Рішення № 27593331, 19.11.2012, Микитівський районний суд м. Горлівки

Справа № 0534/6787/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Федорченко О.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Кузнецова М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки

про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача - Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»на свою користь у відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я професійними захворюваннями - вібраційна хвороба першої стадії, синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок; пневмоконіоз, вузликова форма 1/1, р/р, пізнорозвинувшийся, хронічний бронхіт, легенева недостатність 1-2 ступеню, в сумі 20 000 грн., зазначивши, що з 02.08.1977р. по 14.01.1982р. він працював на шахті ім. В.І. Леніна ВО «Артемвугілля», а з 01.02.1982р. по 20.10.1992р. працював на ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»на різних посадах з повним робочим днем під землею. Під час роботи на підприємстві відповідача в небезпечних, важких і шкідливих умовах праці він отримав хронічні професійні захворювання - вібраційна хвороба першої стадії, синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок; пневмоконіоз, вузликова форма 1/1, р/р, пізнорозвинувшийся, хронічний бронхіт, легенева недостатність 1-2 ступеню. Висновком МСЕК від 16.07.2008 року йому вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності в зв'язку з хронічним професійним захворюванням - вібраційною хворобою. Висновком МСЕК від 26.07.2010р. йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності безстроково за сукупністю: повторно 25% - у зв'язку з вібраційною хворобою, а також вперше 40% - у зв'язку з хронічним професійним захворюванням - пневмоконіозом та ІІІ група інвалідності. В зв'язку з отриманими хронічними професійними захворюваннями йому спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він переживає та морально страждає з приводу пошкодження його здоров'я, порушення його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, в порушенні відносин з оточуючими людьми, що потребує він нього додаткових зусиль для організації його життя. Він зазнає фізичного болю в легенях та верхніх кінцівках, при фізичному навантаженні, змінах погодних умов, які в період загострень бувають нестерпними, обмежена його рухова активність. Він відчуває постійну слабкість, задуху та швидку втомлюваність, що порушує його спокій та відпочинок. Все це негативно позначилось на його характері, взаємостосунках з оточуючими, він змушений відмовитися від активного відпочинку з сім'єю, мало уваги приділяє облаштуванню побуту, оскільки не може виконувати звичайну фізичну роботу вдома. Моральні страждання пов'язані напряму з його фізичним станом, полягають у постійному душевному хвилюванні, переживанні за стан здоров'я, психологічному хвилюванні, оскільки він став інвалідом, прогноз лікарів щодо його повного видужання є несприятливим. Його не залишає відчуття провини перед сім'єю, оскільки він не може матеріально забезпечувати свою родину, з годувальника перетворився на утриманця, що принижує його чоловічу гідність. Вважає, що відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України, відповідач, як роботодавець, повинен нести відповідальність за спричинену йому моральну шкоду, яку він оцінює у 20 000 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію паспорту, копію трудової книжки, копії Актів розслідування хронічного професійного захворювання б/н від 22.05.1992р. та № 15 від 23.06.2010р., копії довідок МСЕК від 16.07.2008р., 26.07.2010р. про встановлення ступенів втрати професійної працездатності та інвалідності, копії висновків лікарсько-експертної комісії КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»від 24.07.2008р. № 2346 та від 11.06.2010р. № 1021, копії виписок з амбулаторної картки та історій хвороби різних лікарських установ про незадовільний стан свого здоров'я з наданням реабілітаційних рекомендацій.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представник відповідача - ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» за довіреністю Кузнецов М.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що позивачем пропущений передбачений Цивільним кодексом України трирічний строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, поважних причин для його відновлення немає. Крім того, позивачем не доведений факт спричинення йому моральної шкоди внаслідок втрати працездатності в зв'язку з хронічними професійними захворюваннями - вібраційною хворобою та пневмоконіозом. Просив у позові відмовити. В наступному належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Третя особа - відділення ВД ФССНВ в Микитівському районі м. Горлівки, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечила.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні встановлено, що з 02.08.1977р. по 20.10.1992р. ОСОБА_1 працював на різних підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості м. Горлівки з повним робочим днем під землею, в тому числі з 01.02.1982р. по 20.10.1992р. на ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», в результаті чого ушкодив своє здоров'я. Висновком МСЕК від 16.07.2008 року йому вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності в зв'язку з хронічним професійним захворюванням - вібраційною хворобою. Висновком МСЕК від 26.07.2010р. йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності безстроково за сукупністю: повторно 25% - у зв'язку з вібраційною хворобою, а також вперше 40% - у зв'язку з хронічним професійним захворюванням - пневмоконіозом та ІІІ група інвалідності.

З пояснень позивача йдеться, що у зв'язку з отриманими хронічними професійними захворюваннями - вібраційною хворобою та пневмоконіозом йому спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він переживає та морально страждає з приводу пошкодження його здоров'я, порушення його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, в порушенні відносин з оточуючими людьми, що потребує він нього додаткових зусиль для організації його життя. Позивач зазнає фізичного болю в легенях та верхніх кінцівках, при фізичному навантаженні, змінах погодних умов, які в період загострень бувають нестерпними, обмежена його рухова активність, відчуває постійну слабкість, задуху та швидку втомлюваність, що порушує його спокій та відпочинок. Все це негативно позначилось на його характері, взаємостосунках з оточуючими, він змушений відмовитися від активного відпочинку з сім'єю, мало уваги приділяє облаштуванню побуту, оскільки не може виконувати звичайну фізичну роботу вдома. Моральні страждання пов'язані напряму з його фізичним станом, полягають у постійному душевному хвилюванні, переживанні за стан здоров'я, психологічному хвилюванні, оскільки він став інвалідом, прогноз лікарів щодо його повного видужання є несприятливим. Його не залишає відчуття провини перед сім'єю, оскільки він не може матеріально забезпечувати свою родину, з годувальника перетворився на утриманця, що принижує його чоловічу гідність.

Факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди підтверджується наданими позивачем та дослідженими у судовому засіданні доказами: копією Акту б/н від 22.05.1992р. розслідування хронічного професійного захворювання - вібраційної хвороби, копією Акту № 15 від 23.06.2010р. розслідування хронічного професійного захворювання - пневмоконіозу, копіями довідок МСЕК від 16.07.2008р., 26.07.2010р. про встановлення ступенів втрати професійної працездатності та інвалідності, копіями висновків лікарсько-експертної комісії КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»від 24.07.2008р. № 2346 та від 11.06.2010р. № 1021, копіями виписок з амбулаторної картки та історій хвороби різних лікарських установ про незадовільний стан здоров'я позивача з наданням реабілітаційних рекомендацій.

Зазначені докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, обмежує його можливості вести активний спосіб життя, у зв'язку з чим лікарями йому встановлені відповідні обмеження, тому суд вважає доведеним факт заподіяння позивачеві ОСОБА_1 моральної шкоди.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»- моральна шкода може складатися, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.

Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності - 65% встановлений висновками МСЕК за сукупністю хронічних професійних захворювань - вібраційної хвороби та пневмоконіозу, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, протипоказання важкої фізичної праці, праці в підземних умовах, в контакті з газами та пилом, з вібрацією, у несприятливих метеоумовах, неможливість відновити втрачене здоров'я, порушення загальновизнаних життєвих зв'язків позивача та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі в розмірі 20 000 гривень.

Доводи й заперечення з боку представника відповідача стосовно пропуску позивачем передбаченого Цивільним кодексом України строку позовної давності суд вважає необгрунтованими та не може взяти до уваги, оскільки, згідно п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, позовна давність не поширюється.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»м. Горлівки (ідентифікаційний код 32782087) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої втратою здоров'я на виробництві, 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»м. Горлівки (ідентифікаційний код 32782087) судовий збір у розмірі 107 грн.30 коп. на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: