водоспоживання, які визначені за показниками приладів обліку або нормам водоспоживання.

Розрахунковим періодом є місяць. Абонент зобов'язаний з 10 по 15 число кожного місяця повідомляти покази водолічильника, згідно яких ММКП "Мукачівводоканал" в 5-ти денний термін виписується рахунок. Оплату за надані послуги абонент проводить один раз в місяць на основі рахунку, який видається виконавцем, але не пізніше 30 (за лютий не пізніше 28) числа кожного місяця (п. 5.6 договору).

Пунктом 5.8 договору передбачено, що при несплаті або частковій несплаті рахунку абонентові нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми несплати за кожен прострочений день до погашення заборгованості відповідно до законодавства.

В пункті 7.1 договору вказано, що при невиконанні або при неналежному виконанні зобов'язань по договору, порушенні законодавства у сфері питної води та питного водопостачання та охорони навколишнього середовища і в інших випадках сторони несуть відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Сторони погодили, що договір набирає сили з дня його підписання і діє до 15 червня 2007 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії однією із сторін не буде заявлено про відмову від цього договору або його перегляд (п. 8.1 договору).

Договір на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до комунальної каналізації № 96 від 15.06.2006р. підписаний та скріплений печатками обох сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

На виконання взятих на себе договірних зобов'язань позивач за період з квітня 2009 року по грудень 2011 року надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1 030 047,25 грн., що підтверджується виставленими рахунками та карточкою клієнта № 96 (а.с.35, 58-122, т. 1).

11 жовтня 2011 року позивач надіслав відповідачу претензію № 1425 від 11.10.2011р. на суму 238 046,72 грн., в якій просив перерахувати борг в термін до 21.10.2011р. (а.с.13-14, т.1).

Відповідач частково оплатив надані позивачем послуги, станом на 01.01.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 220 228,46 грн., що підтверджується належним чином підписаним актом звірки розрахунків (а.с.12, т. 1).

В матеріалах справи відсутні та суду не надані докази сплати відповідачем вищевказаної сими заборгованості за договором № 96 від 15.06.2006р., що слугувало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 15.06.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до комунальної каналізації № 96.

На виконання умов даного договору позивач в 2009-2011 роках надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, про що виставляв рахунки, які містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач не здійснив повної щомісячної оплати наданих позивачем послуги, станом на 01.01.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 220 228,46 грн., що підтверджується належним чином підписаним актом звірки розрахунків.

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем по договору № 96 від 15.06.2006р. становить 220 228,46 грн. та підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно відхилив доводи відповідача про зарахування переплати по угоді № 1290 від 26.01.2012р. в сумі 74 960,45 грн. в рахунок погашення заборгованості по угоді № 96 від 22.09.2010р. шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, як такі, що необґрунтовані та не підтверджені доказами, враховуючи наступне:

Згідно ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

В ч. 3 ст. 203 ГК України зазначено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Оскільки, заява відповідача № 1433 від 10.07.2012р. про зарахування однорідної вимоги надіслана позивачу вже після звернення Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал" до суду з позовом про стягнення заборгованості, відтак відсутні підстави для припинення зобов'язання відповідача перед позивачем в розмірі 74 960, 45 грн. шляхом часткового зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.42, т.1).

Проаналізувавши вищенаведені приписи ЦК України та матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 220 228,46 основного боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, який не спростований відповідачем, Мукачівське міське комунальне підприємство "Мукачівводоканал" нарахувало Квартирно-експлуатаційному відділу м. Мукачево за період з квітня 2009 року по квітень 2012 року 25 619,41 грн. - 3% річних та 67 472,78 грн. -інфляційних втрат (а.с.10, т.1).

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача та стягнуто з відповідача 3% річних в сумі 25 619,41 грн. та 67 472,78 грн. інфляційних втрат.

Законним та обґрунтованим є оскаржуване рішення місцевого господарського суду також і в частині стягнення з відповідача пені в сумі 17 041,70 грн. за період прострочення з листопада 2011 року по квітень 2012 року, враховуючи наступне:

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтями 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. №543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.8 договору при несплаті або частковій несплаті рахунку абонентові нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми несплати за кожен прострочений день до погашення заборгованості відповідно до законодавства.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що позивач здійснював нарахування за послуги водопостачання та водовідведення за даними загального лічильника обліку води з урахуванням будинків у військовому містечку за адресою: м. Мукачево, вул.Куруців, 21, 21а, які є власністю територіальної громади м. Мукачево, з огляду на те, що дані доводи відповідача не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Крім того, як вбачається з додатку № 1 до договору № 96 від 15.06.2006р. (перелік та місце дислокації об'єктів, що обслуговуються КЕВ м. Мукачево) на вул. Куруців об'єктом обслуговування є лише котельня та баня військової частини, а не житлові будинки, як стверджує апелянт (а.с. 16, т.1).

Безпідставними на думку суду є також і твердження апелянта про те, що судом першої інстанції при вирішенні питання стосовно розміру штрафних санкцій, скасування інфляційних нарахувань і 3% річних не враховано майнового стану боржника, оскільки відповідач не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідач не надав доказів на спростування правомірності заявлених позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Закарпатської області від 03.09.2012р. у справі № 5008/472/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.

Суддя Гриців В.М.