Постанова № 27587980, 02.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3616/2012

02 листопада 2012 року 16год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Войтюк Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кузьмарук О.С.,

відповідача: представник Красько Г.Г., Кобрин О.О., відповідача 2: представник Красько І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби Державної податкової служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне Акціонерне Товариство «РІВНЕАЗОТ» код ЄРДПОУ - 05607824 (далі - Позивач, ПАТ «РІВНЕАЗОТ») звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі-Відповідач-1, ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000941742 від 17.07.2012 року, яким йому збільшено грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 5949,85 грн. основного платежу та 1997,46 грн. штрафних санкцій та до Державної податкової служби у Рівненській області (далі - Відповідач-2, ДПС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби у Рівненській області № 17084/10-210/263-266,268-269 від 03.09.2012 року в частині відмови в задоволенні скарги на податкове повідомлення - рішення № 000941742 від 17.07.2012 року.

Обґрунтовуючи позов Позивач вказав, що не погоджується з висновками Відповідача 1 про неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб з сум отриманих працівниками, як додаткове благо. Стверджує, що Відповідач-1 безпідставно дійшов висновку про отримання працівниками додаткових благ. Вказує, що проведення навчання працівникам є обов'язком працедавця, який ґрунтується на нормах діючого трудового законодавства і витікає із договору трудового найму. Також, вказує, що податковий орган дійшов безпідставного висновку про отримання працівниками додаткового блага у вигляді отримання коштів під звіт, оскільки вказані працівники відзвітувались перед підприємством за використання отриманих коштів, а придбані ними товарно-матеріальні цінності були використані підприємством. Крім того, відзначає, що Відповідач-2 розглядаючи скаргу на оспорюване податкове повідомлення-рішення дійшов безпідставного висновку про його законність та необґрунтовано відмовив у задоволенні скарги.

Відповідачі проти позову заперечили, про що надали суду відповідні письмові заперечення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники Відповідача-1 та Відповідача-2 надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено з наданих суду матеріалів справи Державною податковою інспекцією у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - Відповідач 1) проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «РІВНЕАЗОТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.07.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року. Результати перевірки, оформлені актом, №244/ 22-100/05607824 від 04.07.2012 року (далі - Акт перевірки).

В акті перевірки, міститься твердження про те, що Позивач в порушення пп.164.1.2. п.164.1, п.164.2,п. 164.5, п.164.6 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, розділу IV Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, не утримав і не перерахував до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 549,85 грн., за ІІ півріччя 2011р. у зв'язку з невірним визначенням податковим агентом бази оподаткування та невірного застосування ставок податку на доходи фізичних осіб, а саме: при оподаткуванні загальної суми отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів (загального місячного оподатковуваного доходу, сум сплачених за навчання працівників та інших виплат), розмір яких перевищив десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011р. - 9410,0 грн.). Зокрема, перевіркою встановлено, що ПАТ «РІВНЕАЗОТ» перераховувало кошти закладам освіти за навчання своїх працівників та оподатковувало суми вищі розміру, визначеного в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу (у 2011р. - 1320,00 грн.) на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки, а саме: оплачено за навчання з 18.07.2011р. по 22.07.2011р. працівника ОСОБА_6 в ДУ «ННДІПБО» в м. Києві кошти в сумі 3190,00грн. Підприємством оподатковано суму перевищення за ставкою 15% та перераховано до бюджету 280,50грн. податку на доходи фізичних осіб, а потрібно було застосувати ставку податку 17% та примінити відповідний коефіцієнт, так як дохід надається в не грошовій формі. Таким чином, не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 102,52 грн. Також, оплачено за навчання з 22.09.2011р. по 26.09.2011р. працівника ОСОБА_7 в Компанії «Ліга Закон» м. Яремче кошти в сумі 3187,50 грн. Підприємством оподатковано суму перевищення за ставкою 15% та перераховано до бюджету 280,13 грн. податку на доходи фізичних осіб, а потрібно було застосувати ставку податку 17% та примінити відповідний коефіцієнт, так як дохід надається в негрошовій формі. Таким чином, не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 102,37 грн. Крім того, оплачено за навчання з 17.10.2011 р. по 27.10.2011 р. працівника ОСОБА_8 в ПАТ «РІВНЕАЗОТ» кошти в сумі 6272,64 грн. Підприємством оподатковано суму перевищення за ставкою 15% та перераховано до бюджету 742,90грн. податку на доходи фізичних осіб, а потрібно було застосувати ставку податку 17% та примінити відповідний коефіцієнт, так як дохід надається в не грошовій формі. Таким чином, не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 271,50 грн. Оплачено за навчання з 15.12.2011р. по 16.12.2011р. працівника ОСОБА_9 в м. Києві, ТОВ «УЕС - 5» кошти в сумі 1990,00грн. Підприємством оподатковано суму перевищення за ставкою 15% та перераховано до бюджету 100,50 грн. податку на доходи фізичних осіб в той час, як потрібно було застосувати ставку податку 17% та примінити відповідний коефіцієнт, так як дохід надається в не грошовій формі. Таким чином, не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 36,73 грн. Оплачено за навчання з 15.12.2011р. по 16.12.2011р. працівника ОСОБА_10 в м. Києві, ТОВ «УЕС - 5» кошти в сумі 1990,00 грн. Підприємством оподатковано суму перевищення за ставкою 15% та перераховано до бюджету 100,50 грн. податку на доходи фізичних осіб, в той час, як потрібно було застосувати ставку податку 17% та примінити відповідний коефіцієнт, так як дохід надається в не грошовій формі. Таким чином, не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 36,73грн. Отже, враховуючи вищевикладене не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 549,85 грн.

Разом з тим, суд дійшов висновку про те, що такі твердження Відповідача-1 не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, з огляду на наступне.

Згідно п.164.1 ст. 164 ПКУ базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

Водночас, відповідно до п.п. 14.1.47 додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Статтею 201 КЗпП України встановлено обов'язок власника або уповноваженого ним органу організовувати індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників за рахунок підприємства, організації, установи.

Таким чином, проведене працівникам навчання є нічим іншим, як виконанням обов'язків трудового найму з боку роботодавця, а отже таке навчання не є додатковим благом і тому не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідна позиція знайшла своє відображення у Листі Державної податкової адміністрації, від 11.02.2009, № 1164/6/17-0716/2690/7/17-0717 "Щодо надання роз'яснення [щодо оподаткування сум коштів, отриманих платником податку у зв'язку з його направленням на підвищення кваліфікації]". Зокрема у вказаному листі зазначено, що підприємство як суб'єкт господарювання, який регулює відносини з іншими підприємствами, організаціями, фізичними особами в усіх сферах господарської діяльності на основі договорів, є вільним у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Предметом договору у сфері господарської діяльності підприємства може бути підготовка чи перепідготовка працівників. Оскільки метою проведення підготовки чи перепідготовки працівників є створення інтелектуального потенціалу підприємства для досягнення цим же підприємством значних позитивних результатів у здійснюваній господарській діяльності, витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства, є витратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників. Слід зауважити, що така позиція Державної податкової адміністрації відображалась у Листах від 22.08.2008, № 10534/5/17-0716 "Щодо питань оподаткування доходів фізичних осіб", від 21.04.2004, № 7040/7/17-3117 "Щодо відшкодування працівнику витрат у зв'язку з службовим відрядженням або підвищенням кваліфікації" від 21.06.2004, № 11293/7/17-3117 "Щодо порядку оподаткування вартості навчання осіб, які перебувають у трудових відносинах з працедавцем, та інших "додаткових благ"".

Крім того, в Акті перевірки вказано, що Позивач в порушення п. 1.15 ст. 1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп. 8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп. "а" п. 17.2 ст. 17, пп. "а" п.19.2 ст.19, пп. "а" пп. 20.3.1, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України № 889-ІV, не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 2850,00 грн. за 2010р та пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу, в порушення яких не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 2550,00 грн. за ІІ півріччя 2011р. Наведене стало можливим внаслідок того, що податковим агентом - ПАТ «РІВНЕАЗОТ» не оподатковано доходи, отримані працівниками як додаткове благо у вигляді відшкодування витрат на підставі авансових звітів, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно із законодавством.

