Рішення № 27613487, 15.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-17/14386-2012 15.11.12

За позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

про стягнення 4 608 842,91 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Гаркавенко С.В. (за довіреністю)

від відповідача Коломийченко І.В. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі -ПАТ «Київенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 4 543 316,71 грн., інфляційну складову боргу 34 182,18 грн. та 3% річних на суму 31 344,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 8242071 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2003 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-17/14386 та розгляд справи призначено на 30.10.2012 року.

У судове засідання представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали про порушення провадження не виконав. Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав документи для приєднання до матеріалів справи.

У зв'язку з невиконанням вимог ухвали про порушення провадження у справі та неявкою представника відповідача було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.11.2012 року.

У судове засідання представники сторін з'явились. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що боржниками за спірним договором є населення та орендарі, а відповідач є третьою стороною у спірному зобов'язанні, у зв'язку з чим позивач не має правових підстав вимагати від відповідача виконання зобов'язань боржників (населення та орендарів) перед позивачем. На думку відповідача, звернення позивача з позовом про стягнення спірної заборгованості з відповідача фактично свідчить про намір позивача отримати грошові кошти в подвійному розмірі -з населення та орендарів, а також з відповідача. Крім того, відповідач зазначив про ігнорування позивачем тарифів та порядку розрахунків, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації для споживачів, що, в свою чергу, є порушенням умов спірного договору.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2003 року між акціонерної енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Київенерго») та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва (правонаступником якої є комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району») було укладено договір № 8242071 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник (позивач) зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу (відповідачу) для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що при виконанні умов останнього, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією (далі - Правила), нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності зі споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії, поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звірки.

Згідно з п. 2.3.1. Договору споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в термін та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Пунктом 9 Додатку № 2 до Договору (далі -Додаток 2) передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ № 7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактичного сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно п. 10 Додатку 2 споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Згідно з п. 1 розділу 4 Договору Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2006 року.

Пунктом 3 розділу 4 Договору передбачено, що останній вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, а відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині повноти та своєчасності сплати за теплову енергію, надану позивачем.

Згідно з п. 2.3.5. Договору споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, за період з 01.01.2011 року по 01.09.2012 року позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 10 529 258,98 грн.

Факт отримання послуг за Договором на зазначену суму відповідачем не заперечується та підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунком основного боргу за теплову енергію по договору № 8242071 та копіями облікових карток за спірний період.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач частково оплатив надані позивачем послуги в сумі 5 701 597,51 грн.

Отже, неоплаченою на 01.09.2012 року залишилась поставлена за спірний період теплова енергія на суму 4 543 316,71 грн.

Згідно з довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію у вересні 2012 року було здійснено часткову сплату боргу на суму 271 983,88 грн. Таким чином, на момент звернення до суду існувала заборгованість, яка утворилась в спірний період, за спожиту теплову енергію в розмірі 4 271 332,83 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, стосовно того, що кредитором за спірним Договором є позивач, боржниками -населення та орендарі, а відповідач є третьою стороною у спірному зобов'язанні, у зв'язку з чим позивач не має правових підстав вимагати від відповідача виконання зобов'язань боржників (населення та орендарів) перед позивачем.

Як було встановлено вище, Договір № 8242071 від 01.10.2003 р., на підставі якого позивач звернувся з позовом до суду, укладений між позивачем та відповідачем, відповідача визначено як споживача теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, при цьому відповідно до п. 2.3.1 цього Договору, саме на відповідача покладено обов'язок своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії, зокрема, відповідно до п. 10 додатку № 2 до Договору відповідач зобов'язується забезпечити не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплатити вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. При цьому заходи, які, за твердженням відповідача, ним вчиняються для погашення заборгованості перед позивачем (направлення листів-попереджень боржникам, укладення договорів реструктуризації заборгованості, звернення з позовами до суду тощо), безпосередньо є діями відповідача на виконання ним свого обов'язку відповідно до умов пункту 2.3.5 Договору стосовно прийняття всіх заходів (в т.ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України.

Отже, стороною спірного Договору, на яку покладено обов'язок по оплаті вартості спожитої теплової енергії, є відповідач, а не населення та орендарі, а отже і спірна заборгованість за Договором є заборгованістю саме відповідача перед позивачем.

Суд також зазначає, що в п. 2.3.5 Договору та п. 10 додатку 2 до Договору сторони узгодили, що оплата коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію здійснюється на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, а відповідач забезпечує її надходження.

Безпосередньо кошти від населення за фактично спожиту теплову енергію, які надійшли на транзитний рахунок ГІОЦ КМД, позивачем враховувались при визначенні суми заборгованості відповідача за спірним Договором, а отже, відсутні жодні підстави для тверджень відповідача стосовно наміру позивача отримати грошові кошти в подвійному розмірі -з населення та орендарів, а також з відповідача.

Крім того, матеріалами справи не підтверджуються доводи відповідача про ігнорування позивачем тарифів та порядку розрахунків, затверджених розпорядженнями КМДА для споживачів, що в свою чергу, є порушенням умов спірного Договору. До того ж, відповідачем не вказано, які саме тарифи невірно застосовані позивачем. Не надано відповідачем також контррозрахунку суми заборгованості за спірним Договором.

Таким чином, наведені відповідачем доводи є безпідставними та необґрунтованими, тоді як інших належних та допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав. При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений права у встановленому законодавством порядку звернутись до позивача з пропозицією щодо внесення змін до Договору в частині умов, строків та порядку оплати наданих за його умовами послуг.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за Договором в розмірі 4 271 332,83 грн. (з урахуванням оплат, здійснених у вересні 2012 року, тобто до звернення з позовом до суду) за спожиту теплову енергію перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. У стягненні 271 983,88 грн. судом відмовлено.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 34 182,18 грн. інфляційних втрат та 31 344,02 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок сум інфляційних втрат та річних, наведений позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»інфляційних втрат в сумі 34 182,18 грн. та 31 344,02 грн. трьох процентів річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат та річних підлягають частковому задоволенню. Зокрема, до стягнення підлягають борг за спожиту теплову енергію в сумі 4 271 332,83 грн., інфляційні втрати в сумі 34 182,18 грн. та 31 344,02 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»(03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код 31731838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) основний борг за спожиту теплову енергію розмірі 4 271 332 (чотири мільйони двісті сімдесят одна тисяча триста тридцять дві ) грн. 83 коп., інфляційні втрати в розмірі 34 182 (тридцять чотири тисячі сто вісімдесят дві) грн. 18 коп., три проценти річних в сумі 31 344 (тридцять одна тисяча триста сорок чотири) грн. 02 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 60 581 (шістдесят тисяч п'ятсот вісімдесят одної) грн. 58 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

Повне рішення підписано 20.11.2012 року