Вирок № 27602520, 19.11.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/8381/12

пр. № 1/2608/655/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 року м. Київ

Святошинський районний суду м. Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Мікулінської Н.В.,

прокурора Швеця Т.О.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лебедин Сумської обл., українця, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 освіта вища, інваліда 2 групи, який одружений, має на утриманні малолітню дитину -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює слюсарем у КНЕУ ім. В. Гетьмана, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201; ч. 2 ст. 263 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 25.07.2011 умисно, з корисливих мотивів, вчинив закінчений замах на контрабанду культурних цінностей та холодної зброї з України до Російської Федерації, шляхом переміщення предметів, а саме: кишенькового годинника, двох піддужних дзвоників, кастета, офіцерського кортика та ножа, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, за наступних обставин.

Відповідно до ст.ст. 1 - 3 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»(далі - Закон) культурними цінностями являються об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України. Культурними цінностями відповідно до законодавства України є культурні цінності, виявлені на території України. Установлений цим Законом порядок вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей застосовується до всіх культурних цінностей незалежно від форми власності та є обов'язковим до виконання для всіх фізичних та юридичних осіб, які перебувають чи ведуть свою діяльність на території України.

Положеннями ст. 13 Закону передбачено, що Державною службою контролю власнику культурних цінностей видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Вивезення культурних цінностей без відповідного свідоцтва забороняється.

Пунктом «а»абзацу четвертого Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна Додатку № 2 до Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна»від 17.06.1992 встановлено, що громадяни набувають право власності на холодну зброю, придбану ними з відповідного дозволу, що видається органами внутрішніх справ за місцем проживання громадян.

Так, підсудний ОСОБА_2 за невстановлених досудовим слідством обставин придбав у невстановлених досудовим слідством осіб наступні предмети: кишеньковий годинник а», 1920-1930 рр. виготовлення, дзвоник піддужний з клеймом «Сей К лить вь 1891 Мастерь Ченцовь», дзвоник піддужний з клеймом «Евселій Барановь 1845 ВОК МА», офіцерський кортик у піхвах на парадному ремені з клеймом «ЗИК 58 № Д03282», армійський ніж у піхвах з клеймом «ЗИК 194», металевий кастет, які постійно зберігав у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Надалі, наприкінці липня 2011 року підсудний ОСОБА_2 вирішив незаконно з приховуванням від митного контролю перемістити вказані предмети через митний кордон України до Російської Федерації. З цією метою він, перебуваючи у своїй квартирі, запакував в поліетиленові пакети: кишеньковий годинник а», 1920-1930 рр. виготовлення, дзвоник піддужний з клеймом «Сей К лить вь 1891 Мастерь Ченцовь», дзвоник піддужний з клеймом «Евселій Барановь 1845 ВОК МА», офіцерський кортик у піхвах на парадному ремені з клеймом «ЗИК 58 № Д03282», армійський ніж у піхвах з клеймом «ЗИК 194», металевий кастет, та разом з особистими речами поклав в дорожню сумку. З метою маскування та приховання вказаних предметів у дорожній валізі він помістив до неї пластикові рамки для електричних вимикачів світла, в кількості приблизно 300 шт., які ускладнювали виявлення вказаних предметів співробітниками митних органів.

25.07.2011 підсудний ОСОБА_2, взявши вказану дорожню сумку із переліченими предметами, вийшов із дому та направився до станції метро «Академмістечко», звідки виїхав до Центрального залізничного вокзалу у м. Києві.

Прибувши до вказаного вокзалу, підсудний ОСОБА_2 із дорожньою сумкою в руках направився до каси продажу квитків, де придбав квиток на залізничний потяг № 6 сполученням «Київ-Москва»до м. Москва. У подальшому, він сів у купе № 4 вагону № 6 даного потягу, помістивши дорожню сумку під столиком вказаного купе.

В подальшому підсудний ОСОБА_2, на виконання свого злочинного наміру, в порушення вимог ст. 13 Закону без свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей, та вимог пункту «а»абзацу четвертого Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна Додатку № 2 до Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна»від 17.06.1992, без відповідного дозволу про право власності на холодну зброю, слідуючи потягом № 6, сполученням «Київ-Москва», під час проходження митного контролю в пункті пропуску «Конотоп»Сумської митниці, умисно, з метою контрабанди культурних цінностей та зброї, подав співробітникам вказаної митниці митну декларацію, в якій не вказав про вивезення культурних цінностей та зброї, за межі державного кордону України, що були ним завчасно приховані в дорожній валізі серед особистих речей, чим вчинив замах на переміщення культурних цінностей та холодної зброї через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Того ж дня, в ході проведення спільного митного огляду співробітниками Сумської митниці в присутності співробітників Служби безпеки України в зоні митного контролю Сумської митниці на станції «Конотоп», в купе № 4 у вагоні № 6, потягу № 6, сполученням «Київ-Москва», у підсудного ОСОБА_2, під час огляду його багажу, у великому відділі дорожньої сумки виявлені предмети, що являються культурними цінностями: кишеньковий годинник а», 1920-1930 рр. виготовлення, дзвоник піддужний з клеймом «Сей К лить вь 1891 Мастерь Ченцовь», дзвоник піддужний з клеймом «Евселій Барановь 1845 ВОК МА», та предмети, що являються холодною зброєю: офіцерський кортик у піхвах на парадному ремені з клеймом «ЗИК 58 № Д03282», армійський ніж у піхвах з клеймом «ЗИК 194», металевий кастет, які були завчасно ним приховані серед особистих речей та зверху прикриті великою кількістю рамок для електричних вимикачів світла, що утруднювало безпосереднє виявлення вказаних предметів.

26.07.2011 співробітниками Сумської митниці щодо підсудного ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил № 0751/80500/11 та додаток № 1 до вказаного протоколу, згідно з яким виявлені в ході проведення митного огляду предмети, які ОСОБА_2 намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, були вилучені.

Згідно із висновком мистецтвознавчої експертизи № 111/2 від 20.02.2012, проведеною Національним музеєм історії України, серед наданих на дослідження предметів, вилучених 26.07.2011 співробітниками Сумської митниці у ОСОБА_2, дзвоник піддужний з клеймом «Евселій Барановь 1845 ВОК МА»та дзвоник піддужний з клеймом Сей К лить вь 1891 Мастерь Ченцовь»відносяться до культурних цінностей.

Згідно із висновком мистецтвознавчої експертизи № 219 від 10.04.2012, проведеною Національним музеєм історії України, серед наданих на дослідження предметів, вилучених 26.07.2011 співробітниками Сумської митниці у ОСОБА_2, кишеньковий годинник а», 1920-1930 рр. виготовлення, відноситься до культурних цінностей.

Згідно із висновком криміналістичної експертизи холодної зброї № 2921/12-33 від 05.03.2012, проведеною Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, надані на дослідження предмети, вилучені 26.07.2011 співробітниками Сумської митниці у ОСОБА_2, а саме: кортик є холодною зброєю колючої дії - кортиком офіцерського складу ВМС СРСР № Д03282, виготовленим в 1958; ніж є холодною зброєю колюче-ріжучої дії - армійським ножем зразка 1940 року виробництва СРСР; кастет є неклинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії іноземного виробництва.

Крім цього, підсудний ОСОБА_2, умисно, без передбаченого законом дозволу, вчинив незаконне поводження зі зброєю, за наступних обставин.

Так, підсудний ОСОБА_2 з метою незаконного носіння холодної зброї за невстановлених досудовим слідством обставин придбав у невстановлених досудовим слідством осіб наступні предмети: офіцерський кортик у піхвах на парадному ремені з клеймом «ЗИК 58 № Д03282», армійський ніж у піхвах з клеймом «ЗИК 194»та металевий кастет, які перемістив до своєї квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Наприкінці липня 2011 року він вирішив вказані предмети (офіцерський кортик у піхвах на парадному ремені з клеймом «ЗИК 58 № Д03282», армійський ніж у піхвах з клеймом «ЗИК 194», металевий кастет) незаконно, з приховуванням від митного контролю, вивезти до Російської Федерації.

За вказаних вище обставин у підсудного ОСОБА_2 в ході проведення спільного митного огляду співробітниками Сумської митниці в присутності співробітників Служби безпеки України в зоні митного контролю Сумської митниці на станції «Конотоп», в купе № 4 у вагоні № 6, потягу № 6, сполученням «Київ-Москва», під час огляду його багажу, у великому відділі дорожньої сумки виявлені предмети, що являються холодною зброєю: офіцерський кортик у піхвах на парадному ремені з клеймом «ЗИК 58 № Д03282», армійський ніж у піхвах з клеймом «ЗИК 194», металевий кастет, які за невстановлених досудовим слідством обставин були завчасно приховані ОСОБА_2 серед особистих речей та зверху прикриті великою кількістю рамок для електричних вимикачів світла, що утруднювало безпосереднє виявлення вказаної холодної зброї.

Після цього, співробітниками Сумської митниці щодо ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил № 0751/80500/11 та додаток № 1 до вказаного протоколу, згідно з яким виявлені в ході проведення митного огляду предмети, що являються холодною зброєю, які він носив без відповідного дозволу про право власності на холодну зброю, було вилучено.

Згідно із листом Святошинського РУ ГУ ВМС України у м. Києві № 3246 від 30.03.2012 ОСОБА_2, з приводу отримання дозволу на носіння холодної зброї, в сектор дозвільної системи Святошинського РУ ГУ ВМС України у м. Києві не звертався.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201; ч. 2 ст. 263 КК України, не визнав та пояснив, що він колекціонує предмети старовини, виготовлені в Росії в період до Жовтневої революції, після революції та за радянських часів. В кінці липня 2011 року він планував поїхати в Підмосков'я з метою відвідати своїх родичів, а також до м. Москви Російської Федерації -зустрітися із знайомими. З собою він взяв кишеньковий годинник а», два дзвоники піддужні з клеймами, сувенірний кортик у піхвах на парадному ремені, туристичний ніж у піхвах та кастет. Вказані предмети, крім кортика, який він хотів подарувати своєму дядькові, він хотів показати своїм знайомим, для того, щоб вони зробили з них фотографії для своїх книг. Всі ці речі він помістив у дорожню сумку, в яку також поклав свої особисті речі та пластикові рамки для електричних вимикачів світла, в кількості приблизно 300 шт. Про те, що кишеньковий годинник та два дзвоники піддужні є культурними цінностями він не знав і не вважав їх культурними цінностями. Також він не знав, що кортик, туристичний ніж та кастет є холодною зброєю. Крім того, він взагалі не знав про цільове призначення кастету. Всі вказані предмети, крім кортика, він планував привезти назад до України під час зворотної подорожі. Пластикові рамки для електричних вимикачів світла в кількості 300 шт. він віз своїм родичам, які роблять ремонт. Він сів у потяг сполученням «Київ-Москва». Дорожня сумка постійно знаходилася у його купе, в якому він їхав один. На станції «Конотоп»до нього в купе зайшли прикордонники та співробітники митниці, запропонували йому заповнити митну декларацію, що він і зробив, при цьому він не зазначив у декларації предмети, які знаходились у дорожній сумці, оскільки вважав їх своїми особистими речами. Після цього до нього в купе зайшли працівники Служби безпеки України із співробітниками митниці та запропонували йому відкрити дорожню сумку та оглянути її вміст, на що він погодився. При цьому, ніякого опору він не чинив. У його дорожній сумці було знайдено кишеньковий годинник а», два дзвоники піддужні з клеймами, сувенірний кортик у піхвах на парадному ремені, туристичний ніж у піхвах та кастет. Йому повідомили, що вказані предмети можуть являти собою культурну цінність. Його було знято з потягу та складено протокол про порушення митних правил. Після цього він разом з працівниками Служби безпеки України поїхав до м. Києва для дачі пояснень. Оскілки він не усвідомлював всю ситуацію, то написав явку з повинною.

Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201; ч. 2 ст. 263 КК України, не визнав, його вина в повному обсязі підтверджується як показаннями свідків, так і зібраними у справі доказами, ретельно досліджених в судовому засіданні:

- поясненнями ОСОБА_2 від 08.08.2011, згідно з якими він знав, що серед предметів, які він перевозить до Російської Федерації, є такі, що становлять культурну та історичну цінність (Т. 1 а.с. 32-35);

- протоколом про прийняття явки з повинною від 16.08.2011, згідно з якою ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_5 добровільно заявив про скоєний ним злочин (Т. 1 а.с. 41);

- явкою з повинною ОСОБА_2, згідно з якою він визнає те, що порушив законодавство України, а також визнає свою вину (Т. 1 а.с. 42-45);

- показаннями свідка ОСОБА_6, який повністю підтвердив свої показання, які давав на досудовому слідстві, та показав, що влітку 2011 він працював провідником в пасажирському потязі № 6 сполученням «Київ-Москва». Перед відправленням потягу до нього підійшов пасажир, як він потім дізнався, ОСОБА_2 надав квиток та пройшов у вагон. За розкладом потяг прибув на станцію «Конотоп», де проходить державний митний та прикордонний контроль з Російською Федерацією. До потягу зайшли співробітники митної та прикордонної служб, роздали всім пасажирам для заповнення митні декларації, потім заповнені декларації зібрали. Після перевірки пасажирів співробітники митниці разом із прибувшими співробітниками Служби безпеки України зайшли до купе, в якому їхав ОСОБА_2, та запропонували йому надати для огляду речі. Під час огляду речей ОСОБА_2 він присутнім не був і не бачив, що саме було знайдено у останнього в речах. Після цього, ОСОБА_2 був знятий з потягу, а в нього витребуваний проїзний квиток останнього (Т. 1 а.с. 46-49);

- показаннями свідка ОСОБА_7, який повністю підтвердив свої показання, які давав на досудовому слідстві, та показав, що він працює в митних органах Сумської обл. Влітку 2011 він разом із співробітником ОСОБА_8 працювали у зміні на потязі № 6 сполученням «Київ-Москва», проводили митний контроль. Вони зайшли до вагону № 6, роздали пасажирам для заповнення митні декларації. Також митну декларацію отримав і ОСОБА_2, який після її заповнення сказав, що у нього немає заборонених речей. Він завірив декларацію, заповнену ОСОБА_2, шляхом проставляння на ній відтиску печатки та штампу. Після цього, до потягу зайшли співробітники Служби безпеки України та запропонували ОСОБА_2 надати свої речі для огляду, що він і зробив. Під час огляду у ОСОБА_2 були знайдені речі, які ОСОБА_2 не вказав у декларації та які заборонені до переміщення через митний кордон України. Всі речі були прикриті великою кількістю рамок для електричних вимикачів світла. Після цього, ОСОБА_2 було доставлено до службового приміщення МП «Конотоп», де у нього відібрано пояснення та складено протокол про порушення митних правил та додаток до протоколу, згідно з яким були вилучені предмети, виявлені у ОСОБА_2 В подальшому співробітники Служби безпеки України разом із ОСОБА_2 прослідували до м. Києва (Т. 1 а.с. 56-59);

- показаннями свідка ОСОБА_8, який повністю підтвердив свої показання, які давав на досудовому слідстві, та показав, що він працює в митних органах Сумської обл. Влітку 2011 він разом із співробітником ОСОБА_7 працювали у зміні на потязі № 6 сполученням «Київ-Москва», проводили митний контроль. Вони зайшли до вагону № 6, ОСОБА_7 роздав пасажирам для заповнення митні декларації. Також митну декларацію отримав і ОСОБА_2, який після її заповнення сказав, що у нього немає заборонених речей. ОСОБА_9 завірив декларацію, заповнену ОСОБА_2, шляхом проставляння на ній відтиску печатки та штампу. Після цього, до потягу зайшли співробітники Служби безпеки України та запропонували ОСОБА_2 надати свої речі для огляду, що він і зробив. Під час огляду у ОСОБА_2 були знайдені речі, які ОСОБА_2 не вказав у декларації та які заборонені до переміщення через митний кордон України. Всі речі були прикриті великою кількістю рамок для електричних вимикачів світла. Після цього, ОСОБА_2 було доставлено до службового приміщення МП «Конотоп», де він відібрав у останнього пояснення та склав протокол про порушення митних правил та додаток до протоколу, згідно з яким були вилучені предмети, виявлені у ОСОБА_2 В подальшому співробітники Служби безпеки України разом із ОСОБА_2 прослідували до м. Києва (Т. 1 а.с. 60-63);

- показаннями свідка ОСОБА_10, який повністю підтвердив свої показання, які давав на досудовому слідстві, та показав, що він працює в митних органах Сумської обл. Влітку 2011 він перебував на черговій зміні. За розкладом на станцію «Конотоп»прибув потяг № 6 сполученням «Київ - Москва»та розпочалось проведення митного контролю та митного оформлення, в ході якого він від інспектора Моренець Е.М. дізнався, що один із пасажирів не задекларував речі. По факту порушення митних правил він виніс рішення про адміністративне затримання ОСОБА_2 Після відібрання пояснень у ОСОБА_2, складення протоколу про порушення митних правил та додатку до протоколу, згідно з яким були вилучені предмети, виявлені у останнього, ОСОБА_2 разом із співробітниками Служби безпеки України прослідував до м. Києва (Т. 1 а.с.64-67);

- висновком судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів № 10684/10746/11-11 від 25.10.2011, проведеною Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України та згідно з якою записи в наданій на дослідження митній декларації від 25.07.2011 виконано ОСОБА_2 (Т. 1 а.с. 114-117);

- висновком мистецтвознавчої експертизи № 111/2 від 20.02.2012, проведеною у Національному музеї історії України та згідно з якою серед наданих на дослідження предметів, вилучених 26.07.2011 у ОСОБА_2, дзвоник піддужний з клеймом «Сей К лить вь 1891 Мастерь Ченцовь»та дзвоник піддужний з клеймом «Евселій Барановь 1845 ВОК МА»відносяться до культурних та історичних цінностей (Т. 1 а.с. 140-146);

- висновком криміналістичної експертизи холодної зброї № 2921/12-33 від 05.03.2012, проведеною Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України та згідно з якою надані на дослідження предмети, вилучені 26.07.2011 у ОСОБА_2, а саме: кортик є холодною зброєю колючої дії -кортиком офіцерського складу ВМС СРСР № Д03282, виготовленим у 1958 році; ніж є холодною зброєю колюче-ріжучої дії -армійським ножем зразка 1940 року виробництва СРСР; кастет є неклинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії іноземного виробництва (Т. 1 а.с. 155-161);

- висновком мистецтвознавчої експертизи № 219 від 10.04.2012, проведеною у Національному музеї історії України та згідно з якою серед наданих на дослідження предметів, вилучених 26.07.2011 у ОСОБА_2, кишеньковий годинник «Strega», 1920-1930 рр. виготовлення відносяться до культурних та історичних цінностей (Т. 1 а.с. 172-177);

- протоколом огляду від 17.02.2012 (Т.1 а.с. 180-183);

- протоколом про порушення митних правил № 0751/80500/11 від 26.07.2011, складеного щодо ОСОБА_2, та додатком № 1 до даного протоколу від 26.07.2011, згідно із якими у ОСОБА_2 вилучено, зокрема, кишеньковий годинник «Stregа», 1920-1930 рр. виготовлення, дзвоник піддужний з клеймом «Сей К лить вь 1891 Мастерь Ченцовь», дзвоник піддужний з клеймом «Евселій Барановь 1845 ВОК МА», офіцерський кортик у піхвах на парадному ремені з клеймом «ЗИК 58 № Д03282», армійський ніж у піхвах з клеймом «ЗИК 194», металевий кастет (Т. 2 а.с. 10-11);

- рішенням про адміністративне затримання ОСОБА_2 від 25.07.2011 (Т.2 а.с. 12);

- протоколом адміністративного затримання ОСОБА_2 від 25.07.2011 (Т. 2 а.с. 13);

- поясненнями ОСОБА_2 від 25.07.2011 (Т. 2 а.с. 14-16);

- митною декларацією, яку заповнював ОСОБА_2 25.07.2011 (Т. 2 а.с. 18);

- протоколом огляду від 27.02.2012 (Т. 2 а.с. 19-20).

Суд не бере до уваги показання підсудного ОСОБА_2, які він давав під час досудового слідства в якості підозрюваного, обвинуваченого та судового слідства, оскільки розцінює їх як спробу підсудного ухилитися від відповідальності та покарання.

Також суд не бере до уваги твердження захисника ОСОБА_1 та підсудного ОСОБА_2 про те, що проведенні по справі експертизи є недопустимими доказами по справі, оскільки вони призначені та проведені з порушенням встановленого законодавством України порядку. Вказані твердження спростовуються матеріалами кримінальної справи (а.с. 148, 163, 171, 179) та наказом Міністерства культури і туризму України від 15.11.2002 № 647 «Про затвердження переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей», згідно з яким Національний музей історії України внесений до вказаного переліку.

Таким чином, допитавши підсудного, свідків, дослідивши зібранні по справі письмові докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому складів злочинів повністю доведена. Дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201; ч. 2 ст. 263 КК України, а саме: закінчений замах на контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей та зброї; носіння кастету та іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, кваліфіковано вірно.

Відповідно до ст.ст. 66 та 67 КК України обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, те що злочини згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості (ч. 2 ст. 263 КК України) та тяжким злочином (ч. 1 ст. 201 КК України); відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання; дані про особу підсудного, а саме: позитивну характеристику, відсутність судимостей, наявність на утриманні малолітньої дитини -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, те, що він одружений, працює слюсарем у КНЕУ ім. В. Гетьмана, інвалід 2 групи, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, та вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України; ч. 2 ст. 263 КК України в межах санкцій даних статей. Згідно із ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що покарання підсудному ОСОБА_2 слід призначити у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Питання про речові докази по справі необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України (Т. 1 а.с. 165, 184; Т. 2 а.с 21).

Також суд вважає за необхідне стягнути з підсудного ОСОБА_2 вартість проведених експертиз, що підтверджується розрахунками їх вартості (Т. 1 а.с. 113, 164).

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 321-324, 330 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201; ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання за:

- ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України -4 (чотири) роки позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди;

- ч. 2 ст. 263 КК України -3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з конфіскацією предметів контрабанди.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі:

- митну декларацію від 25.07.2011, заповнену ОСОБА_2 власноручно та яка зберігається в матеріалах кримінальної справи, - залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи.

Речові докази по справі:

- офіцерський кортик у піхвах на парадному ремені з клеймом «ЗИК 58 № Д03282»;

- армійський ніж у піхвах з клеймом «ЗИК 194»;

- металевий кастет;

- кишеньковий годинник «Stregа», 1920-1930 рр. виготовлення;

- дзвоник піддужний з клеймом «Сей К лить вь 1891 Мастерь Ченцовь»;

- дзвоник піддужний з клеймом «Евселій Барановь 1845 ВОК МА», які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБ України в м. Києві за адресою: м. Київ, пров. Аскольдів, 3-А, - залишити на зберіганні в Управлінні СБ України в м. Києві за адресою: м. Київ, пров. Аскольдів, 3-А.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6, ідентифікаційний код 02883096) судові витрати за проведення криміналістичної експертизи холодної зброї - 1964 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6, ідентифікаційний код 02883096) судові витрати за проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів - 1974 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Суддя: В.О. Жмудь