Постанова № 27587915, 14.11.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6010/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гарника К.Ю.,

при секретарі - Онищенко С.В.,

за участю:

представників позивача - Безніщенка І.П., Діхтяр В.В.,

представника відповідача - Гаспаряна С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та результатів перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Ресурс-Полтава") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Полтаві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2012 № 0008871502 та № 0008861502, а також результатів камеральної перевірки у частині висновків про збільшення суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у сумі 34210,40 грн, та зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі - 57394,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність доводів контролюючого органу про відсутність у товариства права на включення до податкового кредиту за червень 2011 року сум ПДВ, що підтверджені податковими накладними, виписаними ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз", у зв'язку з тим, що такі податкові накладні не зареєстровані у встановлені законодавством строки у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях та наданих до суду письмових запереченнях проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на обставини, встановлені перевіркою даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, надані в ході розгляду справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

20 липня 2012 року позивачем подано до ДПІ в м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року від 17.07.2012 № 9042218915 та відповідні додатки: № 1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (№ 9041089411), № 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (№ 9041089597) та № 8 Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (№ 9041089743) та реєстр виданих та отриманих податкових накладних (№ 9041090199).

17 серпня 2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 571/15-2/34962951, яким зафіксоване порушення позивачем пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим: завищено податковий кредит за червень 2012 року у сумі 57394,00 грн; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації з ПДВ) за червень 2012 року у сумі 23184,00 грн; занижено податок на додану вартість до сплати за червень 2012 року у сумі 34210,40 грн (а.с. 11-12).

На підставі вказаного акту ДПІ в м. Полтаві винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 06.09.2012:

- № 0008871502, якою зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23184,00 грн;

- № 0008861502, якою збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42763,00 грн, з яких 34210,40 грн - за основним платежем, 8552,60 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Після оскарження в адміністративному порядку, вказані податкові повідомлення-рішення та акт перевірки були залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями та результатами перевірки, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як визначено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За приписами пункту 201.10 вказаної статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Так, позивачем вказані дії вчинено, а саме надано додаток до декларації № 8 Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), зареєстрованої 17 липня 2012 року за № 9041089743, згідно якої на виконання вказаних вимог було повідомлено про порушення контрагентом діючого порядку.

Пунктом 201.6 того ж кодексу передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Доказів надання зазначеного повідомлення під час розгляду справи ДПІ в м. Полтаві не надано.

Крім того, згідно листів директора ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" від 04 липня 2012 року № 04/07 та від 25 жовтня 2012 року № 25/10 вказаним контрагентом включено до складу податкових зобов'язань податкові накладні від 14 червня 2012 року № 31 на загальну суму 106236,00 грн, в тому числі 17706,00 грн та від 18 червня 2012 року № 39 на загальну 238128,00 грн, у тому числі 39688,00 грн до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, та здано до податкових органів в установлені строки, про що свідчить копія квитанції та надана копія декларації. Вказаний контрагент просив при включенні зазначених податкових накладних подати разом із декларацією -Додатку № 8.

Крім того, суду надано докази належної сплати такого податку на підставі вказаних податкових накладних та належних первинних документів.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Однак, відповідачем не надано суду доказів проведення такої перевірки, лише зазначено про направлення запиту про розгляд даного листа та повідомлення про результати його розгляду та результати такої перевірки. Отже, податковим органом не було встановлено факту наявності розбіжностей у відомостях, що задекларовані ТОВ "Ресурс-Полтава" та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" по податку на додану вартість за червень 2012 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача стосовно скасування спірних повідомлень-рішень в ході судового розгляду знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими та доведеними, а також не спростовані відповідачем.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту або бюджетного відшкодування, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку позовній вимозі про скасування результатів камеральної перевірки у частині висновків про збільшення суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у сумі 34210,40 грн, та зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі - 57394,00 грн, суд зазначає наступне.

Акт державного чи іншого органу (нормативно-правовий чи правовий акт індивідуальної дії) -це юридична форма рішень цього органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки.

З наведеного слід зробити висновок, що сам по собі акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо платника податків, натомість містить лише інформацію про виявлені перевіркою порушення податкового та іншого законодавства. У той же час рішенням податкового органу, яке суб'єкт господарювання може оскаржити в адміністративному чи судовому порядку може бути відповідне податкове повідомлення-рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у даній справі юридичне значення для позивача має прийняте ДПІ у м. Полтаві податкові повідомлення-рішення, а не дії чи бездіяльність відповідача до та під час проведення перевірки, в тому числі результати такої перевірки, і способом захисту порушеного права є оскарження до суду вищевказаного рішення.

Таким чином суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дій ДПІ у м. Полтаві необхідно відмовити.

З огляду на те, що акт про результати перевірки та його зміст не породжують для позивача ніяких прав та обов'язків, позовні вимоги про його скасування та визнання неправомірними дій щодо відповідних коригувань, пов'язаних із встановленням порушень та складенням акту не підлягають.

За вищенаведених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Ресурс-Полтава".

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.09.2012 № 0008871502 та № 0008861502.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За звернення до суду з даним адміністративним позовом ТОВ "Ресурс-Полтава" сплачено судовий збір в розмірі 32,18 грн щодо вимог немайнового характеру та 627,28 грн стосовно вимог майнового характеру. Таким чином, оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог підприємства в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2012 № 0008871502 та № 0008861502, стягненню на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору в сумі 627,28 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та результатів перевірки задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.09.2012 № 0008871502 та № 0008861502.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" витрати у вигляді судового збору у розмірі 627,28 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 19 листопада 2012 року.

Суддя К.Ю. Гарник