Ухвала суду № 27589594, 20.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2012 р. м. Київ К-54216/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Куп'янський м'ясокомбінат» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 рокуу справі№ 2-а-36343/09/2070за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Куп'янський м'ясокомбінат»доКуп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській областіпровизнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2009 року у справі № 2-а-36343/09/2070 позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0002681500/0 від 30.09.2008 року, № 0002681500/1 від 23.10.2008 року, № 0002681500/2 від 04.12.2008 року, № 0002681500/3 від 16.02.2009 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року апеляційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2009 року у справі № 2-а-36343/09/2070 скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в позові.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.3.1 п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. п. 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки декларацій з ПДВ ТОВ ТД «Куп'янський м'ясокомбінат»за травень, червень 2008 року складений акт № 1290/15-32512299 від 26.09.2008 року, в якому зафіксовані порушення п. п. 21.11, 29.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та абз. 4, 7, п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі».

Позивач вважає, що акт перевірки від 26.09.2008 року складено з порушенням вимог чинного законодавства України, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними і такими, що підлягають скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при складанні акта перевірки та прийнятті податкових повідомлень-рішень було порушено вимоги пп. 2.3.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.05 року, згідно з яким у разі виявлення розбіжностей в акті необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки позивачем вчинено правопорушення, яке викликало за собою накладення стягнення, тобто, в даному випадку винесенням відповідачем в межах повноважень, встановлених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», актів ненормативного характеру у вигляді податкових повідомлень-рішень з застосуванням до нього штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаних вище норм Закону України «Про податок на додану вартість»постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 850 затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарськими за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що переробні підприємства у кінці кожного робочого тижня перераховують половину зарахованої їм на поточний рахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції, на небюджетні рахунки. Остаточний розрахунок належної до перерахування на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість здійснюється щомісяця відповідно до окремої податкової декларації. Перераховані безпосередньо з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на небюджетні рахунки суми коштів за рахунок сум податку на додану вартість, що розраховуються переробними підприємствами за окремою податковою декларацією, не враховуються як дотації. Неперераховані на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що суми відображені у податковій декларації з податку на додану вартість (скорочена) за травень 2008 року в розмірі 31 841,54 грн., червень 2008 року в розмірі 5 197,00 грн. не сплачені підприємством на спеціальний рахунок для цільового використання.

Аналіз правових норм, що регулюють такі правовідносини (при встановленні відсутності законного механізму списання згаданих коштів), дає підстави для висновку, що в разі порушення порядку використання акумульованих коштів з ПДВ відповідач має право звернутися до суду з позовом до платника про стягнення зазначеної суми коштів.

Застосування фінансових санкцій за нецільове використання акумульованих коштів з податку на додану вартість чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено.

Колегія суддів, враховуючи наведене, приходить до висновку, що прийнята апеляційним судом постанова про відмову в задоволенні позову підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Куп'янський м'ясокомбінат»задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року у справі № 2-а-36343/09/2070 скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2009 року у справі № 2-а-36343/09/2070 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак