Постанова № 27599184, 20.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.12 Справа № 5015/3524/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації

на рішення господарського суду Львівської області від 19.09.2012р.

у справі № 5015/3524/12

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Старий Самбір

до відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації, м.Старий Самбір

про стягнення заборгованості в сумі 4960,00 грн.,

з участю представників :

від скаржника -не з»явився

від позивача -ОСОБА_2

В ході судового засідання позивачу права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Скаржник належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.09.2012р. у справі № 5015/3524/12 (суддя Матвіїв Р.І.) задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Старий Самбір та стягнуто з відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації, м.Старий Самбір 4960,00 грн. боргу та 1609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач -відділ освіти Старосамбірської районної державної адміністрації подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано те, що договір, на підставі якого грунтуються вимоги позивача втратив свою чинність 01.01.2012р. Крім того, як зазначає скаржник, за 2011 рік усі розрахунки за договором з позивачем проведено, кредиторська заборгованість відсутня, зобов»язання сторін виконані, що підтверджується довідкою відділу освіти від 02.10.2012р. № 946/01-09.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

4 березня 2011 року між Відділом освіти Старосамбірської РДА (замовником згідно договору) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (учасником згідно договору) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 74.

Відповідно до п.1.1 договору учасник (позивач у справі) зобов'язався у 2011 році поставити замовнику (відповідачу у справі) товари (м'ясо свіже код класифікатора 15.11.1), а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі товари.

Місцем поставки товарів, відповідно до п. 5.1 договору, є дошкільні навчальні заклади № 1 та № 2.

На підставі рішення Старосамбірської міської ради Старосамбірського району Львівської області від 24.12.2010 року № 66 "Про розгляд листа Старосамбірської районної адміністрації № 285/01-25 на п. 20, п. 25, п. 31 № 14/0/6-10 від 15.09.2010 року щодо передачі приміщення дитячих навчальних закладів із штатними працівниками на баланс відділу освіти райдержадміністрації" на баланс відділу освіти Старосамбірської райдержадміністрації передано приміщення дошкільних навчальних закладів міста Старий Самбір із штатними працівниками.

Згідно Акту приймання-передачі від 30.12.2010 року на підставі наказу від 30.12.2011 року, дошкільні навчальні заклади № 1 та № 2 м. Старий Самбір передано на баланс Відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації.

На підставі накладних № 1 від 04.01.2011 року на суму 930 грн., № 2 від 04.01.2012 року на суму 930 грн., № 5 від 12.01.2012 року на суму 2170 грн. та № 6 від 24.01.2012 року на суму 930 грн. позивач поставляв дошкільним навчальним закладам № 1 та № 2 м'ясо свіже загальною вартістю 4960 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.1 договору № 75 від 04.03.2011 року розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником накладної на оплату товару, або підписання сторонами акта.

Станом на день подання позовної заяви борг відповідача становив 4960 грн. 00 коп.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, згідно ст. 691 ЦК України.

У відповідності до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 4960,00 грн.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4960,00 грн. є обгрунтованими.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 19.09.2012р. у справі № 5015/3524/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Повний текст постанови складено «21»листопада 2012р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.