Ухвала суду № 27589463, 20.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 року м. Київ К-37550/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області на постанову та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2008 року Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2009 рокуу справі№ 2-а-109/08за позовомОптово-роздрібного підприємства Болградської районної спілки споживчих товариств до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської областіпровизнання протиправними дій та протиправним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2008 року у справі № 2-а-109/08, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2009 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області № 0002162301 від 30.07.2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а постанову місцевого адміністративного суду змінити, відмовивши в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 202, 1030 Цивільного кодексу України, ст. ст. 66, 85 Господарського кодексу України, п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач не погоджується з доводами та вимогами заявника, просить залишити без змін судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Болградському районі Одеської області виїзної планової документальної перевірки Оптово-роздрібного підприємства Болградської районної спілки споживчих товариств з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2006 року складено акт № 221/23-31786735 від 30.07.2007 року, яким зафіксовано порушення позивачем п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до заниження податкові зобов'язання по податку на додану вартість за червень 2006 року.

На підставі даного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002162301/0 від 30.07.2007 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 11 322,00 грн. та 5 661,00 грн. штрафних фінансових санкцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Оптово-роздрібне підприємство Болгарської районної спілки споживчих товариств передало майно (основні фонди) Болградській районній спілці споживчих товариств за актом приймання-передачі від 30.06.2006 року як повернення внеску до статутного фонду споживчого товариства споживспілки у 31.07.2003 року.

Право власності на спірний об'єкт належить Болградській районній спілці споживчих товариств.

З посиланням на п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки операція по передачі позивачем 30.06.2006 року Болградської районної спілки споживчих товариств майна, яке раніше внесено нею до статутного фонду підприємства, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки дії позивача щодо передачі майна за своєю природою є поверненням безоплатно отриманого майна в користування, а отже не повинні оподатковуватись згідно положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи положення ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо внесення до акта перевірки відомостей, оскільки акт не являється нормативно-правовим чи актом індивідуальної дії, а лише фіксує результати проведення перевірки.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не належить до компетенції касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2009 року у справі № 2-а-109/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак