Постанова № 27599836, 15.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6390/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Банг і Бонсомер»до Київської регіональної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство «Банг і Бонсомер» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 63 від 16.03.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Київська регіональна митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню із прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Колегією суддів встановлено, що Київською регіональною митницею була проведена невиїзна документальна перевірка ПАТ «Банг і Бонсомер»з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товару «Поліамід-6/6.6»за кодом 3908 10 00 90 за період з 01.03.2009 р. по 31.01.2012 р. За результатами перевірки складений акт № н/9/12/100000000/30109727 від 24.02.2012 р. (т.1 а.с. 16-20).

Під час перевірки відповідачем встановлено порушення вимоги щодо класифікації згідно УКТЗЕД товарів «Поліамід-6/6.6, що використовується для виробництва ковбасної оболонки», «Поліамід-6/6.6, що використовується для виробництва упаковки без прямого контакту з продуктами харчування», «Зразок товару, який являє собою поліамід-6.6/6.12, що використовується для виробництва упаковки, без прямого контакту з продуктами харчування», «Зразок товару, що являє собою поліамід-6/6.6 (100%), що використовується для виробництва упаковки, без прямого контакту з продуктами харчування». Відповідачем зроблений висновок, що декларантом допущено методологічну помилку -невірно визначено код УКТЗЕД товарів та невірно зазначено його в графах 33 ВМД, які подавались для митного оформлення за період з 12.03.2009 року по 04.11.2011 року, що призвело до порушення Закону України «Про митний тариф України»та не повної сплати податкових зобов'язань товариством по сплаті мита та по сплаті ПДВ.

На підставі акту перевірки від 24.02.2012р. Київською регіональною митницею було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 63 від 16.03.2012 р., яким визначено позивачу суму мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у розмірі 280 125,71 грн., у т.ч. 239 494,20 грн. основного платежу, 40 631,51 грн. штрафних санкцій (а.с. 11-12).

Позов мотивований тим, що зафіксовані відповідачем в акті перевірки порушення вимог чинного законодавства, на підставі яких прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Пунктом 12 статті 1 Митного кодексу України визначено, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. При цьому, згідно з п.14 ст.1 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Згідно із ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставами цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (ст. 1 Митного кодексу України).

Згідно із ст. 4 Закону України «Про Єдиний митний тариф», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 8 Закону України «Про Єдиний митний тариф»передбачено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної і декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

24.10.2011 року позивач подав вантажну митну декларацію № 100200000/2011/227825 (далі - ВМД) згідно якої, в режимі імпорту (ІМ-40) для вільного використання на митній території України було заявлено товар за кодом УКТ ЗЕД 3908 90 00 00 (гр. 33 ВМД) та документи необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких, зазначений в гр. 44 ВМД (копія ВМД додається).

З метою перевірки хімічного складу товару, його зразки було направлено на дослідження до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи. За результатами проведених досліджень (експертний висновок ЦМУЛДЕР від 18.11.2011 № 12.1-2405, лист ЦМУЛДЕР від 18.11.2011 № 19/1-12.1/6429-В) було встановлено, що якісний склад, зазначений в 31 графі ВМД, відповідає визначеному (полімер/сополімер аміду у первинній формі) (копії додаються).

Відповідачем було прийнято рішення про визначення коду товару від 06.12.2011 № КТ-100-5865-2011, за результатами якого, заявлений позивачем код товару 3908 90 00 00, залишено без змін.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що при декларуванні товару «Поліамід-6/6.6, що використовується для виробництва ковбасної оболонки», «Поліамід-6/6.6, що використовується для виробництва упаковки, без прямого контакту з продуктами харчування», «Зразок товару, який являє собою поліамід-6.6/6.12, що використовується для виробництва упаковки, без прямого контакту з продуктами харчування», «Зразок товару, що являє собою поліамід-6/6.6 (100%), що використовується для виробництва упаковки, без прямого контакту з продуктами харчування»декларантом допущено методологічну помилку, а саме -невірно визначено код УКТЗЕД товарів та невірно зазначено його в графах 33 ВМД (згідно переліку в акті перевірки), що призвело до порушення позивачем Закону України «Про Митний тариф України»та заниження податкових зобов'язань позивача по сплаті мита на суму 246 198,80 грн. та по сплаті ПДВ на суму 49 239,76 грн.

Відповідач наполягає, що відповідні товари не можуть класифікуватись за товарною позицією 3908 10 00 90 УКТ ЗЕД (ставка мита -5 %) з огляду на те, що згідно з УКТ ЗЕД поліаміди у первинних формах класифікуються у товарній позиції 3908. Відповідно до пояснень до товарної позиції 3908 УКТ ЗЕД, до цієї товарної позиції включаються поліаміди і їхні співполімери. Лінійні поліаміди відомі під назвою «найлони». Найважливішими поліамідами цього типу найлону є поліамід-6, поліамід-11, поліамід-12, поліамід-6.6, поліамід-6.9, поліамід-6.10 і поліамід-6.12, які класифікуються у товарній категорії 3908 10 00 згідно з УКТ ЗЕД (3908 10 00 10 -що використовуються для промислового складання моторних транспортних засобів, 3908 10 00 90 -інші). Усі інші поліаміди класифікуються у товарній під категорії 3908 90 00 00.

Відповідно до розділу 2 наказу Державної митної служби України «Про затвердження інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації»від 09.07.1997 № 307 при декларуванні товарів, що ввозяться на митну територію України, у графі 33 ВМД декларантом зазначається код товару за УКТЗЕД, а у графі 47 ВМД проводиться розрахунок податків та зборів, що підлягають сплаті.

Зокрема, у графі 47 ВМД при нарахуванні ввізного мита зазначається основа нарахування, розмір ставки мита, нарахована сума та спосіб платежу. Розмір ставки мита визначається Законом України «Про митний тариф України»для кожного товару, в залежності від коду такого товару згідно УКТ ЗЕД.

Таким чином, невірне заповнення графи 33 ВМД, а як наслідок, невірне декларування позивачем коду товару згідно з УКТ ЗЕД за ВМД, призвели до порушення вимог Закону України від 05.04.2001 № 2371-ІП «Про Митний тариф України»та призвели до заниження податкових зобов'язань ПАТ «Банг і Бонсомер»по сплаті мита.

Пунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платників податків в разі, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань , заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Крім того, згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу.

Відповідно до пунктів 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Отже, висновки відповідача про нарахування позивачу суму мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у розмірі 280 125,71 грн., у т.ч. 239 494,20 грн. основного платежу, 4 0631,51 грн. штрафних санкцій, є обґрунтованими.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, несе тягар доказування правомірності здійснених податкових донарахувань, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Під час розгляду справи відповідачем як суб'єктом владних повноважень надано достатні та належні докази правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 63 від 16.03.2012 р.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає адміністративний позов необґрунтованим, постанову суду першої інстанції такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню із ухваленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Банг і Бонсомер» - відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 20 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.