Ухвала суду № 27589244, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 року м. Київ К-27069/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 18.06.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009

у справі №5/312/07-АП

за позовом Закритого акціонерного товариства "Вента"

до 1. Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя,

2. Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області

за участю Прокуратури Запорізької області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 56125,52 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2008, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009, позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 38394,90 грн., в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що позивач є платником податку на додану вартість відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та згідно свідоцтва від 18.04.2002 №11842357, виданого державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

18.11.2004 позивачем подана декларація з податку на додану вартість за жовтень 2004 року, відповідно до якої сума зобов'язань з податку на додану вартість за поточний звітний період має від'ємне значення (рядок 18.2), сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 21) складає 43 261 грн.

Згідно рядка 25 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 року, залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів становить 43 261 грн.

За результатами проведеної відповідачем-1 в період з 10.07.2006 по 28.07.2006 виїзної планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 по 31.03.2006, складено акт від 02.08.2006 №135/23-20484431, в якому встановлено порушення вимог п. 1.3 п. 1.8 ст. 1 п. п. 7.4.1 п. 7.4 п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме позивачем завищено суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту) за жовтень 2004 р. на суму 42 480 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2006 №0001132302/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року у сумі 42 480 грн.

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.04.2007 у справі № 24/204/07-АП, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2007, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 14.08.2006р. №0001132302/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2008 касаційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відхилено. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2007 та постанову господарського суду Запорізької області від 16.04.2007 залишено без змін.

Листом від 01.10.2007 №44862/10-015 ДПІ повідомила позивача про те, що відшкодування податку на додану вартість у розмірі 42 480,00 грн. буде розглянуто після прийняття остаточного рішення касаційною інстанцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

В касаційній скарзі відповідач-1 посилається на те, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення бюджетної заборгованості.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитись з такими доводами скаржника, враховуючи наступне.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, адміністративний позов про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість позивачем заявлено 09.10.2007, декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2004 року подано до податкового органу - 18.11.2004.

Відповідно до п.п.15.3.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права ні таке відшкодування.

Таким чином, протягом 1095 днів платник податку має право на звернення до податкового органу із відповідною заявою до повного погашення суми належного йому бюджетного відшкодування ПДВ.

Частина 4 статті 99 КАСУ України передбачає, що, якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі про пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя - відхилити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 18.06.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний

Судді (підпис) І.В. Борисенко

(підпис) В.В. Кошіль