Рішення № 27598604, 12.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/13480-2012 12.11.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк»ДоПублічне акціонерне товариство «Будшляхмаш»Третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Одеський портовий холодильник"Третя особа-2 без самостійних вимогна предмет спору на стороні відповідача Компанія «Карлсбад Ентерпрайсіз Лімітед»(Carlsbad Enterprises Limited)ПроВизнання недійсним правочину відчуження акцій Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача -Кириченко О.Ю. дов б/н від 05.10.2012р. до 05.10.2013р.

Від відповідача -Бешлега А.В. дов. № 26 від 26.06.2012р. до 26.06.2013р.

Від третьої особи-1 - не з'явився

Від третьої особи-2 - Крикривцев В.І., дов. від 05.11.2012р. до 23.01.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Будшляхмаш" про визнання недійсним правочину щодо відчуження акції ПАТ "Одеський Портовий Холодильник".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року порушено провадження по справі № 5011-58/13480-2012, розгляд справи призначено на 24.10.2012 року та залучено до участі у справу третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Одеський Портовий Холодильник".

24.10.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

24.10.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Компанію "Карлсбад Ентерпрайсіз ЛТД".

24.10.2012 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

24.10.2012 року представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

24.10.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті поданого клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

Представник позивача надав суду усні пояснення щодо поданого клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. В усних поясненнях проти клопотання не заперечив.

Клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача буде розглянуто судом на наступному судовому засіданні.

Заява про забезпечення позову буде розглянута судом на наступному судовому засіданні.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2012 року розгляд справи відкладено на 05.11.2012 року.

31.10.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

31.10.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

05.11.2012 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

05.11.2012 року представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

У судовому засіданні розглядається клопотання про залучення до участі у справі третю особу яка не заявляє самостійних вимог.

Представник відповідача надав суду усні пояснення щодо клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. В усних поясненнях представник відповідача клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача підтримав.

Представник позивача надав суду усні пояснення щодо клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог. В усних поясненнях проти клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача не заперечив.

В судовому засіданні, суд ухвалив задовольнити клопотання про залучення третьої особи -2 без самостійних вимог на стороні відповідача - Компанію "Карлсбад Ентерпрайсіз Лімітед".

Представник відповідача надав суду для огляду документи по справі.

05.11.2012 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду документи по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справу. Заявлене клопотання підтримав у повному обсязі.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом задоволено.

В зв'язку з неявкою третьої особи-1 та необхідністю витребування документів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 року на підставі п.п.1,3 ч.1 ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.11.2012 року.

12.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

12.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

12.11.2012 року представники позивача, відповідача та третьої особи-2 у судове засідання з'явились.

12.11.2012 року представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник позивача передав представнику третьої особи-2 примірник позовної заяви з додатками.

12.11.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті поданого відзиву на позовну заяву.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення щодо наявного у позивача майно на яке відповідач може звернути стягнення.

У судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи-2 проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

У судовому засіданні розглянуто клопотання позивача про забезпечення позову.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до приписів статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Суд відзначає, що заявником не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими положення ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість застосування заходів до забезпечення позову.

З огляду на викладене, подана позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому правові підстави для вжиття визначених позивачем заходів до забезпечення позову відсутні.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 12.11.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(надалі -Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Будшляхмаш»(надалі -Відповідач) про визнання недійсним правочину щодо відчуження акцій ПАТ «Одеський Портовий Холодильник».

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що з відкритих джерел інформації, а саме з офіційного сайту Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку», йому було відомо, що ПАТ «Будшляхмаш»станом на четвертий квартал 2011 року було власником акцій ПАТ «Одеський портовий холодильник»в кількості 14 990 062 шт. номінальною вартістю 3 747 515, 50 грн., що складає 24, 9834% від загальної кількості емітованих ПАТ «Одеський портовий холодильник»акцій (http://www.smida.gov.ua/db/ owners/05529900/2011/4). В той же час, станом на перший квартал 2012 року за публічною інформацією, розміщеною на офіційному сайті Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку», ПАТ «Будшляхмаш»вже не значиться серед власників акцій ПАТ «Одеський портовий холодильник»(http://www.smida.gov.ua/db/ owners/05529900/2012/1), а отже Відповідач здійснив відчуження зазначених акцій в першому кварталі 2012 року, тобто під час або відразу після винесення судового рішення про стягнення з ПАТ «Будшляхмаш»суми боргу в розмірі 1 097 000 доларів США боргу по кредиту, що еквівалентно 8 764 810, 60 грн.; 136 291, 67 доларів США пені за прострочення сплати відсотків, що еквівалентно 87 729, 28 грн.; 38 940, 61 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 2 580, 64 грн. інфляційних збитків за прострочення сплати кредиту; 43 043, 85 грн. інфляційних збитків за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 47 851, 60 грн. судових витрат на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2012 р. по справі № 43/378-22/286). Таким чином, Позивач вважає, що Відповідач умисно здійснив відчуження зазначених активів, а саме акцій ПАТ «Одеський портовий холодильник»в кількості 14 990 062 шт. номінальною вартістю 3 747 515, 50 грн., що складає 24, 9834% від загальної кількості емітованих ПАТ «Одеський портовий холодильник»акцій, з метою подальшого не виконання судового рішення. У зв'язку з цим, Позивач просить суд визнати недійсним правочин щодо відчуження ПАТ «Будшляхмаш»акцій ПАТ «Одеський портовий холодильник»в кількості 14 990 062 шт. номінальною вартістю 3 747 515, 50 грн., що складає 24, 9834% від загальної кількості емітованих ПАТ «Одеський портовий холодильник»акцій.

24.02.2012 р. між ПАТ «Будшляхмаш»та Компанією «КАРЛСБАД ЕНТЕРПРАЙЗІС ЛІМІТЕД»(CARLSBAD ENTERPRISES LIMITED), при посередництві ТОВ «ДІ 'ЕН'КЕЙ КАПІТАЛ», був укладений Договір № БВ-64/12-1 купівлі-продажу цінних паперів, який оспорює ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2, 1.3. Договору ПРОДАВЕЦЬ (Відповідач) зобов'язується передати у власність ПОКУПЦЯ (третьої особи-2) цінні папери, а саме акції прості іменні у бездокументарній формі ПАТ «Одеський портовий холодильник», код ЄДРПОУ 05529900, номінальною вартістю 0, 25 грн., в кількості 14 990 062 шт., за ціною 5 823 450, 00 грн., без ПДВ, а ПОКУПЕЦЬ (третя особа-2) зобов'язується прийняти вказані цінні папери і сплатити за них суму, на умовах, передбачених цим договором.

Актом приймання-передачі акцій від 27.02.2012 р. ПРОДАВЕЦЬ (Відповідач) здійснив перереєстрацію зазначених цінних паперів на особовий рахунок ПОКУПЦЯ (третя особа-2) в реєстрі власників цінних паперів.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2010 р. по справі № 43/378-22/286, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 р. (справа за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»до ПАТ «Будшляхмаш», третя особа Компанія «АЙВЕКС ІНК.»(IVEX INC.) про стягнення заборгованості за кредитним договором), з ПАТ «Будшляхмаш»на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»стягнуто 1 097 000 доларів США боргу по кредиту, що еквівалентно 8 764 810, 60 грн.; 136 291, 67 доларів США пені за прострочення сплати відсотків, що еквівалентно 87 729, 28 грн.; 38 940, 61 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 2 580, 64 грн. інфляційних збитків за прострочення сплати кредиту; 43 043, 85 грн. інфляційних збитків за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 47 851, 60 грн. судових витрат. Вказані судові рішення залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2012 р.

Посилаючись на вказані судові рішення, а також на положення ст.ст. 1, 25, 27, 32 Закону України «Про виконавче провадження», Постанову Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», позивач просить суд визнати зазначений Договір недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки він був укладений Відповідачем у першому кварталі 2012 р. з умисною метою відчуження активів з метою подальшого невиконання рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2010 р. по справі № 43/378-22/286, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується

прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"від 06.11.2009 р. № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день укладення спірного Договору від 24.02.2012 р. Відповідач був власником відчужуваного ним пакету акцій, сторонами Договору було досягнуто згоди про усі істотні умови, а сам Договір укладений у встановленій законом формі.

Позивачем не надано суду доказів, що на момент відчуження акцій за спірним договором, Господарським судом м. Києва виносилася ухвала про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Відповідача в рамках розгляду справи № 43/378-22/286.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач належними та допустимими доказами не довів, що укладаючи Договір купівлі-продажу акцій від 24.02.2012 р. Відповідач мав на меті відчуження активів саме з метою подальшого невиконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 43/378-22/286.

Крім того, укладення і виконання спірного Договору відбулося 24.02.2012 р., тобто до вступу у законну силу рішення по справі № 43/378-22/286.

Суд не приймає твердження Позивача про невідповідність спірного Договору ст.ст. 1, 25, 27, 32 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження по примусовому виконанню Господарського суду м. Києва по справі № 43/378-22/286 від 27.01.2012 р. було відкрито 07.08.2012 р., тобто після фактичного укладання і виконання сторонами спірного правочину.

Таким чином суд приходить до висновку відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 19.11.2012 року

Суддя О.Є. Блажівська