Рішення № 27613178, 12.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.12 р. Справа № 5006/48/90/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

про стягнення 534,83 грн.

за участю представників:

від позивача Позняр С.В. - представник

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області пені за прострочення виконання зобов'язання з оплати активної електроенергії у розмірі 428,13 грн., 3% річних у розмірі 84,77 грн. та інфляційних втрат у розмірі 21,93 грн.

В обґрунтування позовних ви?мог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 267 від 01.09.2001 щодо своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків на оплату електричної енергії спожитої за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив провести судове засідання без участі представника відповідача.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарськ?ий суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

01.09.2001 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (електропостачальна організація), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (споживач) укладено договір № 267 на користування електричною енергією (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору предметом договору є умови постачання, порядок реалізації електроенергії та її використання на межі балансової належності електромережі між електропостачальною організацією та споживачем.

Відповідно до п. 9.5 Договору, він укладається на строк до 01.09.2006 та набирає чинності з 01.09.2001 і вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про відмову від даного договору або його перегляд.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення Договору, та позивачем підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Додатковою угодою від 31.06.2009 до Договору сторонами було змінено номер договору № 267 від 01.09.2001 на № 1267.

Відповідно до п. 2.5 Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 19.01.2009 до Договору, зафіксовані покази розрахункових засобів обліку активної і реактивної електроенергії оформлюються Додатком 10 до Договору "Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)".

Розрахунковим вважається період з 00-00 годин 24 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00 годин 23 числа поточного місяця.

Розрахунки за активну електроенергію за розрахунковий період мають здійснюватись за роздрібними тарифами відповідно до класу напруги, які у встановленому порядку затверджуються НКРЕ України.

За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між постачальником та споживачем Додатку №10 "Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)".

Відповідно до складених сторонами актів приймання-передавання товарної продукції за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у жовтні 2011 року: активна електрична енергія - 1430 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у листопаді 2011 року: активна електрична енергія - 1579 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у грудні 2011 року: активна електрична енергія - 2943 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у січні 2012 року: активна електрична енергія - 900 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у лютому 2012 року: активна електрична енергія - 1455 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у березні 2012 року: активна електрична енергія - 1041 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у квітні 2012 року: активна електрична енергія - 821 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у травні 2012 року: активна електрична енергія - 522 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у червні 2012 року: активна електрична енергія - 732 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.\

- у липні 2012 року: активна електрична енергія - 793 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача і скріплені печатками без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної електричної енергії за періоді з жовтня 2011 року по липень 2012 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу електричну енергію у період з жовтня 2011 року по липень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які було отримано представником відповідача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.1.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 19.01.2009 розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунка грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Судом встановлено, що:

- рахунок № 12/1267 від 25.10.2011 на суму 1 433,89 грн. за 1430 кВт/год отримано відповідачем 25.10.2011, строк оплати - до 01.11.2011;

- рахунок № 12/1267 від 25.11.2011 на суму 1 657,57 грн. за 1579 кВт/год отримано відповідачем 25.11.2011, строк оплати - до 02.12.2011;

- рахунок № 12/1267 від 27.12.2011 на суму 3 094,39 грн. за 2943 кВт/год отримано відповідачем 27.12.2011, строк оплати - до 03.01.2012;

- рахунок № 12/1267 від 23.01.2012 на суму 967,90 грн. за 900 кВт/год отримано відповідачем 25.01.2012, строк оплати - до 01.02.2012;

- рахунок № 12/1267 від 27.02.2012 на суму 1 564,76 грн. за 1455 кВт/год отримано відповідачем 27.02.2012, строк оплати - до 05.03.2012;

- рахунок № 12/1267 від 27.03.2012 на суму 1 162,01 грн. за 1041 кВт/год отримано відповідачем 27.03.2012, строк оплати - до 03.04.2012;

- рахунок № 12/1267 від 27.04.2012 на суму 920,77 грн. за 821 кВт/год отримано відповідачем 27.04.2012, строк оплати - до 08.05.2012;

- рахунок № 12/1267 від 25.05.2012 на суму 585,43 грн. за 522 кВт/год отримано відповідачем 25.05.2012, строк оплати - до 01.06.2012;

- рахунок № 12/1267 від 27.06.2012 на суму 831,58 грн. за 732 кВт/год отримано відповідачем 27.06.2012, строк оплати - до 04.07.2012;

- рахунок № 12/1267 від 27.07.2012 на суму 900,88 грн. за 793 кВт/год отримано відповідачем 27.07.2012, строк оплати - до 03.08.2012;

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 428,13 грн., нараховану у період з 02.11.2011 по 31.08.2012; 3% річних у розмірі 84,77 грн., нараховані у період з 01.11.2011 по 31.08.2012; інфляційні втрати у розмірі 21,93 грн., нараховані у період з 01.01.2012 по 31.08.2012.

З наданих позивачем копій банківських виписок, платіжних доручень та довідки про надходження коштів від відповідача вбачається, що відповідачем було здійснено оплату отриманої за Договором електричної енергії за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року наступними платежами:

- 24.11.2011 сплачено за активну електроенергію спожиту у жовтні 2011 року у розмірі 1 433,89 грн.;

- 21.12.2011 сплачено за активну електроенергію, спожиту у листопаді 2011 року у розмірі 1 657,57 грн.;

- 03.03.2012 сплачено за активну електроенергію, спожиту у грудні 2011 року у розмірі 3 094,39 грн.;

- 12.07.2012 сплачено за активну електроенергію, спожиту у січні 2012 року у розмірі 967,90 грн.;

- 13.08.2012 відповідачем сплачено 831,58 грн. з призначенням платежу за спожиту у січні 2012 року електроенергію 2011 року. Вказана сума зарахована позивачем в якості часткової оплати спожитої у лютому 2012 року електроенергії;

- 17.08.2011 сплачено у розмірі 1 564,76 грн. з призначенням платежу за спожиту у лютому 2012 року електроенергію. Вказана сума частково зарахована постачальником в якості оплати залишку заборгованості за спожиту електроенергію у лютому 2012 року у розмірі 733,18 грн., та часткової оплати за спожиту у березні 2012 року електроенергії - у розмірі 831,58 грн.;

- 28.09.2012 відповідачем сплачено залишок заборгованості за активну електроенергію, спожиту у березні 2012 року у розмірі 330,43 грн., а також у повному обсязі сплачено за активну електроенергію, спожиту у період з квітня по липень 2012 року на загальну суму 3 238,66 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вищезазначені строки проведення розрахунків при виконанні Договору, що підтверджується матеріалами справи, а тому у відповідача в періодах, за які здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків за Договором № 1267 від 01.09.2001 відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 4.3 Договору погоджено, що за кожен день прострочення платежу стягується у акцептному порядку пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі своєчасної сплати спожитої електроенергії виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10, ідентифікаційний код 23312222, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) пеню у розмірі 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 13 коп., 3% річних у розмірі 84 (вісімдесят чотири) грн. 77 коп., інфляційні втрати у розмірі 21 (двадцять одна) грн. 93 коп. та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 19.11.2012.

Суддя Сажнева М.В.