Рішення № 2760024, 16.01.2009, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 2-225/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2009 року

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Бондар С.Б.,

за участю секретаря судових засідань – Кратюк Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Чугуївтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з теплопостачання,

в с т а н о в и в:

18 листопада 2008 року Комунальне підприємство «Чугуївтепло», яке є частковим правонаступником Міжгалузевої регіональної корпорації «Теплоенергія» в частині розподільчого балансу, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідачів заборгованість за теплопостачання в сумі 2735 грн. 42 коп.

В обґрунтування зазначених вимог, позивач посилався на те, що відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_1 Подача тепла та гарячої води в цьому будинку здійснюється централізовано, згідно діючих «Правил надання послуг з централізованого опалення холодного та гарячого водопостачання», затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року НОМЕР_1 Відповідачі в установленому порядку від послуг не відмовлялися, тому є споживачами послуг та знаходяться з позивачем в договірних правовідносинах з оформленням особистого рахунку НОМЕР_2 . Для розрахунків відповідачі щомісяця одержували рахунки з зазначенням реквізитів постачальника та суми заборгованості за надані послуги. В порушення п. 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення холодного та гарячого водопостачання», абз. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими встановлено, що споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом, ст. 67 Житлового Кодексу України, якою передбачено оплату за комунальні послуги (теплову енергію) за затвердженими в установленому порядку тарифами, а також ст. 526 ЦК України, згідно вимог якої, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачі не сплачували за фактично надані їм послуги, про що неодноразово вручалися листи з вимогами оплатити заборгованість, однак в добровільному порядку заборгованість не була сплачена, чим позивачеві заподіяна шкода. 15 вересня 2005 року між сторонами був укладений договір НОМЕР_3 про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання, який ОСОБА_1 . не виконується, у зв’язку з чим на 01 листопада 2008 року виникла заборгованість в сумі 2735 грн. 42 коп., яку позивач просив стягнути з відповідачів в примусовому порядку.

У судове засідання від сторін надішли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача позовні вимоги уточнила та просила стягнути заборгованість, враховуючі її часткове погашення, в розмірі 2643,99 грн. з належного відповідача – ОСОБА_1 яка не заперечувала проти розміру зменшених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідачам надаються послуги, згідно діючих «Правил надання послуг з централізованого опалення холодного та гарячого водопостачання», затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року НОМЕР_1 , які в порушення п. 30 вказаних Правил, своєчасно відповідачами не сплачувались, тому станом на 01 листопада 2008 року виникла заборгованість в сумі 2735 грн. 42 коп., про що свідчить довідка-розрахунок суми боргу (а.с.11).

На підставі ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач своєчасно зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення уточнених позовних вимог КП «Чугуївтепло», як таких, що знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог ст. ст. 81, 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по оплаті державного мита в дохід держави в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь позивача в сумі 30 грн., сплата яких підтверджується платіжним дорученням (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Чугуївтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з теплопостачання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Чугуївтепло» р/р 260086907 в ВАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ОКПО 35944142 заборгованість з теплопостачання в сумі 2643 грн. 99 коп., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи – 30 (тридцять) грн. та державне мито на користь держави в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: