Постанова № 27614061, 20.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.12 Справа № 5008/1712/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Закарпатського обласного комунального

підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», м.Ужгород за вих.№1-691 від 11.10.2012 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 28.09.2012 року

у справі № 5008/1712/2011

за позовом: Корпорації «Майкрософт», м.Редмонд, штат Вашингтон, США

до відповідача: Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний

аеропорт Ужгород», м.Ужгород

про стягнення компенсації за порушення авторського права в розмірі 78 800 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Харебава Т.Б. (довіреність б/н від 13.03.2012 року);

від відповідача: Горинецький В.Й. (директор); Голош Н.К. (довіреність б/н від 06.08.2012 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області 28.09.2012 року у справі №5008/1712/2011 (суддя Мокану В.В.) позов задоволено частково, стягнуто із Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород»на користь Корпорації «Майкрософт»66 120,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 661,20 грн. державного мита, 198,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач -Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород»не погоджуючись із постановленим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки, вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків, покладених в основу рішення матеріалам справи. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник покликається на те, що з метою спростування позовних вимог останнім надано господарському суду фотокартки, з яких чітко вбачається (на думку апелянта), що в системних блоках встановлено ліцензоване програмне забезпечення, а також копії всіх рахунків про закупівлю ліцензованого програмного забезпечення, які були ним придбані. Крім того, зазначає, що всупереч наказу Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 р. №18, яким затверджено порядок реєстрації ведення журналу реєстрації перевірок, особи, які підписали акт перевірки від 20.11.2008 року не зареєструвалися в журналі реєстрації перевірок та покликаючись на п.24 ст.11 Закону України «Про міліцію»вказує, що перевірка відповідача на предмет дотримання Закону України «Про авторське право і суміжні права»здійснена за відсутності направлення на її проведення. Також апелянт вважає, що акт від 20.11.2008 р. та лист від 24.11.2008 р. не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки містять розбіжності щодо кількості неліцензованих примірників програмного забезпечення, які ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород»використовує у своїй фінансово-господарській діяльності.

Позивач - Корпорація «Майкрософт»заперечуючи доводи апеляційної скарги у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про авторське право і суміжні права», шляхом зберігання, використання у своїй діяльності неліцензійних примірників програм, авторське право на які належить позивачу. При цьому, зазначає, що покликання відповідача на фотокартки сертифікатів справжності, наклеєних на корпуси комп'ютерів не спростовують факт виявленого порушення при проведеній перевірці станом на 20.11.2008 року, в той час рахунки на оплату ліцензійного програмного забезпечення, надані відповідачем (на думку позивача) не можуть вважатися доказами, що підтверджують факт здійснення відповідачем господарської операції з придбання примірників програм, оскільки не містять інформації стосовно здійснення оплати відповідачем вказаного програмного забезпечення. Окрім того, зазначає, що апелянт стверджуючи про неналежність акту контрольної перевірки від 20.11.2008 року, як доказу у даній праві, не подав суду докази, що підтверджують відповідні обставини.

20.11.2012 року на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року відповідач подав суду докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Закарпатської області від 28.09.2012 року у справі № 5008/1712/2011 -залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 20.11.2008 року працівниками ДСБЕЗ за участю головного державного інспектора Департаменту інтелектуальної власності проведено контрольну перевірку на предмет дотримання ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород»вимог Закону України «Про авторське право та суміжні права», в ході якої встановлено, що на балансі відповідача знаходиться 10 комп'ютерів, п'ять з яких знаходиться у робочому стані, а п'ять у неробочому на складі; на комп'ютерах, що знаходяться у приймальні, в кабінеті головного бухгалтера, в диспетчерській та у касі аеропорту використовуються контрафактні примірники наступних програм: Microsoft Windows XP Professional 2002 SP1, Microsoft Windows XP Professional 2002 SP2, Microsoft Windows XP Home Edition 2002 SP2, Microsoft office, Microsoft office 2000, Microsoft office 2003, про що складено відповідний акт перевірки, з яким був ознайомлений директор підприємства, якому 20.11.2008 року було вручено копію акту, про що є його відповідні підписи у акті.

Крім того, комп'ютери „Самсунг" (інв. номер 35), „Містрал - плюс" (інв. номер 40), „Містрал - плюс (інв. номер 44), „Самсунг" (інв. номер 34) після огляду були вилучені та передані на відповідальне зберігання директору ЗОКП „Міжнародний аеропорт Ужгород", що також підтверджується вищевказаним актом контрольної перевірки, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.92-93, т.1).

При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом при постановлені оскаржуваного рішення відповідачем вищевказаний акт контрольної перевірки не оскаржувався.

У зв'язку із проведеною перевіркою, державний інспектор з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності листом за вих.№47 від 24.11.2008 року повідомив позивача про факт виявленого порушення в ході проведеної перевірки.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом у даній справі.

Матеріалами справи встановлено, що корпорація „Microsoft" є юридичною особою, що зареєстрована і діє відповідно до законодавства штату Вашингтон, США. Корпорація „Microsoft" є власником виключних прав інтелектуальної власності на наступні комп'ютерні програми: Microsoft Windows XP Professional 2002 SP1, Microsoft Windows XP Professional 2002 SP2, Microsoft Windows XP Home Edition 2002 SP2, Microsoft office, Microsoft office 2000, Microsoft 2003.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права" (далі „Закон") комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь -якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах); контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - це примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Згідно з ст. 18 Закону комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.

Комп'ютерні програми, країною походження яких є США, підлягають охороні в Україні згідно з ст. 5 Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів (в редакції Паризького акту від 24.07.1971 року зі змінами від 02.10.1979 року). Відповідно до її положень щодо творів, стосовно яких авторам надається охорона на підставі Бернської Конвенції, автори користуються в державах -учасницях цієї конвенції такими ж правами, які надаються відповідними законами цих країн своїм громадянам.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 440 ЦК України та ч.1 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права", автору (чи іншій особі, яка має авторське право) належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами; автор (чи інша особа, що володіє авторським правом) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Згідно ст. ст. 31, 32, 33 Закону використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

За нормою ст. 441 ЦК України, використанням твору є, зокрема, його публічне сповіщення, відтворення будь - яким способом та у будь - якій формі.

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 року „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права" неправомірне зберігання копії комп'ютерної програми в пам'яті електронного засобу (комп'ютера тощо) є порушенням майнового авторського права.

Таким чином, враховуючи те, що факт зберігання відповідачем в пам'яті комп'ютерів, які ним використовуються під час здійснення господарської діяльності комп'ютерних програм, майнові права на які належать позивачу підтверджується належними доказами у справі, відповідачем проведення контрольної перевірки, в ході якої встановлено порушення авторського права позивача, не оскаржено та не подано доказів, які спростовують доводи, покладені в основу заявлених позовних вимог у даній справі, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за порушення авторського права в сумі 66 120,00 грн., оскільки такі є обґрунтованими та відповідають матеріалам справи.

При цьому, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано застосував приписи абз.4 п.42 постанови Пленуму ВСУ від 04.06.2005 р. №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»у відповідності до положень ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», стягнувши з відповідача 66 120,00 грн., оскільки, матеріалами справи встановлено виявлення 6 фактів порушення відповідачем майнових прав позивача, докази, які спростовують викладене сторонами не подано.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що покликання апелянта на фотокартки системних блоків, на яких встановлено програмне забезпечення майнові права на яке належить у відповідності до вимог чинного законодавства та рахунки складені до оплати відповідачу (а.с.35-53, т.1) є безпідставними, враховуючи наступне. Із зображень на вищевказаних фотокартках не вбачається, що об'єкти зображені на фотокартках є системними блоками комп'ютерів, не вбачається що такі були об'єктами перевірки на предмет дотримання відповідачем вимог Закону України «Про авторське права та суміжні права» станом на 20.11.2008 року, відсутня дата здійснення фотофіксації. Із змісту рахунків, на які покликається відповідач з метою спростування обставин, покладених в основу заявлених позовних вимог не вбачається факту здійснення оплати за вказаний у них товар.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищевказані докази, подані відповідачем на підтвердження власної правової позиції у даній справі не можна вважати як належні та допустимі в силу вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, а відтак вищевказані документи висновку місцевого господарського суду не спростовують.

Окрім того, твердження апелянта про неправомірність проведеної контрольної перевірки та невідповідність фактів встановлених такою перевіркою дійсним обставинам справи не розцінюються колегією суддів як такі, що мають значення для вирішення даної справи, оскільки відповідач не був позбавлений можливості оскаржити факт проведення контрольної перевірки в порядку, визначеному чинним законодавством, що також встановлено місцевим господарським судом при постановлені оскаржуваного рішення у даній справі.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 28.09.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні апеляційної скарги Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», м.Ужгород за вих.№1-691 від 11.10.2012 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 28.09.2012 року у справі №5008/1712/2011 залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено: 23.11.2012 року.

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.