Ухвала суду № 27590473, 15.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 р.Справа № 2-а-4832/11/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень -рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 16.02.2011 року № 0000032302/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 186 724 грн., та №0000042302, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32 933 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 8 233,25 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновок податкового органу про безпідставне віднесення товариством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що підтверджується податковими накладними, виписаними контрагентами позивача, за минулі періоди та про порушення пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.2.6 п.7.2 та пп7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»при здійсненні господарської діяльності та складанні податкових документів, не ґрунтується на законі та суперечить фактичним обставинам справи.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.10 року по 31.10.10 року, висновки якої відображені в акті перевірки від 02.02.2011 року № 212/07-024/22426099.

Податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 та пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Проведеною перевіркою встановлено, що у порушення зазначених норм чинного податкового законодавства ТОВ не реалізувало своє право на включення сумм ПДВ до складу податкового кредиту в звітному періоді, що призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за листопад 2010 року в розмірі 186 724 грн., по декларації з ПДВ за жовтень 2010 року завищено суму дозволенного податкового кредиту на 198 581 грн, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на 188 224 грн., по декларації з ПДВ за листопад 2010 року завищено суму дозволенного податкового кредиту на 554 874 грн, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на 532 298 грн., завищено залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиу наступного податкового кредиту (рядок 26 декларації) на 1 500 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість у спірному періоді, оскільки до отримання ним податкових накладних він такого права був позбавлений відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним з огляду на наступне.

Відповідно до абзаців 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Як встановлено судом прешої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач відобразив в складі податкового кредиту суми ПДВ згідно належним чином оформлених податкових накладних, отриманих із запізненням, у тих звітних періодах, в яких вони були отримані.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За таких підстав, необхідно враховувати, що період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує позицію відповідача у даній справі про неправомірність формування податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.

Також судом першої інстанції обґрунтовано не було прийнято до уваги посилання податкового органу на необхідність подання позивачем скарг на постачальників щодо відмови виписування податкових накладних, оскільки за змістом пп.7.2.6 .п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР звернення з такими скаргами є правом платника, а не обов'язком. Крім того, подання таких скарг передбачено у випадках відмови контрагента виписувати податкову накладну. В даному випадку податкові накладні були виписані контрагентами позивача, але отримані останнім із запізненням, що не зумовлює необхідність звернення платника до податкового органу з відповідними скаргами.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладних.

За наведених обставин, колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду вважає, що спірні правовідносини були здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного податкового законодавства та не потягли за собою заниження зобов'язань платника податків за відповідні звітні періоди в цілому.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального права, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Оптово-роздрібне виробниче підприємство «Продовольчі товари»до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень -рішень -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.