Ухвала суду № 27589441, 29.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року м. Київ К-3918/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009

у справі №2-а-14705/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток»

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009, позов задоволено. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004392303/1449/23-313/32183378/5694/10 від 10.06.2009.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для нарахування штрафних санкцій позивачу згідно з рішенням податкового органу, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки цього органу, викладені в акті перевірки від 06.05.2009 №1188/05/61/23/32183378 про порушення норм пунктів 6, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі -Закон № 265/95-ВР) щодо встановленого порядку обліку товарних запасів на загальну суму надлишку товарних запасів 356106,19 грн., незабезпечення відповідності грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному звіті РРО в розмірі 199,29 грн., а також відсутність використаної книги обліку розрахункових операцій (КОРО/2).

За наслідками перевірки господарської одиниці позивача (АЗС № 3, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 3 т/к) відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.06.2009 №0004392303/1449/23-313/32183378/5694/10 в сумі 713548,83 грн.

Рішенням ДПА у Донецькій області рішення відповідача скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за здійснення реалізації товару, не облікованого у встановленому порядку, на суму 164997,52 грн., в іншій частині залишено без змін.

Відповідно до пунктів 6, 12, 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Висновок податкового органу про порушення позивачем порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання ґрунтується на тому, що первинні документи, які є підставою оприбуткування товарів і підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей (накладні, товарно-транспортні накладні), були відсутні за адресою господарської одиниці позивача, за якою проводилась перевірка.

Вищенаведена норма містить припис для відповідного кола суб'єктів вести облік залишків товарів та вести продаж лише тих товарів, що обліковані у встановленому законом порядку.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновок податкового органу про порушення позивачем порядку ведення обліку товарів, незабезпечення відповідності грошових коштів на місці проведення розрахунків, викладений в акті перевірки, обґрунтовується в додатку №3 до акта перевірки, копія якого суду не надана, крім того відсутні докази її вручення позивачеві для ознайомлення. Матеріали справи не дають можливості з'ясувати яким чином відповідачем було встановлено ціну реалізації товару, яка була базою при обчисленні штрафних санкцій, спосіб встановлення фактів реалізації не облікованого товару, а також на підставі яких первинних документів відповідачем було встановлено відсутність обліку ведення товарних запасів, відсутні і документальні підтвердження інвентаризації коштів у місці проведення розрахунків.

Виходячи з вимог ч.2 ст.71 КАС України колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що відповідачем не виконано зазначені приписи та не доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук