Постанова № 27612831, 20.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 5009/2478/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю.,суддів:Коваленка В.М., Хандуріна М.І.,розглянувши у відритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києвана постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012у справі господарського суду№ 5009/2478/12 Запорізької областіза заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Про"про визнання банкрутом,ліквідаторарбітражний керуючий Сиротенко О.О.,за участю представників сторін:

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва -Луценко Я.О. (дов. від 06.07.2012),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2012 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Про" з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 11.07.2012 (суддя Юлдашев О.О.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Про" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О., якого зобов'язано повідомити про визнання боржника банкрутом всіх відомих йому кредиторів боржника, прийняти заходи щодо виявлення кредиторів боржника та здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до Закону. Зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва здійснити перевірку ТОВ "Мередіан-Про" у місячний строк з дня винесення постанови про визнання боржника банкрутом і надати суду результати перевірки.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012 (колегія суддів у складі: Богатир К.В. -головуючий, Дучал Н.М., Склярук О.І.) постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція (ДПІ) у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 34, 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, процедура банкрутства передбачає можливість порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою ст. 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав (Постанова Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" (пункт 104).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в п. 8 ст. 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Тобто, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Крім того, ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", який набув чинності з 01.07.2004 року, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, заборгованість боржника перед кредитором підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення боржником не надано. Грошові вимоги ініціюючого кредитора - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підтверджені простим векселем Серія АА № 2156334 від 25.04.2012 зі строком погашення "за пред'явлення", у зв'язку з неоплатою якого було вчинено протест про неоплату векселя від 04.05.2012 № 1917 та виданий виконавчий напис нотаріуса № 1923 від 04.05.2012. Постановою ВДВС Приморського РУЮ від 20.06.2012 виконавчий документ (виконавчий напис № 1923 від 04.05.2012) повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю боржника та його майна.

Оригінали векселя, протесту про неоплату векселя, виконавчий напис долучені до матеріалів справи.

Отже, судами встановлено безспірність вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство.

Крім того, судом прийнято як належний доказ відсутності боржника за адресою місцезнаходження - витяг з ЄДРПОУ станом на 18.09.2012, в якому вказано про відсутність юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Про" за місцезнаходженням.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про правомірність порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей, визначених ст.52 Закону є такими, що ґрунтуються на вимогах Закону та підтверджуються матеріалами справи.

Доводи скаржника про те, що ініціюючим кредитором не буди дотримані вимоги ст. 7 Закону, так як не надані докази відсутності платоспроможності боржника, колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того, судова колегія вважає безпідставними доводи скаржника, що саме винесення судом першої інстанції оскаржуваної постанови від 11.07.2012 позбавило податковий орган можливості виконати завдання визначені законом щодо виконання підприємством-банкрутом конституційного обов'язку стосовно сплати податків та, у випадку виявлення податкової заборгованості, звернутися з грошовими вимогами до банкрута, оскільки ДПІ у Печерському районі м.Києва не надано жодних доказів в розумінні ст.ст.32, 34, 36 ГПК України про вчинення дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мерідіан-Про" (наказ про її призначення, звернення до ліквідатора про надання документів, результатів перевірки).

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012 у справі № 5009/2478/12 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Коваленко В.М.

Хандурін М.І.