Рішення № 27612758, 15.11.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2012Справа №5002-29/3519-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», м. Сімферополь,

до відповідача Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь, в особі:

Керченської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Керч,

про стягнення 373 886,34 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

від позивача - Антипенко М.О., довіреність №407-Д від 10.07.2012, представник.

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» з вимогами про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 285 573,86 грн., за перевищення ліміту споживання - 14 159,96 грн.; заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 47 545,85 грн., а також 3% річних у сумі 9 721,90 грн., інфляційних втрат - 2 641,43 грн., пені - 14 243,34 грн., що загалом складає 373 886,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №154 від 22.04.2004 у період з 25.12.2011 по 27.09.2012 в частині своєчасності та повноти розрахунків, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 285 573,86 грн., за реактивну електричну енергію - 47 545,85 грн., за розрахунковий період з листопада по грудень 2011 року відповідачем було допущено перевищення величини потужності споживання електричної енергії у обсязі 15 800 кВт/г на суму 14 159,96 грн. Вищевказане й стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2012. позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

12.11.2012. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення позовних вимог, згідно з яким позивач просить суд стягнути з відповідача 40766,63грн., так як 31.10.2012. відповідач здійснив оплату суми основного боргу в розмірі 285573,86грн. - за активну електричну енергію та 47545,85грн. за реактивну електричну енергію, у зв'язку з чим за відповідачем числиться заборгованість за перевищення ліміту споживання в розмірі 14159,96грн., інфляційні втрати в розмірі 2641,43грн., 3% річних в розмірі 9721,90грн. та 14243,34грн. пені. До вказаного клопотання позивач надав банківські виписки щодо здійснення відповідачем зазначених платежів.

Дане клопотання прийнято судом у судовому засіданні до розгляду та долучено до матеріалів справи.

15.11.2012. на адресу суду надійшло клопотання відповідача щодо розгляду справи в його відсутність. До клопотання відповідачем додано відзив на позов вих. №09/3378 від 07.11.2012., згідно з яким ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» позовні вимоги, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, визнає у повному обсязі в сумі 40766,63грн.

Клопотання та відзив на позові відповідача долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.11.2012. позивач підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог у повному обсязі та надав клопотання про долучення до матеріалів справи доказу надсилання заяви про зменшення позовних вимог на адресу відповідача.

Дане клопотання оглянуто судом у судовому засіданні та разом з додатком долучено в матеріали справи.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2004. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в подальшому Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» (далі постачальник) та Керченською філією Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (далі споживач) укладений договір про поставку електричної енергії №154 (далі договір), згідно якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі згідно умовам цього договору і додатків до договору, які є його невід'ємними частинами (а.с. 15-18).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Вказаний договір укладений на строк до 31.12.2004. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання чи перегляд (п. 9.5 договору).

З наведеного витікає, що договір №154 від 122.04.2004. про поставку електричної енергії є діючим, доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, сторонами, під час розгляду справи, суду не надано.

Пунктом 2.2.2 договору споживач зобов'язався додержуватись режиму споживання електричної енергії згідно умов розділу 5 цього договору.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, згідно умов додатків №4.1, або №4.2 «Порядок розрахунків».

Згідно п. 2.2.4 договору, споживач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею споживача і електроустановками споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної енергії».

Згідно п. 1 додатку №4.1 до договору, розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються згідно п. 6.6 ПКЕЕ. Розрахункова дата встановлюється 20 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Показники розрахункових засобів обліку згідно з переліком об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються 20 числа кожного місяця і оформлюються «Актом про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» в двох екземплярах, по одному для кожної сторони.(а.с. 21).

Пунктом 18 додатку № 5 до договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду 20 числа постачальник виписує споживачу документи на оплату за перетоки реактивної електричної енергії. Кошти за перетоки реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника протягом 5 днів з дня отримання розрахункових документів (а.с. 22-23).

Відповідно до п.5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач, не пізніше 15 листопада поточного року, надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу і субспоживачу»). У випадку ненадання споживачем вказаних відомостей в установлений строк розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактичних показників відповідних періодів поточного року.

Відповідно до п.5.2 договору порядок визначення граничної величини споживання електричної енергії обумовлюється у додатку №4.1, 4.2 до договору.

Пунктом 2 додатку №4.1 сторони обумовили, що споживач до 5 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює оплату на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Вказаний платіж розраховується споживачем самостійно, як здійснення очікуваного обсягу споживання електричної енергії і тарифу поточного місяця. На день надання «Акту» постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. В разі неповної передплати за попередній розрахунковий період, різниця між сумою передоплати і вартістю фактично спожитої електроенергії повинна бути оплачена на протязі 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Пунктом 5 додатку № 4.1 до договору сторони визначили, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підведення підсумків розрахункового періоду на підставі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або «Акту». Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутись до постачальника за коректуванням договірних величин споживання електричної енергії. Звернення споживача з корегування протягом розрахункового періоду договірних величин розглядається постачальником згідно передбаченої ПКЕЕ процедурою. Споживач оплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість величини перевищення.

Позивач виконував взяті на себе договірні зобов'язання, однак відповідач порушував умови договору, в частині своєчасності та повноти оплати отриманої електричної енергії, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з 25.12.2011. по 27.09.2012. за активну електроенергію у розмірі 285573,86грн. та з розрахунків за компенсацію реактивної електричної енергії в розмірі 47545,85грн..

Факт надання позивачем відповідачеві послуг підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема рахунками - накладними за кожний розрахунковий період окремо (а.с. 24-39).

Рахунки відповідачем отримані, про що свідчать підписи представника споживача на рахунках та вихідні номери вихідної кореспонденції за реєстрами.

Крім того, як свідчать матеріали справи, додатком №1 до договору сторони на 2012 рік визначили договірні величини споживання електричної енергії, зокрема за розрахунковий період з 20.12.2011. по 20.01.2012. в об'ємі 190000 кВт/год. по об'єкту «Восточная» Т-1 (а.с.19).

Однак відповідачем допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії в об'ємі 15800 квт/год на суму 14159,96грн. в період з грудня 2011 по січень 2012, про що відповідача повідомлено виставленим рахунком.

Відповідачем вказаний рахунок сплачений не був, сума заборгованості добровільно не погашена, що стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення суми перевищення ліміту споживання електричної енергії, заборгованості за спожиту активну електроенергію та з розрахунків за компенсацію реактивної електричної енергії, а також інфляційних втрат, 3% річних та пені в примусовому порядку

В процесі розгляду справи позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою ПАТ «ДТЕК Крименерго» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за перевищення ліміту споживання в розмірі 14159,96грн., інфляційні втрати в розмірі 2641,43грн., 3% річних в розмірі 9721,90грн. та 14243,34грн. пені.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Таким чином на розгляд суду поставлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованість за перевищення ліміту споживання в розмірі 14159,96грн., інфляційні втрати в розмірі 2641,43грн., 3% річних в розмірі 9721,90грн. та 14243,34грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №928 від 22.08.2002р. (далі - Правила) визначено, що ці Правила регулюють відносини між споживачами і постачальниками електричної енергії.

Відповідно до п. 3 Правил, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

У відповідності до п.п.5, 6 ст. 26. Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Згідно п.п. 5.1 та 5.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №928 від 22.08.2002 р., постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється постачальником електричної енергії відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Відповідно до п.7.26 Правил обсяги перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та/або рівня потужності протягом розрахункового періоду оплачуються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Перевищення договірних (граничних) величин визначається за оперативними документами споживача і електропередавальної організації та фіксується відповідним актом.

Аналогічні умови узгоджені сторонами в п. 5 додатку №4.1 до договору.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував договірні зобов'язання та поставив відповідачеві електричну енергію у розрахунковому періоді у перевищеному об'ємі договірної величини споживання електроенергії та виставив рахунок до сплати. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за перевищення договірної величини по виставленому рахунку оплату не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 14159,96грн.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За викладених обставин, позов ПАТ «ДТЕК Крименерго» в частині стягнення з відповідача 14159,96грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії підлягає задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 2641,43грн., 3% річних в розмірі 9721,90грн. та 14243,34грн. пені, то суд, дослідивши обставини справи, приходить до висновку про їх обґрунтованість, з огляду на наступне.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

За загальним правилом цивільного права зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідачем рахунки, виставлені позивачем за період з 25.12.2011. по 27.09.2012. за активну електроенергію у розмірі 285573,86грн. та з розрахунків за компенсацію реактивної електричної енергії в розмірі 47545,85грн., оплачені в порушення умов договору лише 31.10.2012.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в силу наведених норм Закону, у відповідача виник обов'язок щодо оплати 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення сплати рахунків.

Крім того, згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу пунктом 4.2.1 договору про поставку електричної енергії №154 від 22.04.2004. сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору, з порушенням строків, визначених додатками №4.1, №4.2, споживач зобов'язаний оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунки сум 3% річних, інфляційних втрат та пені, судом встановлено, що проведені вони вірно, у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням умов договору.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 2641,43грн., 3% річних в розмірі 9721,90грн. та 14243,34грн. пені обґрунтовані, визнані відповідачем у відзиві на позов та підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 20.11.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1 Позов задовольнити.

2 Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (98318, м. Керч, вул. Кірова, 79 а, ЗКПО 26224872) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, ЄДРПОУ 00131400, р/р 26031301617847 в філії КРУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 324805) 14159,96грн. заборгованості за перевищення ліміту споживання.

3 Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (98318, м. Керч, вул. Кірова, 79 а, ЗКПО 26224872) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, ЄДРПОУ 00131400, р/р 26009300617847 в філії КРУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 324805) інфляційних втрат в розмірі 2641,43грн., 3% річних в розмірі 9721,90грн., 14243,34грн. пені, 815,33 грн. судового збору.

4 Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі