Постанова № 27599346, 16.11.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2012 р. Справа № 5023/757/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі -Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -Ульченко Л.П., дов.№110/12 від 15.05.2012 р. (копія у справі)

відповідача -Янко Д.Є., дов.№99 від 10.09.2012 р. (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплави», м. Харків (вх. №3159Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від «18»вересня 2012 року по справі №5023/757/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька атомна енергетична компанія», м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплави», с. Комуніст Харківського району Харківської області

про стягнення 159351,60 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 159351,60 грн. боргу за договором № 110111 купівлі-продажу, укладеного між сторонами 11.01.2011 року. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена. Пізніше, у березні 2012 року до суду першої інстанції надійшла заява про зменшення позовних вимог (вхідний № 819), в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 109351,60 грн. боргу, 2088,97 грн. 3% річних та 2187,03 грн. витрат по сплаті судового збору, яка була прийнята судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2012 (головуючий суддя Присяжнюк О.О., судді Жигалкін І.П., Лавренюк Т.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Сплави" на користь ТОВ "Запорізька атомна енергетична компанія" 109351,60 грн. боргу, 2088,97 грн. 3% річних, витрати по сплаті судового збору в сумі 2228,81 грн. та витрати на проведення судової експертизи в сумі 10311,00 грн.

Відповідач, ТОВ «Сплави»з рішенням господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2012 року по справі №5023/757/12, в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Представник відповідача в ході судового засідання повністю підтримала вимоги апеляційної скарги.

Позивач, ТОВ «Запорізька атомна енергетична компанія», у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2012 р. по справі №5023/757/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. При цьому, позивач зазначає, що рішення суду прийняте із суворим дотриманням норм матеріального і процесуального права, висновки суду повною мірою відповідають фактичним обставинам справи, жодне питання що мало значення для правильного вирішення спору, не залишилося поза увагою суду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала відзив на апеляційну скаргу.

14.11.2012 відповідач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Харківської області справи №5023/5075/12 за позовом ТОВ «Сплави»до ТОВ «Панорама-Люкс»та ТОВ «Запорізька атомна енергетична компанія»про визнання договору купівлі-продажу №110111 від 11.01.2011 р. недійсним.

Колегія суду апеляційної інстанції відхиляє клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, та з цього приводу зазначає, що відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. За змістом названої норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 11.01.2011 року між ТОВ «Запорізька атомна енергетична компанія»(продавець -позивач по справі) та ТОВ «Сплави»(покупець -відповідач по справі) було укладено договір купівлі-продажу №110111, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання поставити на адресу відповідача товар, зазначений в специфікації (додаток №1 до договору), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар на загальну суму 159 351,60 грн. (п. 1.1 - п.3.1).

За умовами договору покупець зобов'язався оплатити продавцю загальну вартість товару, вказану у п. 3.1 до 31.01.2012 р. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або іншим засобом, що не заборонено законодавством України (п. 3.3).

В свою чергу, продавець зобов'язався передати покупцю товар не пізніше 08.02.2011 р. (п. 3.4).

Позивач виконав в повному обсязі взяті на себе за договором зобов'язання, в установлені порядку та строки, а саме: передав уповноваженому представнику відповідача на підставі належним чином оформлених довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей обумовлений договором товар на суми 75326,40 грн., 32682,00 грн., 31195,20 грн. та 20148,00 грн., відповідно, всього на суму 159351,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №02021101 від 02.02.2011 р., №03021101 від 03.02.2011 р., №04021101 від 04.02.2011 р. та №07021101 від 07.02.2011 р. (т. 1, арк. 12-19).

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує факт отримання товару за спірним договором.

Проте, відповідач взяті на себе за договором зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В процесі розгляду даної справи судом першої інстанції було призначено судово-технічну експертизу договору, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.Засл.проф.Н.С.Бокаріуса, на предмет з'ясування питання щодо фальсифікації першого аркушу договору, який містить строк оплати за товар.

За висновками судової експертизи, примірник договору відповідача містить ознаки заміни аркуша, тим часом коли обидва аркуша договору позивача роздруковані послідовно один за одним і, до того ж, на відміну від примірника договору, наданого відповідачем, на однаковому папері.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, враховуючи висновок судово-технічної експертизи, суд бере до уваги примірник договору купівлі-продажу №110111 від 11.01.2011 р., наданий позивачем, із строком виконання зобов'язань до 31.01.2012 р.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу.

Статтею 638 Цивільного кодексу України, зокрема частиною 1, передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір купівлі-продажу №110111 від 11.01.2011 р. засвідчений підписами уповноважених осіб з обох боків та скріплений печатками обох підприємств -сторін по договору.

23.02.2012 року відповідач ТОВ «Сплави»частково виконав спірні зобов'язання за договором купівлі-продажу №110111 від 11.01.2011 р. перед позивачем, сплативши на користь останнього 50000,00 грн., про що свідчить виписка з рахунку ПАТ «ВТБ Банк»від 23.02.2012 р. з призначенням платежу «оплата за товари згідно договору купівлі-продажу №110111 від 11.01.2011 р.»

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення 109351,60 грн. боргу є цілком обґрунтованою.

Як вірно встановлено господарським судом, відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі і згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3% річних з простроченої суми боргу. Позивачем заявлено до стягнення 2088,97 грн. 3% річних, які правомірно було стягнуто судом першої інстанції.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що наведені відповідачем доводи в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2012 року по справі № 5023/757/12 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплави»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2012 року по справі № 5023/757/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 16 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гетьман Р.А.