Рішення № 27612764, 22.11.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2012Справа №5002-8/3767-2012

За позовом Джанкойського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим

в інтересах держави в особі Джанкойської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мега - Таврія»

про стягнення 53033,72 грн.

Суддя С.А. Чумаченко

Представники:

від позивача - Михайлов Олексій Анатолійович, довіреність № 17 від 14.03.2012, начальник юридичного відділу;

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - Шехірєва Наталія Юріївна, прокурор відділу, посвідчення № 008077.

СУТЬ СПОРУ: Джанкойський міжрайонний прокурор Автономної Республіки Крим звернувся в інтересах держави в особі Джанкойської міської ради до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Мега - Таврія» та просить суд стягнути заборгованість за договором оренди земельної ділянки № 842 від 07.08.2002 за період з 01.08.2010 по 24.02.2011 у сумі 53033,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.08.2002 між Джанкойською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Мега - Таврія» був укладений договір № 842 оренди земельної ділянки, відповідно до якого Державна міська рада надала відповідачу земельну ділянку у строкове платне користування. Згідно вказаного договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату по договору щомісяця, додатковою угодою були внесені зміни щодо орендної плати. Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2010 у справі № 5002-7/3970-2010 розірваний договір № 842 від 07.08.2002, який укладений між Джанкойською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Мега - Таврія». Після розірвання договору відповідач не в повному обсязі виконав свої обов'язки за договором, таким чином за ним числиться заборгованість за період від 07.08.2010 по 24.02.2011 у сумі 53033,72 грн. Це й стало підставою для звернення із позовною заявою до суду Джанкойського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим для захисту інтересів держави і особі органу місцевого самоврядування.

Прокуратура та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити. Позивач надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином. Причини не явки суду не відомі. Відзив на позовну заяву, документи та будь-які докази по справі, які витребував суд ухвалами від 01.11.2012 та 12.11.2012, відповідачем не були представлені суду.

Судом був зроблений запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 31.10.2012 за № 15017188, яка є в матеріалах справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Мега - Таврія» зареєстровано в якості юридичної особи та має юридичну адресу місцезнаходження: вул. Промишлена, 7, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, Україна, 96100 (а.с. 44-47).

Зазначена адреса відповідача збігається із адресою, що була зазначена позивачем у позовній заяві.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Мега - Таврія» за вказаною юридичною адресою судом направлялися ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.

Отже, суд вважає, що відповідач про день та час судових засідань був повідомлений належним чином, ухвали суду направлялися за юридичною адресою відповідача, однак своїм правом на участь в судових засіданнях, наданим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представника сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2002 між Джанкойською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» (орендар) укладено договір № 842 оренди земельної ділянки (а.с. 11-13).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Джанкойською міського нотаріального округу Альошиним П.І. за реєстровим № 842.

Пунктом 1.1. договору визначено, що на підставі Законів України «Про оренду землі» та «Про місцеве самоврядування в Україні» та виконання рішення 1-ої сесії Джанкойської міської ради 14 скликання № 25 від 17.05.2002 «Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія». Орендодавець передає, а орендар бере в оренду земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Джанкой, вул. Толстого, 51, загальною площею 4,2 га, з них по угіддям: під вулицями, набережними, площами - площею 3,7712 га для розміщення і наступної експлуатації торгівля-сервісного центра (ринку на 1500- 200 місць), зелені насадження загального користування площею 0,4288 га - для розміщення зони відпочинку з збереженням багаторічних насаджень, з земель запасу Джанкойської міської ради не наданих у власність або користування для комерційного використання, план-схема якої є невід'ємною частиною цього договору. Загальна вартість земельної ділянки: на період будівництва - 1527960,00 грн. Після здачі у експлуатацію загальна вартість земельної ділянки - 7640640,00 грн.

Договір укладений строком на 49 років, для здійснення підприємницької діяльності (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору, що орендна плата встановлюється сторонами на період будівництва у розмірі 15279,60 грн. за один рік, 1273,30 грн. і щомісяця. Після здачі в експлуатацію 76406,40 грн. на рік, 6367,20 грн. щомісяця.

Розмір орендної плати може бути може бути переглянутий за згодою сторін також в випадках зміни умов господарювання, погіршення стану земельної ділянки не з вини орендодавця,в інших випадках, що передбачені чинним законодавством (пункт 3.4. договору).

Згідно пункту 3.5. договору, орендна плата вноситься орендарем на місцевий бюджет м. Джанкоя щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 4.2.3. договору визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасно вносити орендну плату,.

Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату (пункт 4.5.4. договору).

У подальшому до зазначеного договору оренди сторонами неодноразово вносились змини.

Додатковою угодою № 1 від 27.04.2006 до договору оренди земельної ділянки від 07.08.2002 були внесені зміни стосовно нормативно грошової оцінки земельної ділянки, орендної плати за користування земельної ділянки, пункт 3.5. договору викладено у новій редакції: «Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем рівними частками щомісячно у грошовій формі з моменту державної реєстрації договору оренди до місцевого бюджету м. Джанкоя протягом 30 календарних днів, наступних за наступним календарним днем звітного (податкового) місяця.». Інші умови договору є незмінними (а.с. 14).