Згідно авансового звіту № О - 00001634 від 03.09.2010р. працівнику ОСОБА_11 (начальник юридичного відділу) безпідставно відшкодовано кошти в сумі 10000,00 грн. В авансовому звіті працівник звітується товарним чеком № 15/09-10 від 02.09.2010р. на суму 10000,00грн. за сувенірну продукцію придбану у ПП ОСОБА_12, і.н. НОМЕР_1 та накладної № 15/09-10 від 02.09.2010р. на суму 10000,00грн.;

Згідно авансового звіту № О - 00001864 від 05.10.2010р. працівнику ОСОБА_7 безпідставно відшкодовано кошти в сумі 9000,00 грн. В авансовому звіті працівник звітується товарним чеком від 05.10.2010р. на суму 9000,00грн. за сувенірний набір придбаний у ПП ОСОБА_12, і.н. НОМЕР_1 та накладної № 138 від 05.10.2010р. на суму 9000,00 грн.

Згідно авансового звіту № О - 00002174 від 02.12.2011р. працівнику ОСОБА_11 безпідставно відшкодовано кошти в сумі 10000,00 грн. В авансовому звіті працівник звітується товарним чеком від 02.12.2011р. на суму 10000,00грн. за сувенірну продукцію, а саме: арбалет на суму 1600,00грн., статуетка «Архангел Михаіл» на суму 1800,00грн., пірнач на суму 2500,00грн., барометр на суму 800,00грн., шабля козацька на суму 2100,00грн., сова керамічна на суму 650,00грн., ручка на суму 550,00грн. Вся сувенірна продукція придбана у ПП ОСОБА_13, і.н. НОМЕР_2.

Згідно авансового звіту № О - 00002173 від 02.12.2011р. працівнику ОСОБА_7 безпідставно відшкодовано кошти в сумі 5000,00 грн. В авансовому звіті працівник звітується товарним чеком від 02.12.2011р. на суму 5000,00грн. за сувенірну продукцію, а саме: статуетка «Феміда» на суму 2000,00грн., статуетка «Бик» на суму 1300,00грн., ваза латунна на суму 1700,00грн. Вся сувенірна продукція придбана у ПП ОСОБА_13, і.н. НОМЕР_2.

В бухгалтерському обліку підприємства дані операції відображені проводками по рахунках: Кт. 372 «Розрахунки з підзвітними особами» та Дт. 949 «Витрати за рахунок прибутку». Вся вищезгадана сувенірна продукція списувалась актами списання на адміністративні витрати, не пов'язані з господарською діяльністю.

Відповідно пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування резидента є: доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід отриманий як додаткове благо, зокрема вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), що передбачено підпунктом "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Згідно з п.164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт.

Вимогами п. 168.1 ст. 168 встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Суд дослідивши наявні матеріали справи встановив, що висновки Відповідача -1 не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах діючого законодавства, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, а відповідно до абз. 2 пункту 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Водночас у ході судового розгляду з'ясовано, що Позивачем видавались працівникам гроші під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала. За результатами проведених цивільно-правових операцій особами, які отримали грошові кошти складено звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт за формою встановленою чинним на момент складення звіту законодавством. До Звітів долучено документальне підтвердження використання отриманих коштів. Товарно-матеріальні цінності придбані за рахунок коштів отриманих під звіт оприбутковані ПАТ «РІВНЕАЗОТ» та у подальшому списані підприємством, як такі, що використані на адміністративні витрати, не пов'язані з господарською діяльністю.

Таким чином, придбані, за кошти видані під звіт, товарно-матеріальні цінності використані ПАТ «РІВНЕАЗОТ», а на користь фізичних осіб будь-який дохід не нараховувався, а отже відсутні, як об'єкт, так і база оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

З огляду на викладене, у Позивача відсутні правові підстави для утримання та перерахунку сум податку на доходи фізичних осіб з вказаних у Акті перевірки осіб.

При цьому слід зауважити, що відповідач жодним чином не довів факту отримання вищевказаними працівниками додаткових благ.

Враховуючи, що Відповідачем -1 безпідставно визначено суму грошового зобов'язання, підстав для застосування штрафних санкцій не має.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Відповідач-2 неправомірно дійшов висновку про законність оскаржуваного повідомлення рішення та безпідставно відмовив Позивачу у задоволенні його скарги.

Відповідно до ст. 72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч положень ч.2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією в м.Рівному Рівненської області Державної податквої служби від 17.07.2012 року №000941742.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби у Рівненській області №17084/10-210/263-266, 268-269 від 03.09.2012 року в частині відмови в задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення №000941742 від 17.07.2012 року.

Присудити на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 139,49 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.