Рішення № 2759423, 12.11.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.08 Справа № 18/121/08-22/169/08-18/219/08

Суддя Носівець В.В.

за позовом спільного українсько-німецького підприємства “САКСОНІЯ ГМБХ” (69095, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 111-А)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 14079,89 грн. - заборгованості та 1661,30 грн. - пені,

Суддя Носівець В.В.

представники сторін:

від позивача: Заіка О. І. (довіреність б\н від 25.06.2008р.)

від відповідача: не прибув.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 01.07.2008 року звернулось спільне українсько-німецьке підприємство “САКСОНІЯ ГМБХ” з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 14079,89 грн. - заборгованості та 1661,30 грн. -пені, на підставі Договору суборенди №103 від 09.10.2006р., та ст. ст. 525, 526, 527, 610, 612 ЦК України і ст. ст.173,192,216 ГК України.

Ухвалою суду від 07.07.2008 року порушено провадження у справі №18/121/08, судове засідання призначено на 13.08.2008 р. Ухвалою суду від 13.08.2008 року, розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, був відкладений до 01.09.2008 року. Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 01.09.2008р. за №1355 матеріали справи № 18/121/08 передано на розгляд судді Скидановій Ю.О. Ухвалою суду від 01.09.2008 року матеріали справи №18/148/08 прийнято до провадження суддею Скидановою Ю.О., справі присвоєно №18/121/08-22/169/08, судове засідання призначено на 25.09.2008 року. Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 25.09.2008р. за №1523 матеріали справи № 18/121/08-22/169/08 передано на розгляд судді Носівець В.В. Ухвалою суду від 25.09.2008 року матеріали справи № 18/121/08-22/169/08 прийнято до провадження, справі присвоєно № 18/121/08-22/169/08-18/219/08, судове засідання призначено на 12.11.2008 року.

Позивач підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві, просить задовольнити їх у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за Договором суборенди нежитлового приміщення №103 від 09.10.2006 року у розмірі 14079,89 грн. та пеню у розмірі 1661,30 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув, належного представника не направив, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У судовому засіданні 12.11.2008 року, за згодою представника позивача, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором оренди №354 державного комунального майна м. Запоріжжя від 25.11.1994 року спільне українсько-німецьке підприємство “САКСОНІЯ ГМБХ” (Орендар, позивач у справі) прийняв у строкове платне володіння і користування цілісний майновий комплекс Будинку побуту „Ювілейний” за адресою: пр. Леніна, 111-А (п.п.1.1 Договору).

Згідно з п.1.8 Договору оренди сторони дійшли згоди, що Орендар має право передавити об'єкт оренди в субаренду без письмової згоди Орендодавця.

09.10.2006р. позивач (Орендар) уклав з СПД ОСОБА_1 (Суборендар, відповідач у справі) договір суборенди №103, згідно з яким Орендар передав, а Суборендар прийняв в строкове платне володіння і користування нежитлове приміщення загальною площею 27,1 кв.м., яке складається з трьох приміщень і розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 111 (п.1.1 Договору). Відповідно до п. 2.1 Договору вступ суборендаря у володіння та користування нежитловим приміщенням наступає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту приймання-передачі приміщень. Факт передачі нежитлових приміщень в суборенду підтверджується актом прийому-передачі нежитлових приміщень площею 27,1 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 111-А від 14.10.2006р., підписаним сторонами.

Згідно п.2.2 Договору суборендар володіє і користується вищезазначеними приміщеннями на протязі строку дії даного договору суборенди, разом з тим, пунктом 10.1 Договору, сторони обумовили, що даний договір є реальним і діє до 20 вересня 2007 року. До того ж, п.2.3 Договору сторони передбачили, що після закінчення дії догвоору суборенди, суборендар зобов'язаний протягом 5-ти календарних днів повернути приміщення за відповідним актом приймання-передачі. Приміщення вважається повернутим орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Розділом 3 Договору встановлений порядок внесення суборендної плати та розрахунків за договором.

Суборендна плата за перший місяць складає 46,80 грн. Суборендна плата за кожен наступний місяць розраховується орендарем шляхом коригування розміра місячної суборендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Поверх суборендної плати суборендар сплачує окремо у строк, установлений договором експлуатаційні витрати, електроенергію та відшкодування комунальних послуг. Сума суборендної плати, експлуатаційні витрати, відшкодування вартості спожитої електроенергії та комунальних послуг перераховуються суборендарем на розрахунковий рахунок орендаря щомісячно, але не пізніше 3-х банківських днів з момента отримання рахунка на оплату. (п.п. 3.2, 3.3, 3.4, 3.6).

Згідно з п. 3.7 Договору суборендна плата нараховується, в разі припинення строку дії договору або його дострокового розірвання, по день фактичної передачі орендованого приміщення орендарю по акту приймання-передачі.

29.03.2007р. між орендарем та суборендарем була укладена додаткова угода до договору суборенди від 09.10.2006 р. № 103, якою пункт 3.2 договору викладено у наступній редакції:

“суборендна плата за березень 2007 року згідно даної додаткової угоди складає 390,63 грн. без ПДВ. Розрахунок суборендної плати здійснюється згідно орендних ставок затверджених Запорізькою міською радою...”

На виконання умов Договору суборенди №103 від 09.10.2006 р. та додаткової угоди від 29.03.2007 р., позивач направив відповідачу рахунки за суборенду приміщення за період з січня 2007 року по січень 2008 року на загальну суму 21512,24 грн.

Як свідчать матеріали справи, вищезазначені рахунки були отримані відповідачем, але не оплачені у повному обсязі.

В судовому засіданні з'ясовано, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не належним чином, сплативши на користь позивача 8348,28 грн.

Заборгованість у розмірі 14079,89 грн. залишилась несплаченою.

Оцінивши надані докази, суд вважає, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 762 ЦК України, передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача заборгованість по Договору суборенди за період з січня 2007 року по січень 2008 року на момент розгляду спору складає 14079,89 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу саме за вказаний вище період - підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є сума 12186,53 грн., заявлена до стягнення за період з січня 2007 року по грудень 2007 року, виходячи з наступного:

Як було зазначено вище, відповідно до п. 3.7 Договору, в разі припинення строку дії договору або його дострокового розірвання, плата за суборенду нараховується, по день фактичної передачі орендованого приміщення орендарю по акту приймання-передачі.

Згідно пояснень позивача, відповідач акт приймання-передачі приміщень не оформив та приміщення орендарю не передав.

У той же час, відповідно до п.2.2. Договору оренди № 354 державного комунального майна м. Запоріжжя від 25.11.1994 року, на підставі якого і укладено договір суборенди №103 від 09.10.2006 року, Договір оренди припиняється у разі, зокрема, викупу об'єкта оренди.

Як свідчать матеріали справи, 29.11.2007 року між позивачем (орендар) та управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради (орендодавець) укладено договір № 224 купівлі-продажу обєкта комунальної власності, відповідно до умов якого орендарю передано у власність цілісний майновий комплекс будинку побуту „Ювілейний”, який розташований за адресою: 69095, м. Запоріжжя, пр.Леніна,111. За умовами даного договору він набрав чиності 29.12.2007 року.

Таким чином, з 29.12.2007 року припинив свою дію Договір оренди № 354 державного комунального майна м. Запоріжжя від 25.11.1994 року, а відповідно і Договір суборенди №103 від 09.10.2006 року, виходячи з умов самого Договору оренди і приписів ч.2 ст. 774 ЦК України.

Отже, і стягнення суборендної плати за січень 2008 року, є безпідставним.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача суборендних платежів у розмірі 12186,53 грн. за період з січня 2007 року по грудень 2007 року. Вимога про стягнення з відповідача 1893,36 грн. суборендної плати за січень 2008 року є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення сплати суборендних платежів з 02.07.2007 року по 31.05.2008 року у розмірі 1661,30 грн.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору,…, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п.8.2 Договору суборенди, обумовили, що суборендна плата та інші платежі, передбачені Договором, сплачені несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 1661,30 грн. підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума пені у розмірі 1068,39грн. Вимога позивача про стягнення з відповідача пені по рахунку, виставленому за січень 2008 року є необґрунтованою, зважаючи на викладене вище. Вимога про стягнення пені у розмірі 463,79грн. не підлягає задоволенню, оскільки її, в порушення вимог ст. 232 Господарського кодексу України, нараховано більше ніж за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1068,39грн.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент.код НОМЕР_1; р/р відсутні) на користь спільного українсько-німецького підприємства “САКСОНІЯ ГМБХ” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 111-А; код ЄДРПОУ 19364710; п/р № 26004976712373 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623) 12186 (дванадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 53 коп. основного боргу, 1068 (одну тисячу шістдесят вісім) грн. 39 коп. пені, 132 (сто тридцять дві) грн. 55 коп. державного мита та 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець