Ухвала суду № 27601629, 21.11.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10-1/490/1040/12 Головуючий у 1 й інстанції - Гончаренко В.Н. Доповідач - Зайцев В.В.

Справа № 412/11088/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі

Головуючого: судді Зайцева В.В.

Суддів: Ферафонтова В.Ю., Кухаря О.В.,

З участю прокурора Бєлянського В.В.

Адвоката ОСОБА_2

Заявника ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляцію ОСОБА_3 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року,-

Постановою заступника начальника ОРУД СУ ПНС у Дніпропетровській області від 30 червня 2012 року порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ «НПП МАГНЕС»ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Згідно вказаної постанови ОСОБА_3, працюючи директором ТОВ «НПП МАГНЕС»здійснюючи на підприємстві організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, будучи службовою особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подачу фінансової звітності, своєчасну фіксацію усіх господарських операцій в первинних документах, а також організацію контролю за їх відображенням на бухгалтерських рахунках підприємства, своєчасність складання первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку та достовірність відображених в них даних, надання в податкові та інші державні органи бухгалтерської звітності та інших документів та даних, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), їх сплату у встановлені законом терміни, діючи умисно, з метою ухилитися від сплати податків, шляхом незаконного завищення податкового кредиту свого підприємства, під час здійснення фінансово-господарської діяльності в період жовтня-листопада 2010 року, в порушення п.п.7.4.5 п.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. не перерахував до державного бюджету (що входило до його повноважень) суму податку на додану вартість в розмірі 5494425.87грн., неправомірно включеного до складу податкового кредиту підприємства, отриманого за результатами фінансово-господарської діяльності, що потягло фактичне ненадходження до бюджету грошових коштів на вищевказану суму, тобто в особливо великих розмірах, що більше ніж в 5000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення, а постанова заступника начальника ОРУД СУ ПНС у Дніпропетровській області від 30 червня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «НПП МАГНЕС»ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України без змін.

Приймаючи таке рішення суд дійшов висновку про те, що для порушення кримінальної справи було достатньо законних приводів та підстав, оскільки слідчий, порушуючи кримінальну справу дав належну оцінку всім обставинам справи, фактичні дані, встановлені в ході перевірки містять достатньо даних, які вказували на наявність ознак вказаного злочину в діях ОСОБА_3. Перевірка проведена повно та всебічно, а матеріали перевірки свідчать на наявність ознак злочину в діях саме ОСОБА_3.

На вказану постанову ОСОБА_3 подав апеляцію в якій просить скасувати постанову суду як незаконну в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Вважає що для порушення кримінальної справи у слідчого не було достатньо приводів та підстав. Висновки слідчого про ухилення від сплати податків ґрунтуються на висновках спеціаліста судово-економічних досліджень Дніпропетровського НДІ судових експертиз, в той час як податкова інспекція своєї перевірки не проводила та не висилала повідомлення-рішення про донарахований податок, тобто наявні порушення Податкового Кодексу України. Крім того, вважає, що оскільки в період часу з 15.04.2011 року по 11.05.2011 року на ТОВ «НВП МАГНЕС»податковою інспекцією проводилась виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року і за цей період не було виявлено вказаної суми несплати податку на додану вартість в розмірі 5494425.87грн., а лише встановлено заниження податку на додану вартість на суму 12129грн. за серпень 2099 року, квітень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Асткон». Просить скасувати постанову судді, а постанови про порушення кримінальних справ скасувати.

Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3 які підтримали принесену апеляцію, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, та вважає, що для порушення кримінальної справи було достатньо законних приводів та підстав, вивчивши матеріали по скарзі та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляція підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно ст. 236-8 КПК України суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення такої постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом під час розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч.2 ст.94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на тому, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

В силу ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виконання податкових зобов'язань платниками податків на час виникнення спірних правовідносин (жовтень-листопад 2010) регулювалось Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до ст.5 якого платники податків зобов'язані сплачувати лише ті податкові зобов'язання, що були узгоджені у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно абзацу «б»п.п. 4.2.2 вказаного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 ст. 4 вказаного Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до п. 1.9 ст.1 вказаного Закону податковим повідомленням є письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Так, відповідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання сплачується протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження податкового зобов'язання - п. 5.3 ст. 5, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податку у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків - п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону , податковий борг підтверджується податковими вимогами, які надсилаються платнику податків відповідно до п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону.

Відповідно п.15 Постанови Пленуму Верховного суду від 8 жовтня 2004 року N 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» - злочин, передбачений ст. 212 КК, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті.

Виконання податкових зобов'язань платниками податків на час винесення оскаржуваної постанови регулювалось також Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України у випадку, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п. 14.1.157. ст. 14, ст. 56 Податкового кодексу України саме узгоджене податкове повідомлення-рішення, тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, є тим документом, що визначає обсяг заниженого податку на додану вартість та податку на прибуток, однак, в наданих суду матеріалах відсутнє узгоджене повідомлення-рішення податкового органу.

Вивчивши матеріали, на підставі яких порушено кримінальні справи колегія суддів вважає що для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.212 КК України у слідчого не було достатньо приводів та підстав.

Висновок слідчого про ухилення від сплати податків ґрунтуються на висновках спеціаліста судово-економічних досліджень Дніпропетровського НДІ судових експертиз, в той час як податкова інспекція своєї перевірки не проводила та не висилала повідомлення-рішення про донарахований податок, як того вимагало податкове законодавство України на момент інкримінованого діяння -2008 рік так і на момент порушення кримінальних справ.

Крім того, як вбачається з акту №723/230/33759352 від 18.05.2011 року в період часу з 15.04.2011 року по 11.05.2011 року на ТОВ «НВП МАГНЕС»податковою інспекцією проведена виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «НВП МАГНЕС»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року і в період, за який проводилася перевірка не було виявлено вказаної у постанові про порушення кримінальної справи суми несплати податку на додану вартість в розмірі 5494425.87грн., а лише встановлено заниження податку на додану вартість на суму 12129грн. за серпень 2099 року, квітень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Асткон».

Вказаним обставинам місцевий суд, розглядаючи справу належної оцінки не дав та дійшов до помилкового висновку про наявність законних приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

За таких обставин постанова суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити, постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.