Рішення № 27602004, 23.11.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/12574/2012 року

Провадження № 2/0907/6008/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

03 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

за участі позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, мотивуючи тим, що 09 лютого 2006 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у справі № 2-1360/2006 року за її позовом до ОСОБА_2 прийняв рішення, згідно якого стягувалося з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі 175 гривень на утримання доньки ОСОБА_3. Увесь час донька проживає разом з позивачкою. ОСОБА_1 здійснює повне матеріальне забезпечення та її виховання. Виходячи із вимог законодавства та змісту рішення Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області від 09 лютого 2006, яким присуджено стягувати з відповідача в користь позивачки аліменти вбачається, що розмір аліментів, встановлений судом, є фактично вдвічі менший за мінімальний розмір аліментів встановлений законодавством. Позивачка на даний час не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною до трьох років, розлучена і на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей. Меншій доньці у вересні виповнюється три роки, їй припинять виплати, передбачені законодавством, а роботи в неї немає. Тому вона не в змозі здійснювати самостійно утримання доньки без допомоги батька. Крім того необхідність збільшення розміру аліментів полягає і у приведенні його розміру у відповідності до розміру, встановленого законодавством. Доньці ОСОБА_3 зараз 14 років. На її утримання - харчування, одяг, освіту, лікування необхідні значні кошти, а тому аліменти в розмірі 175 гривень уже не забезпечують жодних із потреб дитини. Тому просила стягувати з ОСОБА_2 в свою користь на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти в твердій грошовій сумі 800 гривень, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23). Про причини неявки суд не повідомив.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Івано-Франківського міськвиконкому Івано-Франківської області від 29 червня 2000 року (а.с. 8), ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_1 матір'ю дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З копії заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2006 року (а.с. 4) вбачається, що суд вирішив стягувати з ОСОБА_2 аліменти в користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_3 в твердому грошовому розмірі 175 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття починаючи з 01 лютого 2006 року.

01 жовтня 2012 року до суду надійшла відповідь з Івано-Франківського міського центру зайнятості (а.с. 24), про те, що відповідач в Івано-Франківському міському центрі зайнятості не зареєстрований, протягом 2008-2012 років за сприянням в працевлаштуванні не звертався.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Статтею 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282 -VI визначено, що розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 01 липня 2012 року становить 1 144 гривні.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і роз'яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням наведених положень та доводів позивачки суд дійшов висновку, що аліменти, підлягаючі стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання їх доньки слід визначити в твердій грошовій сумі.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує, що відповідачем не надано суду доказів про його матеріальне становище та стан здоров'я. Проте, відповідач є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання доньки в більшому розмірі.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Частиною 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів слід задовольнити, визначивши розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача в її користь на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи з 13 серпня 2012 року, стягнення аліментів по виконавчому листу № 2-1360 від 07 березня 2006 року виданого згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2006 року припинити.

Згідно із ч. 3 ст. 88 ЦПК Ураїни, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Тому з відповідача слід стягнути 214,60 гривень судового збору в дохід держави.

На підставі наведеного, ст. ст. 180, 181, 182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України "Про охорону дитинства", ст. ст. 11, 88 Цивільно-процесуального кодексу України, п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", ст. ст. 3, 6, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282 -VI керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - невідомий, аліменти в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 800 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів у збільшеному розмірі розпочати з 13 серпня 2012 року.

Припинити стягнення аліментів по виконавчому листу № 2-1360 від 07 березня 2006 року виданого згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - невідомий, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 214 грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 04 жовтня 2012 року.

Суддя Бабій О.М.