Рішення № 27613563, 19.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/13744-2012 19.11.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"АХА Страхування"

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія "ОРАНТА"

Про стягнення 6 984,21 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Сербіна А.О. -представник (дов. № 3139/18 від 24.10.2012 р.) Бабко Г.В. -представник (дов. № 2631/18 від 05.09.2012 р.)від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування № 1118040/05 АВ-Л від 05.10.2010 р. в розмірі 6 984,21 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування № 1118040/05 АВ-Л від 05.10.2010 р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Тойота", державний номер СН 5492 АН -Подуст А.А., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль "ІЖ 412", державний номер П7483 КР, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Ісакін Ю.О., визнаний винним у її скоєні, застрахований у ВАТ НАСК "Оранта" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1894329, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 6 984,21 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.10.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/13744-2012 та призначено справу до розгляду на 29.10.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, необхідністю надання додаткових доказів, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 19.11.2012р., про що 29.10.2012р. виніс відповідну ухвалу.

Представник відповідача в судове засідання 19.11.2012 р. повторно не з'явився, вимоги ухвал суду від 03.10.2012р. та від 29.10.2012р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.11.2012 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 19.11.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2010р. між AT Страхова компанія "АХА Страхування" (позивач) та Подуст Альвіною Анатоліївною було укладено договір добровільного страхування № 1118040/05АВ-Л за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля "TOYOTA Avensis", державний реєстраційний номер СН 5492 АН.

Згідно довідки ДАІ, 26 березня 2011р. о 15:30год. по вул. 50 років СРСР в м. Севастополь сталась дорожньо-транспортна пригода -зіткнення за участю автомобілів "TOYOTA Avensis", державний реєстраційний номер СН 5492 АН, яким керували Подуст та автомобіля марки "ІЖ 412", державний номер П7483 КР, яким керував Ісакін Ю.О.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Ісакіним Ю.О. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 05.04.2011 р.

28.03.2011 р. до ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту про оцінку матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу № 4039.03/11 від 30.03.2011 р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "TOYOTA Avensis", державний реєстраційний номер СН 5492 АН в результаті його пошкодження при ДТП, складає 7959,00 грн.

05.04.2012 р. ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі Страхового акту № 2011/U/OMOD01737/UIA3177 від 30.03.2011 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 6 984,21 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6895 від 05.04.2011 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "ІЖ 412", державний номер П7483 КР, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "TOYOTA Avensis", державний реєстраційний номер СН 5492 АН, належить Ісакіну Ю.О.

Цивільно-правова відповідальність Ісакіна Ю.О. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "ІЖ 412", державний номер П7483 КР, була застрахована у ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/1894329).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "TOYOTA Avensis", державний реєстраційний номер СН 5492 АН відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/1894329), а до ПАТ "СК "АХА Страхування" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування № 1118040/05АВ-Л від 05.10.2010 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Ісакіна Ю.О., як особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/1894329) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25500,00 грн., франшиза -510,00 грн.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом № ВЕ/1894329.

Враховуючи визначені полісом № ВЕ/1894329 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлену судом вартість матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля "TOYOTA Avensis", державний реєстраційний номер СН 5492 АН, та факт виплати страхового відшкодування в розмірі 6984,21 грн., відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 6474,21 грн. (6984,21 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом № ВЕ/1894329), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в розмірі 6474,21 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) шкоду в розмірі 6474 (шість тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 21 коп., судовий збір в розмірі 1491 (одна тисяча чотириста дев'яносто одну) грн. 97 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 21.11.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева