Рішення № 27608061, 16.11.2012, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

Справа № 2015/1218/2012 р.

2/2015/625/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2012 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Шабас О.С.,

при секретарі: Бойко І.О.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом в якому просить визнати дійсним укладений 10 жовтня 2011 року договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивував тим, що 10 жовтня 2012р. він домовившись про усі істотні умови фактично уклав договір купівлі-продажу спірного житлового будинку з надвірними будівлями зі ОСОБА_3. Позивач передав покупцю гроші у сумі 25 000 гривень, про що ОСОБА_3 власноруч написала розписку. З того часу продавець забрала свої речі, віддала ключі від будинку та виїхала з нього, а позивач разом з родиною став проживати у спірному будинку, користуючись ним як власник. При цьому вони домовились, що як тільки продавець отримає у БТІ необхідні для продажу документи вони посвідчать угоду нотаріально. Проте менш ніж через місяць, ОСОБА_3 померла, не встигши оформити договір купівлі-продажу. За життя ОСОБА_3, залишила заповіт, яким заповіла все належне їй майно своїм донькам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Проте після смерті матері з заявою про прийняття спадщини звернулася тільки ОСОБА_2, якій було відомо, що мати за життя продала позивачу свій будинок.

Позивач 05.09.2012р. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, представник відповідача ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності від 08.06.2012р., проти задоволення позову не заперечував, визнав той факт, що мати його довірителя за життя продала позивачу спірний будинок. У судове засідання 14 листопада 2012р. позивач та представник відповідача не з'явилися. Позивач надав суду заяву в якій просив слухати справу за його відсутності. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні та обґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 655, 657 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Стаття 220 ЦК України обумовлює правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, так у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, так зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до положень ст.ст.1223, 1225 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1, Ѕ половина якого належала їй на підставі рішення народного суду Золочівського району від 09.09.1980 року, а інша Ѕ половина на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Золочівською держнотконторою 04.05.1982р. за №514, вартість будинку дорівнює 25713 гривень, що підтверджується наданими суду копіями технічного паспорту на вказаний будинок, листом КП «Архітектурно-інвентаризаційного бюро Золочівського району» Харківської області від 08.06.2012р. №133 (а.с.14-17).

Стосовно спірного житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, інформація у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутня, тобто він не перебуває під заставою, арештом чи іншим обтяженням (а.с.36).

10 жовтня 2011 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 25 000 гривень в рахунок продажу належного їй житлового будинку АДРЕСА_1, про що складено відповідну власноручну розписку (а.с.13).

Згідно довідки Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області від 07.06.2012р. ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_7 проживають без реєстрації у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Золочів у віці 83 роки померла ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації смертей 08.11.2011 р. зроблено відповідний актовий запис №222, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Харківської області 08.11.2011р. видано відповідне свідоцтво (а.с.9).

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 27.12.1996р. державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Пендюріною Л.С. в реєстрі за №3466, яким заповіла все належне їй майно, в рівних частках, своїм донькам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа №51983400 (а.с.12).

Спадкодавець з заповітом ОСОБА_2 довіреністю від 08.06.2012р. уповноважила ОСОБА_5 на представлення її інтересів у всіх без винятку державних установах і в судових органах, з усіма правами наданими відповідачу, в тому числі на визнання позову.

У судовому засіданні та поданих на адресу суду заявах представник відповідача ОСОБА_5 визнав факт продажу 10 жовтня 2011 р. спірного житлового будинку матір'ю його довірительки ОСОБА_2 позивачу по справі ОСОБА_1, та визнав в цілому позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на вказаний житловий будинок.

Частиною 4 ст. 174 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин, суд вважаючи, що визнання позову представником відповідача не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб, одночасно доходить висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3, маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності, діючи вільно, у відповідності до їхньої внутрішньої волі, вчинили правочин, що був спрямований на реальне настання правових наслідків. Так сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, належного останній на праві власності житлового будинку АДРЕСА_1 На момент продажу спірного майна, воно не перебувало під заставою, арештом, чи іншим обтяженням, тобто право продавця на розпорядження своїм майном не було обмежено. ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_1 вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, а ОСОБА_1 в свою чергу сплатив їй обумовлену договором вартість будинку - 25 000 гривень. Така домовленість підтверджена письмовим доказом - розпискою ОСОБА_3, тобто між сторонами мало місце повне виконання договору, проте його нотаріальне посвідчення не відбулося, через смерть ОСОБА_3

Керуючись вказаними нормами матеріального права та положеннями ст., ст. 10,11, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дійсним укладений 10 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шабас О. С.,