Постанова № 27588396, 05.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 року справа № 2а-9294/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікомед Україна»

до Київської регіональної митниці

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Нікомед Україна" (далі ТОВ „Нікомед Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми „Р" (далі податкове повідомлення) від 11.05.2012 № 132, за яким митним органом визначено податкове зобов'язання зі сплати мита у розмірі 323870,41 гривень.

Обгрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилався на те, що норма однієї з речовин, зокрема норма кальцію, у рекомендованій середньодобовій нормі вживання препарату „Кальцій-Д3 Нікомед Форте", яка зазначена в інструкції для користувачів, значно більша, ніж рекомендована середньодобова норма вживання, класифікація зазначеного товару за кодом 3004501000 є правильню, в свою чергу Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 31.01.2004 № 68, звужують коло товарів, які мають класифікуватись у товарній позиції 3004 за УКТЗЕД, та не є офіційно опублікованим нормативно-правовим актом. На підтвердження правильності визначення коду товару при митному оформленні позивачем надані реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № Р.10.02/05424, реєстрацйне посвідчення на лікарський засіб №/3541/01/02, інструкцію для медичного застосування препарату „Кальцій-Д3 Нікомед Форте".

Представником відповідача надані усні та письмові заперечення на позовну заяву ТОВ „Нікомед Україна". У свої запереченнях представник Київської регіональної митниці посилався на те, що згідно із статтею 69 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV (чинного на день виникнення правовідносин), постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 71 „Про затвердження Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок" (чинної на день виникнення правовідносин) митним органам надано право на здійснення митного контролю після пропуску товарів на митну територію України, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Також представник відповідача зазначив, що товар „Кальцій-Д3 Нікомед Форте" не може бути віднесений до коду 3004501000 за УКТЗЕД (ставка мита -0%), оскільки не виконується вимога пункту 3 додаткових загальних положень до групи 30 УКТЗЕД, яка міститься в Поясненнях до УКТЗЕД, а саме препарат „Кальцій-Д3 Нікомед Форте" не містить високого вмісту вітамінів або мінералів, що у три рази більше, ніж рекомендовано середньодобовою нормою вживання (RDA). Так, декларант неправильно зазначив код товару у вантажних митних деклараціях, що призвело до порушення Закону України від 05.04.2001 №2371-ІІІ «Про Митний тариф України» та пункту 4.3 статті 4 Закону України від 0.04.1997 № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість".

Незважаючи на належне повідомлення по час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 09.10.2012 не забезпечив, тому справа відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Посадовими особами Київської регіональної митниці в період з 02.04.2012 по 06.04.2012 була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання Позивачем вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товару „Кальцій-Д3 Нікомед Форте".

Результати зазначеної первірки закріплені в акті від 06.04.2012 № н/36/12/100000000/35849505.

В період з 01.09.2009 по 31.12.2010 позивач ввозив на митну територію України товар „Кальцій-Д3 Нікомед Форте" за кодом 3004 50 10 00 (ставка ввізного мита - 0%) згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Згідно пункту 3 додаткових загальних положень до групи 30 УКТЗЕД, яка міститься в Поясненнях до УКТЗЕД, препарати, які мають в своєму складі високий вміст вітамінів або мінералів, як правило, щонайменш у три рази більше, ніж рекомендовано середньодобовою нормою вживання (RDA), відповідають лікарським засобам, а ті препарати, які не відповідають даним положенням, повинні розглядатись як біологічно-активні добавки. Згідно інформації про склад, препарат «Кальцій-Д3 Нікомед Форте»містить вітамін D та мінерал Са, вміст яких в одній одиниці лікарської форми, не перевищує в три рази рекомендовану середньодобову норму вживання (RDA).

Враховуючи вищезазначене, товар «Кальцій-Д3 Нікомед Форте»повинен декларуватись у товарній підкатегорії 2106 90 92 00 (ставка ввізного мита 8%).

Невірне зазначення коду товару згідно УКТЗЕД у 33 графі вантажних митних декларацій призвело до порушення позивачем Закону України від 05.04.2001 №2371-ІІІ «Про Митний тариф України»та пункту 4.3 статті 4 Закону України від 0.04.1997 № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість".

У звязку із порушенням Закону України від 05.04.2001 №2371-ІІІ «Про Митний тариф України»Київська регіональна митниця прийняла податкове повідомлення від 11.05.2012 № 132. Податкове повідомлення зі сплати податку на додану вартість митним органом не приймались у звязку із звільненням від сплати податку на додану вартість згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949 „Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість" (чинна на момент виникнення правовідносин, втратила чинність 01.08.2011), підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення правовідноси, втратив чинність 01.01.2011).

ТОВ „Нікомед Україна" скористалось правом, наданим статтею 56 Податкового кодексу України, та звернулось в порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення від 11.05.2012 № 132 до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Листом від 05.06.2012 № 11.1/2-15.1/6296 Державна митна служба України залишила податкове повідомлення Київської регіональної митниці від 11.05.2012 № 132 без змін, а скаргу - без задоволення.

Після процедури адміністративного оскарження Позивач скористався правом на звернення до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами суд виходив із наступного.

Згідно із статтею 3 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV (чинного на день виникнення правовідносин) порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

У статті 4 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV (чинного на день виникнення правовідносин) закріплений принцип виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи, суть якого розкривається у статті 11 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV (чинного на день виникнення правовідносин).

До основних завдань митних органів, закріплених Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV, належать: здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.

Пункти 14, 15 статті 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV (чинного на момент виникнення правовідносин) містять визнаяення митного контролю та митного оформлення. Так, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Згідно із пунктом 16 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314, митний контролю включає в себе перевірку правильності класифікації та кодування товарів.

Поняття класифікації товарів закріплено у пункті 3 розділу I Пордку контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі -Порядок), затвердженого наказом Державної митної служби України від 07.08.2007 N 667, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за N 968/14235, (наказ чинний при виникненні правовідносин, втратив чинність 31.08.2012) класифікація товарів - це визначення коду товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про Митний тариф України" від 05.04.01 № 2371-ІІІ (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару.

Згідно з текстовим описом до товарної позиції 3004 УКТ ЗЕД, до неї включаються "Лiкарськi засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицiй 3002, 3005 або 3006), що складаються із змiшаних або незмiшаних продуктiв для терапевтичного або профiлактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі". Однак група 30 УКТ ЗЕД не включає харчові продукти або напої (такі як дієтичні, діабетичні або збагачені харчові продукти, харчові добавки, тонізуючі напої та мінеральні води), крім поживних препаратів для внутрішньовенного введення, як це зазначено в примітці 1а) до групи 30 УКТ ЗЕД.

Згідно із додатковою приміткою 1 до групи 30 УКТЗЕД якщо препарати виготовлені на основі вітамінів, мінеральних речовин, компонентів амінокислот або жирних кислот, норма однієї з цих речовин у рекомендованій середньодобовій нормі вживання, яка зазначена в інструкції для користувачів, повинна бути значно більшою, ніж рекомендована середньодобова норма вживання з метою збереження загального стану здоров'я або доброго самопочуття.

Згідно із інструкцією для медичного застосування препарату „Кальцій Д3 Нікомед Форте" 1 таблетка містить 1250 мг кальцію карбонат (500 мг кальцію), вітаміну Д3 -10 мкг та допоміжні речовини. Середньодобова норма вживання кальцію -800 мг, а вітаміну D3 -5мкг.

Вимога додаткової примітки 1 до групи 30 УКТЗЕД виконуються, оскільки вміст вітаміну Д3 в 1 таблетці препарату „Кальцій Д3 Нікомед Форте" значно перевищує середньодобову норму вживання.

Щодо посилання відповідача на наказ Держмитслужби України від 28.11.07 № 1006, яким були внесені зміни до Пояснень УКТ ЗЕД, а саме: препарати, які мають в своєму складі високий вміст вітамінів або мінералів, як правило, щонайменш у три рази більше, ніж рекомендовано середньодобовою нормою вживання (RDA), відповідають лікарським засобам, а ті препарати, які не відповідають даним положенням, повинні розглядатись як біологічно-активні добавки, суд зазначає наступне.

Пояснення до УКТЗЕД не містять імперативних норм.

Чинним законодавством передбачено, що класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення. Дана норма закріплена пунктом 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397. Проте на момент оформлення товару ні Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-IV, ні Пордок контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 07.08.2007 N 667, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за N 968/14235, ні УКТЗЕД аналогічної норми не містили.

Проте, що препарат "Кальцій-Д3 Нікомед" не є харчовою добакою, а є лікарським засобом свідчить ряд доказів.

Пунктом 1.2 розділу 1 та розділом 3 Порядку ведення та використання міжвідомчої бази даних, зареєстрованих в Україні лікарських засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Державної митної служби України від 08.06.2001 за № 557/5748 (чинний на момент виникнення правовідносин, втратив чинність 02.04.2012) міжвідомча база даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів створена спільно Міністерством охорони здоров'я України і Державною митною службою України та використовується при проведенні митного оформлення вантажів у митниці призначення посадовими особами Держмитслужби у межах їх компетенції як довідкова у порядку визначеному Держмитслужбою.

Відповідно до положень статті 2 Закону України від 04.04.1996 № 123/96-ВР „Про лікарські засоби" Державний реєстр лікарських засобів України - нормативний документ, який містить відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в медичній практиці.

Інформація про внесення препарату "Кальцій-Д3 Нікомед" до Державного реєстру лікарських засобів України міститься на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я України http://www.drlz.kiev.ua. Також у матеріалах справи містяться реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № Р.10.02/05424 та реєстрацйне посвідчення на лікарський засіб №/3541/01/02.

Щодо класифікації товарів та контрольних функцій митного органу перевіряти правильність визначеного декларантом коду товару свідчать наступні норми законодавства з питань митної справи.

Компетенція ВКМВК (відділу контролю митної вартості та класифікації товарів, на сьогоднійшній день відділ митних платежів) визначена у пукті 4 Порядку.

Так, до завдань зазначеного відділу належать зокрема здійснення контролю за правильністю класифікації товарів відповідно до УКТЗЕД під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення; проведення контрольних заходів щодо класифікаційної роботи в підрозділах митного органу, включаючи вибіркові перевірки оформлених митних декларацій; вирішення складних питань класифікації товарів, які виникають при здійсненні їх митного контролю і не можуть бути вирішені

уповноваженими особами ПМО (підрозділу митного оформлення); прийняття рішень про визначення коду товару, тобто закріплення результатів класифікації товарів; прийняття попередніх рішень про класифікацію та кодування товарів згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до Пункту 4 розділу ІІ Порядку контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД під час митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом: перевірки повноти опису товару у митній декларації згідно з установленими вимогами, у тому числі опису його упаковки; перевірки відповідності відомостей про товар, заявлених у вантажній митній декларації (далі - ВМД), відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах; визначення завдань для перевірки характеристик товару з метою його ідентифікації та класифікації згідно з УКТЗЕД у разі ініціювання проведення митного огляду посадовими особами ВКМВК або уповноваженими особами ПМО.

Митне законодавство, чинне на момент виникнення правовідносин між позивачем та митним органом, пердбачало чимало інструментів для реалізації такої функкції, як первірка правильності класифікації товарів, зокрема право вимагати додаткові документи про харктеристики товару, проведення митного огляду та взяття проб і зразків товарів.

Пунктами 8 та 9 розділу ІІ Порядку надано право посадовим особам ВКМВ вимагати від декларанта додаткові документи про характеристики товару, які мають значення для його класифікації згідно з УКТЗЕД, та у разі необхідності з'ясування певних характеристик товару, визначальних для його класифікації, ініціювати проведення огляду товару із зазначенням конкретних питань, у тому числі за їх участю. Аналогічна норма закріплена в пункті 27 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314.

Порядок взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. N 1862 (постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України N 424 від 21.05.2012, проте була чинна на момент митного оформлення товарів). Згідно із пунктом 1 Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, документації для класифікації товарів, верифікації сертифікатів про походження товарів з України та їх митного оформлення, а також розпорядження зразками і документацією здійснюється в рамках процедур митного контролю та митного оформлення. Метою дослідження (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів є вирішення низки питань питань, одним з яких є визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Отже, при декларауванні товару, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності класифікації товару чи відсутності небхідних документів, які визначають характеристики товару, які в свою чергу можуть вплинути на класифікацію товару, митному органу надано чимало можливостей для перевірки правильності визначення коду товару декларантом при заявленні товару до митного оформлення.

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчили б, що позивач першкоджав митному органу в реалізації його повноважень або не виконував вимог митного органу щодо надання додаткових документів під час митного оформлення.

Відповідач у своїх запереченнях на позов посилається на те, що саме декларант заявляє товар до митного оформлення, ним заповнюється вантажна митна деклараці, зокрема графи 31 «вантажні місця та опис товару», а також 33 «код товару» та графа 47 «нарахування мита та митних платежів»і з моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД.

З цього приводу суд зазначає наступне. Аналізуючи митне законодавство з питань митної справи можна зробити висновок, що питання класифікації товарів належить до виключної компетенції митних органів. Даний висновок підтверджується нормою, закріпленою у статті 313 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV (чинного на момент виникнення правовідносин). Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян. Згідно із пунктом 3 розділу I Пордку рішення про визначення коду товару - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВКМВК на запит підрозділу митного оформлення у разі вирішення питань з класифікації товарів.

Отже, у разі встановлення митним органом під час митного оформлення неправильного зазначення коду товару у графі 33 вантажної митної декларації, митний орган приймає рішення про визначення коду товару та відмовляє у митному оформленні.

Підстави відмови у митному оформленні передбачені пунктом 4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 (чинна на момент виникнення правовідносин). Митний орган відмовляє у прийнятті ВМД для оформлення з таких підстав: декларація подана без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення; декларація подана з порушенням вимог Митного кодексу України та цього Положення; наведений у декларації перелік відомостей не відповідає переліку відомостей, визначених Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації; електронна ВМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів.

Згідно із статтею 80 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV (чинного на день виникнення правовідносин) встановлено, що у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, під час здійснення митного контролю до пропуску товару на митну територію України у Київської регіональної митниці були відсутні зауваження до вантажних митних декларацій від 23.09.2009 № 100000011/2009/318145, від 20.10.2009 № 100000038/2009/344319, від 29.10.2009 № 100000038/2009/344339, від 17.11.2009 № 100000038/2009/344366, від 28.12.2009 № 100000038/2009/344452, від 17.2.2010 № 100000031/2010/838031, від 24.02.2010 № 100000031/2010/838045, від 21.042010 № 100000031/2010/838114.

Також судом встановлено із пояснень сторін та з матеріалів справи, що митний орган не відмовляв Позивачу у митному оформленні у період з 01.09.2009 по 31.12.2010 у зв'язку із зазначенням коду товару 3004501000 замість 2106909200 згідно УКТЗЕД.

Натоміть митне оформлення є завершеним за вантажними митними деклараціями, які перевірялись посадовими особами Київської регіональної митниці, перелік яких міститься в додатку до акту від 06.04.2012 № н/36/12/100000000/35849505. Факт закінчення митного оформлення підтверджувався позивачем та не заперечувався відповідачем.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларції, віднесли товар до певного коду за УКТЗЕД та пропустили товар на митну територію України, то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.01.2012 за позовом ТОВ „Караван-Фіш" до Полтавської митниці.

Суд не погоджується з висновками в акті від 06.04.2012 № н/36/12/100000000/35849505 щодо заниження позивачем податкового зобов'язання.

Підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначає обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

Відповідно до абзацу 1 пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Відсутність факту заниження податкового зобов'язання по сплаті мита спростовується також нормами, закріпленою в статті 17 Закону України від 05.02.1992 № 2097-XII „Про Єдиний митний тариф" (чинного на момент виникнення правовідносин, втратив чинність 01.06.2012). Так, мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Отже, у звязку з тим, що судом не було встановлення заниження податкового зобов'язання позивачем суд приходить до висновку, що в митного органу були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення форми „Р" від 11.05.2012 № 132.

Також, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься розрахунок грошового зобовязання ТОВ „Нікомед Україна" згідно Акту перевірки № н/36/12/100000000/35849505 від 06.4.12, проте даний розрахунок позивачу разом із оскаржуваним податковим повідомленням не надсилався, а був наданий представником Відповідача лише до суду. Проте згідно із абзацом 3 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій и бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи зазначене вище, виходячи із встановлених судом обставин на основі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що відповідачем всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.2, 9, 11, 158-163, 167, 171, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 11.05.2012 №132 Київської регіональної митниці.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук