Постанова № 27599342, 15.11.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. Справа № 5023/2539/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача - Фісатіді Г.Д. за довіреністю б/н від 31.05.2012 р.,

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - Ковальчук В. В. за довіреністю №012-ЦО від 24.10.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райз" (вх. № 2866Х/3-12 від 07.09.12) на рішення господарського суду Харківської області від 13.08.12 р. у справі № 5023/2539/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт", м. Харків

до 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

2.Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м. Київ

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.08.2012 у справі № 5023/2539/12 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено частково. В частині позовних вимог до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт" 5 500 000,00 грн. основного боргу, 234 950,00 грн. пені, 46 540,00 грн. 3% річних від суми заборгованості, 16 500,00 грн. інфляційних та судовий збір у розмірі 62 031,00 грн. В частині стягнення 117 450,00 грн. процентів за користування грошовими коштами в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2012 р., винесеною в порядку ст.89 ГПК України, виправлено технічну описку в рішенні господарського суду Харківської області від "15" серпня 2012 р.(як вбачається з матеріалів справи, господарський суд в даній ухвалі також допустив помилку, вказавши число "15" замість "13") у справі №5023/2539/12, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "1. У задоволенні клопотання 2-го відповідача про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 11.06.2012 р. про забезпечення позову відмовити. 2. Позов задовольнити частково. 3. В частині позовних вимог до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовити. 4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 152, код ЄДРПОУ 13980201, п/р 2600700110172 банк ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" в м. Києві, МФО 380054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт" (код ЄДРПОУ 34331634; адреса: 61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35, п/р 26001002345548 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528, м. Харків) 5 500 000,00 грн. основного боргу, 234 950,00 грн. пені, 46 540,00 грн. 3% річних від суми заборгованості, 16 500,00 грн. інфляційних та судовий збір у розмірі 62 031,00 грн. 5. В частині стягнення 117 450,00 грн. процентів за користування грошовими коштами в задоволенні позову відмовити".

Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" не погодилось з вказаним рішенням, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2012 р. у даній справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, вжиті заходи забезпечення позову скасувати.

Зокрема, скаржник зазначає, що процесуальні порушення полягають у порушенні територіальної підсудності справи, порядку звернення з позовом, незаконній зміні підстав та предмету спору, порядку залучення співвідповідачів і дослідження доказів, у неправомірності забезпечення позову.

2-й відповідач вважає, що судом першої інстанції не були створені необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, не з'ясовані обставини укладення поручительства, оскільки умовами договорів поставки забезпечення порукою не передбачено, крім того, вимоги позивача до ФОП ОСОБА_3 носили надуманий характер, оскільки це було зроблено виключно з метою штучної зміни її територіальної підсудності.

Також заявник скарги вважає, що 2-м відповідачем правомірно зупинено оплату товару, на який у постачальника відсутні відповідні документи (оригінали рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, атестатів або свідоцтв на товар та оригіналу сертифікату на насіння).

Крім того, скаржник зазначає, що згідно з актами взаємних розрахунків у сторін відсутні будь-які взаємні борги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" прийнято до провадження, призначено до розгляду на 11.10.2012 р.

Заявнику скарги запропоновано надати письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі, позивачу та 1-му відповідачу - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

На виконання зазначеної ухвали суду скаржник надав письмові пояснення (вх. №7840 від 08.10.2012 р.), в яких підтвердив вимоги апеляційної скарги та зазначив, що судом в порушення ст. 22 ГПК України була незаконно прийнята уточнена позовна заява, в якій позивач змінив предмет позову, підстави позову та склад відповідачів, та розглянута замість первісної позовної заяви. Також заявник вказав на те, що 1-го відповідача було визначено посиланням на завідомо припинений договір поруки.

Крім того, заявник скарги також вважає, що відмова суду першої інстанції 2-му відповідачу у розгляді його клопотань призвела до невірного застосування норм матеріального права.

09.10.2012 р. від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №7899), в якому він вважає, що рішення гоподарського суду Харківської області від 13.08.2012 р. у справі №5023/2539/12 є законним та обгрунтованим, тому підстави для скасування зазначеного рішення відсутні, просить рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2012 р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу 2-го відповідача - без задоволення.

Зокрема, позивач зазначає, що після уточнення позовних вимог він залишив одну з двох заявлених вимог, а саме стягнення заборгованості за договорами поставки №ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. та №ПКП-02/1202-17 від 17.02.2012 р. в сумі 5915440,00 грн., що, на його думку, спростовує твердження заявника скарги щодо зміни підстав та предмету позову.

Стосовно факту залучення судом в якості відповідача ПАТ "Компанія "Райз" позивач пояснив, що відповідно до норм діючого процесуального законодавства України позивач сам визначає коло відповідачів при подачі позову, тож в даному випадку до початку розгляду справи по суті ним було прийнято рішення про пред'явлення позову до основного боржника - ПАТ "Компанія "Райз" та до його пручителя -ФОП ОСОБА_3

11.10.2012 р. 2-й відповідач надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою його представника, також він просив суд витребувати у позивача та дослідити докази, зазначені у п.2.2.4, абз. 2 а.с. 4 апеляційної скарги, які не досліджувались судом першої інстанції.

Ухвалою апеляційного суду від 11.10.2012 р. клопотання 2-го відповідача в частині відкладення розгляду справи було задоволено, розгляд справи відкладено на 01.11.2012 р., 2-му відповідачу запропоновано уточнити заявлене клопотання в частині витребування від позивача доказів.

25.10.2012 р. позивач надав додаткові пояснення у справі (вх. №8313), в яких зазначив, що жодною нормою статей 598 -609, ч. 3 ст. 615, ч. 2 ст. 653 ЦК України (в яких йдеться про виключний перелік підстав припинення зобов'язань), не передбачено такої підстави для припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору, на підставі якого таке зобов'язання виникло.

Також позивач повідомив, що на цей час на виконання умов договорів товар підготовлений до поставки та буде поставлений 2-му відповідачу одразу ж після отримання за нього грошових коштів, як це передбачено договорами поставки.

Що стосується клопотання 2-го відповідача про витребування у позивача додаткових доказів, то позивач вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено 2-му відповідачу в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки всі обставини справи знайшли своє відображення в оскаржуваному рішенні, крім того, на думку позивача, суд першої інстанції абсолютно обґрунтовано зробив висновок, що сторона заявляє клопотання про витребування тих доказів, якими ця сторона обґрунтовує свої вимоги і заперечення. Діючим процесуальним законодавством не встановлено можливості витребування доказів, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги і заперечення. Оцінку наданим сторонами доказам надає суд, на підставі яких і виноситься рішення.

01.11.2012 р. 2-й відповідач на виконання ухвали апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р. надав для долучення до матеріалів справи копію рахунку №107П від 31.01.12, яку позивач надіслав 2-му, та супровідний лист від 31.01.2012 р. до рахунку, з якого вбачається, що позивач виписав рахунок на оплату товару згідно з договором ПКП-01/1201-24, а саме передоплату в розмірі 30% від суми договору -1350000,00 грн., а рахунок на другу частину передоплати позивач виставить після готовності насіння до відвантаження. (т. 2 а. с. 66 - 67).

01.11.2012 р. позивач надіслав клопотання (вх.8489) про відкладення розгляду справи на інший день в зв'язку з необхідністю надання додаткових обґрунтувань у справі, а також неможливістю присутності його представника в судовому засіданні, призначеному на цю дату.

Представник 1-го відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином.

В судове засідання 01.11.2012 р. з'явився представник 2-го відповідача та надав пояснення у справі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, вислухавши думку 2-го відповідача з приводу заявленого клопотання, дійшла висновку про оголошення перерви в розгляді справи до 11:30 год. 08.11.2012 р., про що було повідомлено позивачу в телефонному режимі (зателефоновано 07.11.2012 р. та запропоновано направити в судове засідання представника).

В судове засідання 08.11.2012 р. з'явились представники позивача та 2-го відповідача та надали пояснення у справі.

2-й відповідач надав заперечення на відзив позивача (вх. №8676) та лист (вх.8677) на підтвердження того, що після зміни керівника виконавчого органу ПАТ "Компанія "Райз" довіреність представника товариства Ковальчука В.В. №012-ЦО від 24.10.2011 р. не відкликалась та діє на даний час.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та 2-го відповідача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, доповнень до неї, відзиву на апеляційну скаргу, доповнень до апеляційної скарги та до відзиву на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Місцевим господарським судом було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" звернулось з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованості за договором лізингу в сумі 20 000,00 грн. та 5 915 440,00 грн. заборгованості за договорами поставки. Позов обґрунтовано тим, що товариство передало фізичній особі- підприємцю ОСОБА_3 в користування насіннєву лінію на підставі договору лізингу № 28 від 20.01.2012 р., проте, він не виконав взятих на себе зобов'язань щодо сплати платежів за користування. В свою чергу, насіннєву лінію було використано для поставок насіння сільськогосподарських культур.

Також господарський суд першої інстанції встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз" було укладено два договори поставки №ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. та № ПКП-02/1202-17 від 17.02.2012 р., відповідно до умов яких постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт") взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця (Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"), а 2-й відповідач - прийняти та оплатити насіння соняшнику.

В п.4.2. договорів поставки сторони встановили 100% передоплату:

- за договором поставки № ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. -30% вартості товару (900 000,00 грн.) -до 27.01.2012 р., 70% вартості товару (2 100 000,00 грн.) -в строк до 20.02.2012 р.;

- за договором поставки № ПКП-02/1202-17 від 17.02.2012 р. -50% вартості товару (2 250 000,00 грн.) в строк до 22.02.2012 р., 50% вартості товару (2 250 000,00 грн.) -до 01.03.2012 р.

На виконання зазначених умов договору 2-м відповідачем було сплачено передоплату в сумі 2 000 000,00 грн. (за договором поставки № ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р.).

Згідно з видатковими накладними №7П/23-02 від 23.02.2012 р., №16П/16-03 від 16.03.2012 р., №3/16-03 від 16.03.2012 р., №1П/17-03 від 17.03.2012 р. за договором поставки №ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. позивачем було здійснено часткову поставку товару на загальну суму 1 987 500,00 грн. (т. 1 а. с. 28-31).

Таким чином, залишок несплаченої вартості товару складає 5 500 000,00 грн.

16.05.2012 р. позивач надіслав на адресу 2-го відповідача претензію про стягнення заборгованості в сумі 5 500 000,00 грн. (т. 1 а.с.26-27).

Оскільки позивач не отримав передплату за товар в повному обсязі у встановлені строки, ним на суму боргу були нараховані пеня, 3% річних, індекс інфляції та проценти за користування чужими грошовими коштами.

17.02.2012 р. між позивачем та ФОП ОСОБА_3 (1-м відповідачем) було укладено договір поруки, за яким 1-й відповідач поручився перед позивачем за виконання Приватним акціонерним товариством "Компанія "Райз" взятих на себе зобов'язань за вказаними договорами поставки.

В зв'язку з укладенням договору поруки позивач просив стягнути всю суму боргу з поручителя -1-го відповідача.

До початку розгляду справи по суті позивач надав господарському суду уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути солідарно з 1-го та 2-го відповідачів заборгованість за договорами поставки №ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. та № ПКП-02/1202-17 від 17.02.2012 р., а саме: 5 500 000,00 грн. основного боргу, 234 950,00 грн. пені, 46 540,00 грн. -3% річних, 16 500,00 грн. інфляційних, 117 450,00 грн. -проценти за користування чужими грошовими коштами, а всього -5 915 440,00 грн.

11.06.2012 р. позивач надав до господарського суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну 2-му відповідачу кукурудзу у кількості 4079614 кг загальною вартістю 5 915 440,00 грн., яка знаходиться на зберіганні у ТДВ "Гадяцький елеватор".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2012 р. клопотання позивача було задоволено та накладено арешт на вищезазначене майно, що належить 2-му відповідачу.

06.08.2012 р. 2-й відповідач надіслав до господарського суду першої інстанції клопотання про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 11.06.2012 р. про забезпечення позову.

Під час розгляду справи 13.08.2012 р. у задоволенні клопотання 2-го відповідача про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 11.06.2012 р. про забезпечення позову було відмовлено.

Також місцевий господарський суд, посилаючись на ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно з якою порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, та пункт 3.3. договору поруки, в якому встановлено, що порука припиняється у випадку непред'явлення кредитором позову до поручителя протягом одного місяця з дня настання строку виконання зобов'язання, та приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду доказів звернення до поручителя - 1-го відповідача з позовом протягом встановлених строків, в зв'язку з чим порука припинилася, не знайшов підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості солідарно з 1-го відповідача.

Таким чином, місцевий господарський суд, посилаючись на те, що сума заборгованості 2-м відповідачем не сплачена, що 2-й відповідач не надав на вимогу суду докази виконання своїх зобов'язань, приймаючи до уваги доведеність факту порушення 2-м відповідачем умов договорів поставки та діючого законодавства, та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 554, 559, 610, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з 2-го відповідача 5 500 000,00 грн. основного боргу, 234 950,00 грн. пені, 46 540,00 грн. -3% річних, 16 500,00 грн. інфляційних.

Дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів не погодилась з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт" до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" та стягнення з нього 5 500 000,00 грн. основного боргу, 234 950,00 грн. пені, 46 540,00 грн. -3% річних, 16 500,00 грн. інфляційних з наступних підстав.

Стосовно порушень норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що у поданому 07.06.2012 р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт" позові були заявлені вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_3 20000,00 грн. заборгованості за договором лізингу №28 від 20.01.2012 р., укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_4, а також про стягнення 5915440,00 грн. заборгованості за договорами поставки насіння сільськогосподарських культур №№ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. та ПКП-02/1202-17 від 17.02.2012 р., укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт" та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз".

У позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт" (вх. №2539/12 від 07.06.2012 р.) в якості відповідача (2-го відповідача) Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" не зазначено, та, відповідно, відсутні й вимоги позивача до ПАТ "Компанія "Райз".

В той же день Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт" подало до господарського суду уточнену позовну заяву (вх. №11459), в якій вже заявлені вимоги до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договорами поставки насіння сільськогосподарських культур №№ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. та ПКП-02/1202-17 від 17.02.2012 р.

В прохальній частині цієї заяви позивач просить стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_3 та з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" суму заборгованості за невиконання договорів поставки №ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. та №ПКП-02/1202-17 від 17.02.2012 р., а саме: 5 500 000,00 грн. основного боргу, 234 950,00 грн. пені, 46 540,00 грн. 3% річних, 16 500,00 грн. інфляційних збитків, 117 450,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, а всього 5 915 440,00 грн. та 65 640,00 грн. судового збору.

З тексту уточненої позовної заяви вбачається, що позивач з прохальної частини заяви видалив вимогу про стягнення з ФОП ОСОБА_3 20000,00 грн. заборгованості за договором лізингу №28 від 20.01.2012 р.

Відповідно до ст.22 ГПК України до початку розгляду справи по суті позивач має право змінити, виключно, або предмет, або підставу позову, шляхом подання письмової заяви. Одночасна заміна предмету і підстав не допускається.

Згідно з абз. 1 п. 3.11. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. "ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову" .

Відповідно до абз. 3 п. 3.12. зазначеної Постанови "Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову -це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку".

В апеляційній скарзі представник ПАТ "Компанія "Райз" зазначає про те, що ніякого відношення до спору за договором лізингу між позивачем та ФОП ОСОБА_4 компанія не мала і не має, а зазначення договорів №ПКП 01/1201/24 та №ПКП02/1202/17 у позові до особи (лізингоодержувача, поручителя) недостатньо для додержання норм ст. 22 ГПК України, якщо згодом з'являються інші позовні вимоги до нового відповідача.

Отже, спочатку позов було заявлено з одних підстав та до однієї особи -позивач посилався на договір лізингу, укладений між позивачем та невідомим ПАТ "Компанія "Райз" ФОП ОСОБА_4 та просив стягнути борг з ФОП ОСОБА_3, потім шляхом подання уточненої позовної заяви позивач змінив підстави, предмет та склад відповідачів - посилався на договори підставки насіння, просив стягнути борг за невиконання умов цих договорів поставки насіння та залучив до справи 2-го відповідача у спосіб, не передбачений законом (ст. 24 ГПК України).

Таким чином, місцевий господарський суд не розглядав первісну позовну заяву про стягнення з ФОП ОСОБА_3 20000,00 грн. заборгованості за договором лізингу №28 від 20.01.2012 р., укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_4, а також про стягнення 5915440,00 грн. заборгованості за договорами поставки №№ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. та ПКП-02/1202-17 від 17.02.2012 р., укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт" та Публічним акціонерним товариством "Компанія "Райз", а розглянув уточнену позовну заяву про стягнення з ФОП ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" солідарно заборгованості за договорами поставки №ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. та №ПКП-02/1202-17 від 17.02.2012 р. в сумі 5915440,00 грн.

Щодо порушень норм матеріального права.

Як встановлено з матеріалів справи, вимоги позивача є вимогами про стягнення суми попередньої оплати, на яку нараховано пеню,3% річних, інфляційні втрати та проценти за користування чужими грошовими коштами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд невірно дослідив обставини справи та неправомірно застосував до спірних правовідносин відповідні положення чинного законодавства.

До відносин з попередньої оплати товару застосовуються спеціальні норми ст. 693 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін), або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3). Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, статтями 693 та 538 ЦК України передбачені особливості щодо взаємовідносин сторін у разі, якщо за умовами договірних відносин сторони передбачили здійснення попередньої оплати, а частина 3 статті 538 ЦК України передбачає вичерпний перелік можливих дій продавця у випадку нездійснення покупцем передоплати: зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, або виконати зобов'язання на свій ризик і звертатися до господарського суду про стягнення з покупця суми заборгованості за фактично переданий товар.

Твердження ж позивача щодо того, що статтею 538 ЦК України не передбачено вичерпного переліку можливих дій продавця у випадку нездійснення попупцем передоплати, а лише передбачено право кредитора обирати запропоновані моделі поведінки на свій розсуд, а також, що положення цієї статті не скасовують право кредитора вимагати від боржника належного виконання його обов'язку згідно умов договору, на думку колегії суддів, є довільним трактуванням вищенаведених положень чинного законодавства.

Колегія суддів при цьому вважає за необхідне зазначити, що стаття 538 ЦК України не передбачає такої дії як звернення до суду з позовом про стягнення сум попередньої оплати за умови невиконання свого обов'язку по передачі товару, цією статтею не зазначено, що продавець (у даному разі -позивач) має право на здійснення і інших дій, передбачених чинним законодавством (що, в такому разі, могло б свідчити про те, що зазначені у частині 3 названої статті підстави не є вичерпними).

Системний аналіз вищенаведених положень чинного законодавства та фактичних обставин справи свідчить про те, що місцевий господарський суд дійшов неправомірного висновку щодо наявності у 2-го відповідача перед позивачем заборгованості за договорами поставки №ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. та №ПКП-02/1202-17 від 17.02.2012 р., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі - актами звірки взаємних розрахунків між позивачем та 2-м відповідачем (т. 1 а. с. 106-107).

Таким чином, позивачем не здійснено передбачених частиною 3 статті 538 ЦК України дій щодо виконання свого обов'язку за вищезазначеними договорами, а тому колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати за договорами поставки №ПКП-01/1201-24 від 24.01.2012 р. та №ПКП-02/1202-17 від 17.02.2012 р. є незаконною, та такою, що не підлягає задоволенню, а відтак, задоволенню не підлягають і вимоги про стягнення нарахованих на таку суму попередньої оплати сум пені, 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування чужими грошовими коштами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи 2-го відповідача, викладені в апеляційній скарзі, грунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належним чином, тоді як місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2012 р . - скасуванню.

Стосовно питання заходів по забезпеченю позову колегія судів вважає, що в зв'язку з відсутністю заборгованості 2-го відповідача перед позивачем та відсутністю підстав для задоволення позову, ухвала господарського суду Харківської області від 11.06.2012 р. про забезпечення позову, якою були вжиті заходи по забезпеченню позову у вигляді накладення арешту на майно, що належить 2-му відповідачу, також підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.08.2012 р. у справі №5023/2539/12 (з урахуванням ухвали суду від 17.08.2012 р. про виправлення описки) скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт" (код 34331634; 61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35, п/р 26001002345548 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528, м. Харків) на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 152, код 13980201, п/р 2600700110172 банк ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" в м. Києві, МФО 380054) 32190,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Заходи по забезпеченню позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2012 р., скасувати.

Повний текст постанови складено 13.11.2012 р.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Гетьман Р.А.