Додатковою угодою № 2 від 01.05.2007 до договору оренди земельної ділянки від 07.08.2002 були внесені зміни до договору у пункт 1.1., 3.1., 3.5. Інші умови договору залишилися незмінними (а.с. 15).

Додатковою угодою № 3 від 23.01.2009 до договору оренди земельної ділянки від 07.08.2002 були внесені зміни до договору у пункт 1.1., 3.1., 3.5. Інші умови договору залишилися незмінними (а.с. 16).

Додатковою угодою від 22.01.2010 до договору оренди земельної ділянки від 07.08.2002 внесені зміни в пункт 1.1. договору оренди: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2010 складає: на період будівництва складає 4399884,72 грн., 1 кв.м. -104,76 грн., після здачі у експлуатацію складає 21998370,24 грн., 1 кв.м. - 523,77 грн.». Вважати пункт 3.1. в новій редакції: «Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється з 01.01.2010 орендарю: на період будівництва у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 131996,52 грн. на рік, або 10999,71 грн. на місяць; після здачі до експлуатації у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 659951,16 грн. на рік, або 54995,93 грн. на місяць». Вважати пункт 3.5. у новій редакції: «3.5. орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі, до місцевого бюджету м. Джанкоя 13050200, р/р 33210812700014, ОКПО 34740824, ГУГК України в АРК м. Сімферополь, МФО 824026 протягом 30 календарних днів місяця, наступним за звітним». Інші умови договору залишилися незмінними (а.с. 17).

Відповідач, починаючі з 2009 року, неналежним чином сплачував орендну плату за земельну ділянку, що призвело до утворення заборгованості за період з листопаду 2009 року по червень 2010 року, у зв'язку з чим Джанкойська міська рада у 2010 році звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення боргу та розірвання договору оренди землі з товариством з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія».

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2010 у справі №5002-7/3970-2010 (а.с. 20-22), зміненому постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 (а.с. 23-31), з товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» стягнута заборгованість по орендній платі за землю за період з січня 2009 року по червень 2010 року у сумі 56409,77 грн. та зазначений договір розірвано з дня набрання чинності судового рішення, тобто з 24.02.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010 у справі № 2а-13365/10/11/0170 за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Джанкойської ОДПІ Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної и комунальної власності з товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» стягнуто податкове зобов'язання з орендної плати за договором оренди землі від 07.08.2002 за період січень-липень 2010 року в сумі 75901,31 грн. (а.с. 34-40).

Після розірвання договору № 842 оренди земельної ділянки від 07.08.2002 товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» не в повному обсязі виконало свої обов'язки за договором № 842 оренди земельної ділянки від 07.08.2002 та на даний час має заборгованість по орендній платі за період з 01.08.2010 по 24.02.2011 у сумі 53033,72 грн., тобто за період, не охоплений постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 та Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010.

Дослідивши надані прокурором та позивачем у підтвердження своїх доводів докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 18 та 20 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації.

Істотними умовами договору оренди землі згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату та інші умови.

Згідно статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У відповідності до статті 288.2 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: трикратного розміру земельного податку (статті 288.4, 288.5, 288.5.2 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендар повинен виконувати встановлені по відношенню до об'єкту оренди обов'язки, у тому числі це стосується обов'язку по сплаті орендної плати (стаття 25 Закону Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 36 Закону України "Про оренду землі", у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2010 у справі №5002-7/3970-2010, зміненому постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 (а.с. 23-31), з товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» стягнута заборгованість по орендній платі за землю за період з січня 2009 року по червень 2010 року у сумі 56409,77 грн. та зазначений договір розірвано з дня набрання чинності судового рішення, тобто з 24.02.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010 у справі № 2а-13365/10/11/0170 за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Джанкойської ОДПІ Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної и комунальної власності з товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» стягнуто податкове зобов'язання з орендної плати за договором оренди землі від 07.08.2002 за період січень-липень 2010 року в сумі 75901,31 грн. (а.с. 34-40).

Після розірвання договору № 842 оренди земельної ділянки від 07.08.2002 товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» не в повному обсязі виконало свої обов'язки за договором № 842 оренди земельної ділянки від 07.08.2002.

На час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» має заборгованість по орендній платі за період з 01.08.2010 по 24.02.2011 у сумі 53033,72 грн., тобто за період, не охоплений постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 та Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010.

Відповідачем не було представлено суду доказів того, що ним погашена заборгованість по орендній платі за період з 01.08.2010 по 24.02.2011 у сумі 53033,72 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» під час розгляду даної справи не надано суду належних доказів погашення заборгованості.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено та підписано 22.11.2012.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» на користь Джанкойської міської ради заборгованість за договором оренди земельної ділянки № 842 від 07.08.2002 за період з 01.08.2010 по 24.02.2011 у сумі 53033,72 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Таврія» в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державного казначейства служби України в Автономної Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

4. Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя С.А. Чумаченко